1085
Тільки я і Господь
У новому році українці пов'язують надії щодо поліпшення добробуту сім'ї тільки зі своїми зусиллями і Богом. Президент відстав від Господа більш ніж у три рази, а прем'єр-міністр відстав навіть від варіанту "важко відповісти".
Надія на власні сили переважає у жителів центральних областей і Києва - 50,4% і 46,5% відповідно. Найменше на себе розраховують в західній частині країни, де на перше місце виходить Господь Бог з показником 42,8%. Найменше на волю Всевишнього сподіваються в центральних областях (26,7%), в Києві (27,1%) і на сході (27,5%). Про це свідчать дані онлайн-опитування, проведеного для "і" компанією iVOX Ukraine.
Цікаво, що на свої сили розраховують якраз більше жінки. Розумні і красиві випереджають номінально сильну стать з показником 46,1% проти 39,8%. Потрібно також відзначити, що впевненість у власних силах вимагає витримки і зростає з віком. Так, у віковій групі 16-29 на себе готові покластися 40,6%, в 30-44 - 42,5%, а в 45-59 - вже 48,8%.
Найбільше виключно на себе розраховують ті, у кого найменше грошей. Даний показник серед тих, кому не вистачає коштів на їжу, досягає 49,2%. Слідом за ними з показником 47% йдуть ті респонденти, які не завжди можуть придбати мобільний телефон, пральну машинку.
Як не сумно констатувати, але віра в Бога зростає зі збільшенням добробуту. Мінімальний показник зафіксовано серед тих, кому не завжди вистачає на їжу, - 28,3%, максимальний (51,9%) - серед тих, хто може дозволити собі будь-які покупки.
І хоча між різними частинами України спостерігаються перепади в частині віри в Бога, в розрізі типів населених пунктів за кількістю мешканців картина виглядає більш стабільно: показники коливаються в діапазоні 29-33%. Приблизно так само виглядає картина в розрізі статей, де віра займає думки 31,2% чоловіків і 32,5% жінок.
Трійку замикає вітчизняна промисловість. На її діяльність покладають надії трохи більше 12% співгромадян. В даному випадку простежується зростання віри у промисловість зі зростанням доходів домогосподарства. Якщо ті, хто силкується знайти гроші на продукти, покладаються на "заводи, фабрики і пароплави" (тільки 5,9%), то серед тих, хто ними може володіти, надія досягає піку 26,5%.
Як не дивно, найбільше сподіваються на промисловість в центральних і північних областях, де показник досягає свого максимуму - 14,2%. Промисловий схід лише на п'ятому місці (11,5%), випередивши лише Київ (8,1%).
У потилицю промисловості дихає Європейський союз (11,9%), випереджаючи президента з невеликим відривом (8,7%). Більше за інших сподіваються на ЄС чоловіки (14,3%) віком від 16 до 29 (13,9%). Хоча ЄС посідає третє місце (9,4%) в топ-3 жінок слідом за надією на власні сили і Господом Богом. Що ж до грошової шкали, то Європа користується явною прихильністю серед середнього класу: максимальний показник "надій" серед тих, хто не може дозволити собі купити квартиру чи будинок, - 19%, і автомобіль - 15,2%.
Як і слід було очікувати, найбільше сподіваються на діяльність ЄС на заході країни (20,6% респондентів), найменше - на півдні (7,1%), де на 0,8% більше вірять в Російську Федерацію. Найменше розраховують на останню в Києві - лише 3,2%.
На п'ятій позиції розташувався президент з показником 8,7%. Більше на його діяльність сподіваються чоловіки, ніж жінки. Причому на діяльність гаранта Конституції більше сподіваються молоді у віці від 16 до 29 - 10,1%. Але, як показують дані, надії розсіюються з віком.
Ще один сюрприз: у середнього класу надій на президента більше, ніж у будь-кого іншого, - 11,2%. Найменше покладаються на Банкову найбідніші - 5,1%, і зовсім не покладаються ті, хто може дозволити собі будь-які придбання (0%).
У географічному розрізі "обнадієні" президентом зосередилися на півночі і півдні - 13,8% і 12% відповідно. Найгірше справи йдуть у гаранта на заході (7%) і у вотчині "ядерного електорату" - 7,1%. Прихильники ж зосереджені переважно в маленьких містечках з населенням до 50 тис. осіб - 11,9%, а противники обирають мегаполіси - 7,4%.
Дивлячись на ці різнобічні і місцями навіть суперечливі результати, можна сказати, що наше суспільство все ще більше нагадує листковий пиріг, який веде в різні боки. З ним відбуваються химерні трансформації, і воно відкидає всі існуючі інститути влади. Сміховинні показники президента (8,7%), прем'єр-міністра (6,6%), політичних партій та їх лідерів (6%), так само як і громадських активістів (4,7%), демонструють не тільки тотальну неготовність довіряти існуючим інститутам, але і шукати їм альтернативу всередині себе.
Прагнення покладатися на власні сили і волю Всевишнього зайвий раз демонструє, що з усього існуючого на сьогодні вибору альтернатив суспільство не влаштовує жодна з них. Божевільні перекоси і точки об'єднання найбідніших з найбагатшими зайвий раз свідчать про те, що поки немає ніякого об'єднання суспільства. Ймовірно, нас очікують подальше животіння і топтання на місці з затравлюванням електорату гучними популістськими ідеями без будь-якого змісту.
Данило Нестеров
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
6 найкращих бюджетних кросоверів 2025 року
Трамп хоче розвивати аеротаксі в США
Saab представила дешеву ракету проти рою дронів
США та Китай досягли рамкової угоди щодо TikTok
PayPal запускає одноразові платіжні посилання, які будуть підтримувати криптовалюту
Чому реальний рівень зарплат набагато нижче, ніж показує Держстат
