949
Боротьба з кризою єврозони ведеться на багатьох фронтах
— Казна та Політика
23-24 січня відбудеться перша в цьому році зустріч міністрів фінансів країн-членів Європейського Союзу. Мова піде про ті ж проблеми, які стояли на порядку денному в 2011 році, але так і не були вирішені. А їх чимало.
Коли 23-24 січня міністри фінансів країн Європейського Союзу зберуться на свою чергову зустріч, обговорювати їм доведеться ті ж проблеми, що й торік: кризу заборгованості в Греції, розробку європейського бюджетного пакту, ситуацію в банківській сфері, кредитний ступор, що їм загрожує, зниження рейтингу кредитоспроможності країн-членів ЄС, питання фінансування стабілізаційних фондів.
Боротьбу з кризою єврозони доводиться вести одночасно на декількох фронтах, причому, багато проблем взаємопов'язані. Ще через тиждень ними знову займуться і лідери держав Євросоюзу на своєму черговому позачерговому саміті.
Грецький пацієнт
В даний час представники так званої "трійки" - Комісії ЄС, Європейського центрального банку (ЄЦБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ) - знову перевіряють Грецію. Наскільки успішні зусилля країни з оздоровлення державних фінансів, і чи є сенс виділяти їй наступний пакет допомоги? Вже зараз ясно, що дефіцит грецького бюджету, як і раніше, занадто великий, а економічне зростання занадто мале.
За оцінкою федерального канцлера Ангели Меркель (Angela Merkel), Греція зможе не раніше 2020 року вибратися з боргової кабали, тобто на свій страх і ризик брати нові кредити на фінансових ринках. Якщо ж до середини березня Афіни не отримають чергової порції грошей від Євросоюзу і МВФ, то країна виявиться неплатоспроможною і буде змушена оголосити дефолт.
Європейські стабфонди
Щоб допомогти Греції та забезпечити подальші виплати Португалії та Ірландії, вирішено прискорити процес створення постійно діючого Європейського стабілізаційного механізму (ESM), в який його засновники, тобто країни єврозони, внесуть реальні гроші. Фонд має запрацювати вже у липні - на рік раніше, ніж обумовлювалося в початковому плані. Переговори йдуть в поспіху, адже відповідний договір потрібно ратифікувати ще в парламентах усіх країн-учасниць.
Вважається, що, накачаний реальними грошима, такий стабфонд буде більш ефективним, матиме більш високий кредитний рейтинг і зможе легше запозичувати кошти на фінансових ринках, ніж нині діючий тимчасовий Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF), який не має власних капіталів, а тільки кредитні гарантії країн єврозони.
Кілька днів тому агентство Standard and Poor's знизило кредитний рейтинг фонду EFSF до "АА+", в результаті чого стало неясно, якими коштами він, власне кажучи, може розпоряджатися. На думку експертів, його кредитний потенціал зменшився з початкових 440 до 270 мільярдів тільки за рахунок того, що знижений і кредитний рейтинг Франції, що автоматично зробило менш надійними її гарантії для цього стабфонду.
Німеччині, яка єдина з великих єврогравців поки що зберегла за собою потрійне "А", очевидно, доведеться значно наростити свої гарантії для фонду, щоб він міг і надалі мати розрахунковий кредитний потенціал. Однак багато німецьких платників податків - а слідом за ними і парламентарії - проти того, щоб звалювати на себе додатковий ризик і відповідальність за нерозважливе в минулому господарювання інших країн єврозони.
Бюджетний пакт для всіх, крім Англії
У грудні минулого року під натиском Берліна і Парижа лідери Євросоюзу (крім британського прем'єра) погодилися з необхідністю виробити нову міжнародно-правову колективну угоду - так званий бюджетний або фіскальний пакт. Пакт покликаний забезпечувати сувору бюджетну дисципліну та узгодженість економічної політики в країнах Євросоюзу. Ангела Меркель квапить і хотіла б парафувати відповідну угоду вже 30 січня на позачерговому саміті ЄС.
Про деякі положення пакту, проте, ще сперечаються. Берлін, наприклад, вважає деякі формулювання занадто розпливчастими, в інших столицях побоюються занадто масивного обмеження їх бюджетного суверенітету. Президент Чехії вже оголосив, що не підпише такий пакт.
Італія, Іспанія та інші кандидати в банкрути
В даний час відсотки, які доводиться платити Італії та Іспанії за їх облігаціями державної позики, знаходяться на толерантному рівні. Але в будь-який момент може піднятися хвиля фінансових спекуляцій проти цих хитких країн. Якщо ж, зокрема, Італія і справді опиниться в борговій кабалі, то нині існуючий тимчасовий стабфонд виявиться, швидше за все, недостатнім, щоб запобігти ефекту доміно.
Саме тому вирішено прискорити створення постійно діючого стабілізаційного механізму ESM з готівковим капіталом 500 мільярдів євро. Причому, цієї суми, очевидно, не вистачить, щоб заспокоїти фінансові ринки, і її треба буде вже в березні нарощувати.
Банківська криза
Тісно пов'язане з кризою заборгованості становище європейських банків. До 1 липня їм наказано підвищити частку власного пайового капіталу. Їм потрібно знайти додатково близько 100 мільярдів євро, щоб мати резерви на випадок відмови держав розплачуватися за їх облігаціями. Деякі банки не зможуть обійтися без державної допомоги, виникла атмосфера взаємних підозр, фінансові інститути перестають позичати гроші один одному, а в результаті страждають і сектори реальної економіки.
Директор інституту німецької економіки Міхаель Хютер (Michael Hüther) вважає, що "кредитний ступор вже настав". Адже наприкінці минулого року ЄЦБ, щоб не допустити зупинки фінансового кровообігу, надав банкам близько 400 мільярдів євро майже під нульовий відсоток. Італія, Іспанія і Франція вимагають від ЄЦБ ще більш активної ролі - заповнення ринків дешевими грішми, як це роблять центробанки в США і Великобританії.
Бернд Рігерт, Микита Жолквер
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
