Євраз розпродає активи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Євраз розпродає активи

Фондовий ринок
2723
Одна з найбільших у світі вертикально інтегрованих металургійних і гірничодобувних компаній, Євраз Груп С.А. починає продавати свої українські активи. Першими на продаж було виставлено два коксохімічні заводи - "Баглейкокс" і Дніпродзержинський КХЗ. За інформацією профспілок підприємств, покупцем цих заводів стала група "Метінвест".
Прихід компанії "Євраз" на український ринок в кінці 2007 року відбувся під гаслом "Росіяни йдуть!". Інакше кажучи, поява на українському ринку такої великої вертикально інтегрованої компанії мала викликати зростання конкуренції на внутрішньому ринку. Євраз зайшов в Україну завдяки великій угоді - об'єктом поглинання стали металургійні та гірничорудні активи групи "Приват". Дніпропетровська група тоді вже визначила для себе, що не буде розвивати цей напрямок, тому угода для її акціонерів була дуже вигідною.
У той час Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський сконцентрували увагу на посиленні своєї феросплавної імперії і вели боротьбу за марганцеві активи в Австралії та Африці, і тому дуже потребували фінансових резервів. Цим і був викликаний продаж непрофільних металургійних і гірничорудних активів в Україні. Експерти оцінювали дану угоду як дуже невигідну для Євразу, адже зношеність основних фондів цих активів досягала 70-80%.
Загальна сума операції склала 3,8 млрд дол. Приват продав Євразу три коксохімічні заводи - Баглейкокс, Дніпродзержинський КХЗ, Дніпрококс, а також ГЗК "Суха Балка" і Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського. Загалом акціонери Привату отримали 9,7% акцій Євразу і близько 1 млрд дол. готівкою.
Трохи пізніше українські акціонери Євразу продали частину своїх акцій, у результаті чого їхня частка в Євразі на даний момент становить 4,56%. Крім співвласників Привату, 25,1% акцій Євразу через компанію Lanebrook та афілійовані з нею структури належить голові ради директорів Evraz Group Олександру Абрамову, 12,55% акцій - президенту Evraz Group Олександру Фролову, 35,32% бізнесмену Роману Абрамовичу.
Проте раніше передбачалося, що Євраз будував собі майданчик на українському ринку, де в майбутньому можна було поборотися за металургійні активи Індустріального союзу Донбасу, Запоріжсталь, ММК ім.Ілліча та інші. Однак поява Євразу на українському внутрішньому ринку не привела до зростання конкуренції, оскільки акціонери компанії виявилися пасивними в угодах M&A.
Завдяки наявності власної бази залізняку і вугілля Євраз є інтегрованим виробником сталі: у 2010 році гірничорудне виробництво забезпечило потреби компанії в залізній руді на 100%, в той час як у коксівному вугіллі - на 58%. У 2010 році Євраз виробив близько 19,8 млн тонн залізорудної продукції і добув 7,5 млн тонн коксівного вугілля. Капіталізація компанії на 9 січня 2012 року становитиме 5,092 млрд фунтів стерлінгів.
Виробничі потужності українських активів вимагали негайних масштабних інвестицій в їх модернізацію та капремонти, але акціонери Євразу з цим не поспішали. Вони були не готові до розвитку активів, бо інфраструктура, логістика даних підприємств не вписувалася в загальну структуру групи. Також акціонери Євразу були не готові і виконувати програми з корпоративної соціальної відповідальності. Загалом, розвиток українських підприємств для Євразу виявився нерентабельним. Експерти МінПрому стверджують, що Євраз однозначно програв у цій угоді - на кінець 2011 року зношеність основних фондів збільшилася, а ціна активів істотно впала.
Тому, за словами голови Дніпропетровського обласного комітету профспілки металургів і гірників України Василя Шевченка, який і повідомив про угоду, підприємствам "Баглейкокс" і Дніпродзержинський КХЗ загрожувала повна зупинка і ліквідація. Третій коксохімічний завод, "Дніпрококс", який також був куплений Євразом у групи Приват, у квітні 2011 року був включений до складу ДМЗ ім.Петровського.
ПАТ "Євраз ДКХЗ" за підсумками 2010 року отримало чистий прибуток у розмірі 1,538 млн грн., тоді як 2009 рік підприємство завершило з чистим збитком 79,342 млн грн. При цьому завод у 2010 році наростив чистий дохід на 80,8% в порівнянні з 2009 - до 1 млрд 310,019 млн грн., дохід від реалізації - на 81,1%, до 1 млрд 554,257 млн грн. У 2010 році підприємство наростило випуск коксу на 4,2% в порівнянні з 2009 - до 547 тис. тонн. Баглейкокс завершив 2010 рік з чистим збитком у розмірі 13,691 млн грн., тоді як 2009 підприємство закінчило з чистим збитком 127,153 млн грн.
Як зазначає прес-служба компанії "Євраз", загальна виробнича потужність трьох підприємств становить близько 3 млн тонн металургійного коксу на рік. У 2010 році Дніпрококс, Євраз - Баглейкокс і Євраз - ДКХЗ виробили 664 тис. тонн, 638 тис. тонн і 547 тис. тонн металургійного коксу відповідно. Таким чином, підприємства виробили половину своїх виробничих потужностей.
Основним споживачем продукції коксохімів є Євраз - ДМЗ ім.Петровського. Коксохімічні підприємства Євразу також продають свою продукцію стороннім споживачам в Україні та Росії. Продукція заводів в основному перевозиться залізничним транспортом. Як повідомив генеральний директор Укркоксу Анатолій Старовойт, в 2011 році коксохімічні підприємства Євразу скоротили виробництво і відвантаження.
Проте експерти Мінпрому вважають, що дефіцит коксівного вугілля в Україні, а також відсутність шахт у Євразу в нашій країні збільшують собівартість продукції його українських активів. Крім цього, експерти схиляються до думки, що Євраз має намір продати інші два українські активи - ДМЗ ім. Петровського і "Суху Балку".
Варто зазначити, що ДМЗ ім.Петровського в січні-жовтні 2011 року скоротив виробництво готового прокату на 5,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2010 - до 630 тис. тонн. За цей період завод знизив виплавку сталі на 1,7% - до 732 тис. тонн, чавуну - на 5,6%, до 739 тис. тонн. У жовтні метзавод виробив 70 тис. тонн готового прокату, 82 тис. тонн сталі і 78 тис. тонн чавуну. У той час як в 2010 році завод скоротив виробництво готового прокату на 10,8% в порівнянні з 2009 - до 790 тис. тонн, сталі - на 9,3%, до 884 тис. тонн, чавуну - на 4,5%, до 920 тис. тонн. Завод спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них.
Як відзначають експерти, Метінвест не зацікавлений в купівлі ДМЗ ім.Петровського і "Сухої Балки", оскільки в компанії збалансовані металургійні та гірничорудні активи. Що стосується купівлі коксохімів, то, найімовірніше, за рахунок збільшення коксових потужностей Метінвест спробує знизити частку природного газу в собівартості продукції. Тобто інвестиції в модернізацію і ремонти виробничих потужностей Баглейкоксу і Дніпродзержинського КХЗ дозволять Метінвесту збільшити виробництво коксу на 2 млн тонн на рік.
При цьому експерти впевнені, що можливий інтерес до ДМЗ ім. Петровського і "Сухої Балки" з боку акціонерів ще однієї великої корпорації - ІСД - також низький через високу зношеність виробничих потужностей підприємств Євразу та фінансової неспроможності Індустріального союзу Донбасу. Тому знайти для них інвестора буде непросто.
Олена Курашина
За матеріалами:
МінПром
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас