1879
Німецько-французький тандем перетворюється на європейську антикризову трійку
— Валюта
Лідируючу роль у зусиллях з подолання кризи єврозони взяли на себе ще в минулому році Берлін і Париж. Тепер до них приєднався Рим. Повної згоди всередині цієї антикризової трійки, однак, немає.
Подолання гострої фінансової кризи єврозони стане цього року головним завданням німецького уряду. До такого висновку можна прийти на підставі тих зустрічей, які канцлер ФРН Ангела Меркель (Angela Merkel) провела на поточному тижні, - в перші ж дні після її новорічних канікул. У понеділок, 9 січня, - переговори з президентом Франції, у вівторок - з директором Міжнародного валютного фонду. У середу у відомстві федерального канцлера Меркель приймала італійського прем'єр-міністра.
Грецію списали?
В епіцентрі кризи, як і раніше - Греція. Але якщо ще рік тому банкрутство цієї країни уявлялося європейським лідерам сущим кошмаром, якого ні в якому разі не можна допустити, то тепер вони, схоже, якщо і не змирилися з неминучістю такого сценарію, то, принаймні, вважають його можливі наслідки менш катастрофічними.
На прес-конференції за підсумками своїх переговорів в Берліні Ангела Меркель і Ніколя Саркозі заявили, що постараються не допустити банкрутства та виходу Греції з єврозони, але в принципі не виключили такого сценарію. Зрештою, частка цієї країни в сукупному економічному потенціалі єврозони - всього декілька відсотків. Різні ж профілактичні заходи, про які лідери Євросоюзу домовилися ще в минулому році, здатні, якщо пощастить, запобігти ефекту доміно.
Інша річ Італія - третя після Німеччини і Франції економіка єврозони. Державна заборгованість країни досягла майже двох трильйонів євро (1900 мільярдів), розміщувати нові довгострокові облігації їй доводиться під майже 7 відсотків річних. Німеччині, для порівняння, приватні інвестори часом навіть доплачують за право "припаркувати" гроші в надійній гавані німецьких цінних паперів.
Частина проблеми та її вирішення
Італія, однак, занадто велика, щоб допустити її банкрутство: ніяких стабфондів не вистачить, щоб запобігти колапсу всієї єврозони. Тому вона не тільки частина проблеми, але і учасник її рішення. Об'єктивно ситуація така, що Берлін, Париж і Рим фактично сидять в одному човні. Раніше, однак, трансформації німецько-французького "тандему" в антикризову "трійку" заважав ексцентричний і ненадійний Берлусконі. Безпартійний професор економіки, колишній комісар ЄС Маріо Монті, який змінив його на посту прем'єр-міністра - зовсім інший.
Німецька газета Süddeutsche Zeitung якось порівняла його з "ідеальним зятем", який небагатослівний, серйозно і скромно одягається, не шумить. А головне, - на нього можна покластися. Монті всього два місяці на посаді прем'єра, але вже встиг рішучими заходами бюджетної економії хоча б частково повернути Італії довіру фінансових ринків.
Все це дозволяє Маріо Монті говорити з Ангелою Меркель і Ніколя Саркозі на рівних, що підтвердила його зустріч з французьким президентом наприкінці минулого тижня. "Італія і Франція мають абсолютно ідентичні уявлення про шляхи вирішення кризи єврозони", - заявив після переговорів у Парижі Саркозі.
Троє в одному човні
Насправді, однак, уявлення трьох європейських лідерів, які волею обставин опинилися в одному човні, не "абсолютно" ідентичні. На відміну від Парижа, Рим, наприклад, як і раніше негативно ставиться до ідеї введення спеціального податку на фінансові операції, якщо на те не буде згоди всіх 27 країн Європейського Союзу. Саркозі, у якого на носі президентські вибори, терміново потрібні козирі, і він готовий ввести такий податок мало не у своїй окремо взятій Франції. У Ангели Меркель в цьому відношенні руки зв'язані. Особисто вона не проти такої міри, скажімо, в рамках єврозони, якщо не вдасться переконати в її перевагах англійців і шведів, але змушена враховувати негативну позицію молодшого партнера по своїй урядовій коаліції.
Між Римом і Берліном є також суттєві розбіжності з питання про випуск єврооблігацій з усередненим відсотком. Таку модель наполегливо підтримують в Італії, оскільки сподіваються на зниження процентних ставок по кредитах. Для Німеччини ж такі облігації можуть обернутися, навпаки, великими додатковими витратами на обслуговування держборгу, і тому Меркель блокує всякі починання в цьому напрямку, побоюючись гніву вітчизняних платників податків.
Суперечки в "трійці"
Є розбіжності між учасниками антикризової "трійки" і в їхніх поглядах на роль Європейського центробанку. Берлін бачить у ньому зберігача "Грааля стабільності" єдиної валюти. Рим не проти розширити повноваження ЄЦБ і спонукати його активніше брати участь у рефінансуванні боргів країн, які переживають кризу.
Крім того, "троє в човні" по-різному розставляють пріоритети в антикризових зусиллях. Канцлер робить упор на оздоровлення державних фінансів. У Римі і в Парижі головним вважають сприяння економічному зростанню, побоюються рецесії (як це вже сталося в Греції), викликаної надмірно жорсткими програмами бюджетної економії.
Маріо Монті нагадав у цьому зв'язку про те, що Німеччина з її експортно-орієнтованою економікою повинна бути особливо зацікавленою у тому, щоб справи і в інших країнах єврозони йшли добре і у них було на що купувати товари "Made in Germany". Іншими словами, Німеччини не варто пиляти гілку, на якій сидить.
Микита Жолквер
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
