1085
Тільки я і Господь
У новому році українці пов'язують надії щодо поліпшення добробуту сім'ї тільки зі своїми зусиллями і Богом. Президент відстав від Господа більш ніж у три рази, а прем'єр-міністр відстав навіть від варіанту "важко відповісти".
Надія на власні сили переважає у жителів центральних областей і Києва - 50,4% і 46,5% відповідно. Найменше на себе розраховують в західній частині країни, де на перше місце виходить Господь Бог з показником 42,8%. Найменше на волю Всевишнього сподіваються в центральних областях (26,7%), в Києві (27,1%) і на сході (27,5%). Про це свідчать дані онлайн-опитування, проведеного для "і" компанією iVOX Ukraine.
Цікаво, що на свої сили розраховують якраз більше жінки. Розумні і красиві випереджають номінально сильну стать з показником 46,1% проти 39,8%. Потрібно також відзначити, що впевненість у власних силах вимагає витримки і зростає з віком. Так, у віковій групі 16-29 на себе готові покластися 40,6%, в 30-44 - 42,5%, а в 45-59 - вже 48,8%.
Найбільше виключно на себе розраховують ті, у кого найменше грошей. Даний показник серед тих, кому не вистачає коштів на їжу, досягає 49,2%. Слідом за ними з показником 47% йдуть ті респонденти, які не завжди можуть придбати мобільний телефон, пральну машинку.
Як не сумно констатувати, але віра в Бога зростає зі збільшенням добробуту. Мінімальний показник зафіксовано серед тих, кому не завжди вистачає на їжу, - 28,3%, максимальний (51,9%) - серед тих, хто може дозволити собі будь-які покупки.
І хоча між різними частинами України спостерігаються перепади в частині віри в Бога, в розрізі типів населених пунктів за кількістю мешканців картина виглядає більш стабільно: показники коливаються в діапазоні 29-33%. Приблизно так само виглядає картина в розрізі статей, де віра займає думки 31,2% чоловіків і 32,5% жінок.
Трійку замикає вітчизняна промисловість. На її діяльність покладають надії трохи більше 12% співгромадян. В даному випадку простежується зростання віри у промисловість зі зростанням доходів домогосподарства. Якщо ті, хто силкується знайти гроші на продукти, покладаються на "заводи, фабрики і пароплави" (тільки 5,9%), то серед тих, хто ними може володіти, надія досягає піку 26,5%.
Як не дивно, найбільше сподіваються на промисловість в центральних і північних областях, де показник досягає свого максимуму - 14,2%. Промисловий схід лише на п'ятому місці (11,5%), випередивши лише Київ (8,1%).
У потилицю промисловості дихає Європейський союз (11,9%), випереджаючи президента з невеликим відривом (8,7%). Більше за інших сподіваються на ЄС чоловіки (14,3%) віком від 16 до 29 (13,9%). Хоча ЄС посідає третє місце (9,4%) в топ-3 жінок слідом за надією на власні сили і Господом Богом. Що ж до грошової шкали, то Європа користується явною прихильністю серед середнього класу: максимальний показник "надій" серед тих, хто не може дозволити собі купити квартиру чи будинок, - 19%, і автомобіль - 15,2%.
Як і слід було очікувати, найбільше сподіваються на діяльність ЄС на заході країни (20,6% респондентів), найменше - на півдні (7,1%), де на 0,8% більше вірять в Російську Федерацію. Найменше розраховують на останню в Києві - лише 3,2%.
На п'ятій позиції розташувався президент з показником 8,7%. Більше на його діяльність сподіваються чоловіки, ніж жінки. Причому на діяльність гаранта Конституції більше сподіваються молоді у віці від 16 до 29 - 10,1%. Але, як показують дані, надії розсіюються з віком.
Ще один сюрприз: у середнього класу надій на президента більше, ніж у будь-кого іншого, - 11,2%. Найменше покладаються на Банкову найбідніші - 5,1%, і зовсім не покладаються ті, хто може дозволити собі будь-які придбання (0%).
У географічному розрізі "обнадієні" президентом зосередилися на півночі і півдні - 13,8% і 12% відповідно. Найгірше справи йдуть у гаранта на заході (7%) і у вотчині "ядерного електорату" - 7,1%. Прихильники ж зосереджені переважно в маленьких містечках з населенням до 50 тис. осіб - 11,9%, а противники обирають мегаполіси - 7,4%.
Дивлячись на ці різнобічні і місцями навіть суперечливі результати, можна сказати, що наше суспільство все ще більше нагадує листковий пиріг, який веде в різні боки. З ним відбуваються химерні трансформації, і воно відкидає всі існуючі інститути влади. Сміховинні показники президента (8,7%), прем'єр-міністра (6,6%), політичних партій та їх лідерів (6%), так само як і громадських активістів (4,7%), демонструють не тільки тотальну неготовність довіряти існуючим інститутам, але і шукати їм альтернативу всередині себе.
Прагнення покладатися на власні сили і волю Всевишнього зайвий раз демонструє, що з усього існуючого на сьогодні вибору альтернатив суспільство не влаштовує жодна з них. Божевільні перекоси і точки об'єднання найбідніших з найбагатшими зайвий раз свідчать про те, що поки немає ніякого об'єднання суспільства. Ймовірно, нас очікують подальше животіння і топтання на місці з затравлюванням електорату гучними популістськими ідеями без будь-якого змісту.
Данило Нестеров
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
