4455
Паралельна реальність
— Казна та Політика
На невеликій сцені кінозалу чоловік міцної статури у жилетці і чепурних запонках розповідав про нелегку працю художників, які виконали 18 тис. малюнків до мультфільму "Місто мрії". Це був новий голова Державної податкової служби Олександр Клименко.
30-річний чиновник вперше з'явився на публіці після вступу на посаду на презентації мультика про податки - в ролі конферансьє: дарував квіти артистам і запрошував на сцену ветеранів податкової служби.
Мультфільм вийшов на любителя. Основна ідея: якби всі платили податки, ми жили б у місті Сонця (тобто в "місті мрії"). Ця гіпотеза не знаходить підтримки у економістів. Найбільший експерт по країнах третього світу, перуанський економіст Ернандо де Сото вважає, що таке місто Сонця на практиці виявиться трохи похмурим: без тіньової економіки багато жителів країн третього світу і постсоціалістичних держав помруть з голоду. Але, судячи з захопленої промови Олександра Клименка, він більше схильний довіряти казкарці Людмилі Богдановій (автор сценарію).
Втім, основний меседж, який намагався донести до громадськості новий голова, звучав так: "Основна місія податкової сьогодні - зробити все, щоб податки платилися добровільно". Шкода, що слова в даному випадку розходяться зі справами.
Як справи
А справи йдуть так. Незважаючи на мляву кризу, податківці в 2011-му зробили прорив: тільки в першому півріччі (свіжіших даних поки немає) податкові надходження зросли на 30,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (тут і далі інформація з аналітичної записки ДПСУ про основні статистичні показники за перше півріччя 2011 року - ред.). Підприємства переробної промисловості, наприклад, заплатили податку на прибуток на 122% більше, ніж у першому півріччі 2010-го, оптовики і роздрібні торговці - на 60%. Подібна картина характерна для всіх галузей української економіки. Хоча за даними Держстату, зростання ВВП в жовтні 2011 року порівняно з жовтнем 2010 року склало 7,2%, а зростання промвиробництва - лише 4,7%. У чому секрет успіху податківців?
Частково в тому, що кількість позапланових перевірок збільшилася в півтора рази рік до року - до 18 тис. Відзначимо, що планових перевірок проводилося менше і їх число, за словами Олександра Клименка, буде знижуватися і далі. Але існують більш дієві інструменти впливу на підприємства, ніж планові перевірки. Зросла кількість кримінальних справ: на 12,6% відносно першого півріччя 2010-го - до 2 тис.
Здавалося б, якісь 12,6%... Однак для бізнесу таке невелике, на перший погляд, посилення контролю з боку податкової міліції стало чимось на зразок маленького землетрусу: значно почастішали візити на підприємства людей в масках, обшуки і вилучення документів. Це якраз і є та сама оперативно-слідча робота. "Корупційний, адміністративний, податковий, в тому числі і кримінальний тиск на бізнес набагато збільшився", - констатував у листопаді голова Ради Нацбанку Петро Порошенко.
Бути бізнесменом в Україні стає все більш і більш небезпечним. Кримінальна відповідальність, згідно зі ст. 212 КК, настає в тому випадку, якщо дії посадової особи призвели до несплати податків в "значних", "великих" і "особливо великих" розмірах. Якщо підприємець (або посадові особи підприємства) не сплатили до бюджету 470,5 тис. грн і більше, це дає привід податковій міліції порушити кримінальну справу. Мінімальна сума начебто і правда значна... Але це теорія.
"На практиці податкова порушує справи не тільки за статтею про ухилення від сплати податків, а й за такими статтями, як службова недбалість або підробка документів, - розповідає старший партнер юридичної компанії "КМ Партнери" Олександр Мінін. - Справа в тому, що раніше податкова міліція мала право розслідувати лише справи, порушені за ст. 212. Але з 1 січня цього року набрали зміни до КПК, і тепер податкова міліція може розслідувати справи за будь-якою статтею в тому випадку, якщо справа якось пов'язана з несплатою податків". Таким чином, поріг фінансових порушень може бути значно нижчим. "Якщо ще рік-два тому порушення кримінальної справи за підсумками податкової перевірки було винятком, то тепер це стає мало не правилом", - говорить Олександр Мінін.
Питання психології
Після набрання чинності "найбільш ліберального Податкового кодексу в Європі" (за висловом прем'єра Миколи Азарова) у інспекторів з'явилося безліч підстав для раптових візитів в офіс платника податків. Проте, мабуть, найпоширеніша з них - інформація про те, що один з постачальників компанії має ознаки фіктивності. Такі підприємства - з ознаками фіктивності – їх ще "податковими ямами". Ознак фіктивності безліч: від відсутності компанії за місцем реєстрації до "недостатньої кількості співробітників і обладнання" для ведення господарської діяльності. Насправді досить багато українських підприємств зареєстровані не там, де реально перебувають (купівля юридичної адреси свого часу полегшувала процес реєстрації). Що ж стосується "недостатньої кількості співробітників", то це і зовсім суб'єктивний критерій.
Але навіть якщо компанія не має ознак фіктивності, але веде активну діяльність, серед її контрагентів, при бажанні, завжди можна буде знайти податкову яму. І тоді - чекайте гостей. Олександр Мінін зазначає, що про порушення кримінальної справи менеджери компаній нерідко дізнаються "по першій слідчій дії" - це коли в офіс ломляться люди в масках. Найстрашніше, якщо з таким контрагентом у компанії існує договір на значну суму або загальна кількість угод тягне на ухилення від сплати податків "в особливо великих розмірах". У цьому випадку - посадова особа піддасться таким заходам виховного характеру, як підписка про невиїзд, допити і навіть арешт особистого майна.
У більшості випадків мета податківців - не посадити власника, директора і бухгалтера, а змусити платити. Адже згідно з ч. 4 ст. 212 КК, особа, яка відшкодувала державі шкоду, завдану несвоєчасною сплатою податків, звільняється від кримінальної відповідальності. Щоправда, відбувається це не автоматично, а через суд. Погоджуючись "відшкодувати державі збитки", платник тим самим визнає себе винним. До речі, за статистикою ДПСУ, незважаючи на зростання числа кримінальних справ, кількість засуджених в першому півріччі 2011-го зменшилася на 16,3% - до 180. Таким чином, кримінальне переслідування стає банальним інструментом тиску на бізнес і способом наповнення бюджету. "Сьогодні порушення кримінальної справи - один з найпоширеніших прикладів тиску на бізнес, - говорить старший партнер юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Роман Марченко. - Силовики ведуть себе агресивно: застосовують силу, не пускають адвокатів, ведуть допит по десять годин, насильно утримують співробітників в задушливих приміщеннях..."
Було б лукавством стверджувати, що податківці кошмарять лише кристально чесних платників податків. Останніх в Україні не так уже й багато. Як відомо, у рейтингу Світового банку Doing Business - 2012 українська система оподаткування займає 181-е місце в світі (гірше тільки в Конго й Венесуелі). Значить, вести бізнес в такій країні, не порушуючи податкове законодавство, досить складно. Тому у податківців виробився стереотип спілкування з підприємцями: був би платник податку, а справа знайдеться. "Посадові особи повністю "білих" підприємств теж можуть стати фігурантами кримінальних справ, такі люди особливо дратують податківців тим, що мають "нахабство" доводити свою правоту", - розповідає Олександр Мінін.
Втім, інструменти тиску з арсеналу Кримінально-процесуального кодексу - це все ж крайня форма впливу. У більшості випадків справа обмежується нарахуванням штрафних санкцій за результатами перевірки (будь-якої). За словами керівника податково-юридичної практики компанії "Ернст енд Янг" в Україні Володимира Котенка, якщо ще рік тому інспектори могли перевірити підприємство, не знайти порушень і піти, то зараз вони просто так не йдуть.
Все це вже було. Саме так наповнювався бюджет наприкінці 1990-х - на початку 2000-х років, коли головою ДПАУ був Микола Азаров. Тоді в лексиконі підприємців і з'явився термін "маски-шоу", а у податківців - "мобілізація коштів до бюджету". Податки в ті часи не збиралися, вони мобілізовували усіма можливими методами, в тому числі і за допомогою кримінальних справ. У 1997 році, коли податкової міліції ще не було, в українських судах розглядалося 487 кримінальних справ, пов'язаних з несплатою податків. З появою цієї організації кількість справ злетіла по експоненті: у 1998-му податковою міліцією до суду було направлено 2181 справу, в 1999-му - 4020 справ, тоді як не направлених до суду, а тих, "що знаходяться у провадженні" було близько 10 тисяч! Судових вердиктів за такими справами виносилося не так вже й багато: в 1998-му - 719 обвинувальних вироків, у 1999-му - 1195. Тобто майже в чотири рази менше, ніж хотілося б податківцям.
Відтоді змінилося як законодавство, так і правозастосовна практика, але психологія фіскалів була такою самою.
Люк у майбутнє
Чи може новий голова ДПСУ переламати цей тренд? Навряд чи: згідно з законом про держбюджет-2012, податківцям доведеться мобілізувати 288,6 млрд грн - на 14,2% більше, ніж цього року. При цьому прогнозний показник зростання ВВП - 5,5%. Швидше за все, в наступному році податкові інспектори та міліціонери будуть діяти ще жорсткіше. Що ж до риторики Олександра Клименка... Вона не нова. Микола Азаров, будучи податківцем, теж любив відвідати конкурс дитячого малюнка і висловитися про партнерські взаємини з платниками податків.
Але на самих платників податків набагато більше враження справляло дещо інше: знищення групи "Денді", справа ЄЕСУ, розгром банку "Слов'янський"... Однак максимально атмосферу, що яскраво існувала тоді, ілюструє призабута нині історія смерті малого підприємця Сергія Каверіна.
29 жовтня 1999 р. в приміщенні податкової міліції Приморського району Одеси, розташованої на третьому поверсі Одеської кіностудії, сталася пожежа. У вогні загинули чотири податківці, відвідувачка кіностудії та директор приватного підприємства "Люк" Сергій Каверін. Четверо отримали тяжкі опіки. Податкова міліція згоріла дотла. За однією з версій, Сергій Каверін розбив пляшку з вибуховою рідиною, потім дістав запальничку і почав викрикувати погрози з вимогою повернути йому вилучені документи.
Поки в Одесі йшов похорон, вищі чиновники ДПАУ - голова Микола Азаров і його перший заступник Віктор Жвалюк - давали прес-конференції. Сергія Каверіна називали скаженим алкоголіком і злісним неплатником. Загиблі податківці були представлені як герої. "У повному сенсі слова на лінії вогню зіткнулися службовий обов'язок і знавісніла жадібність" - так охарактеризував події осені 1999 року "Вісник податкової служби" (№41 за 1999 рік).
У ті страшні дні я був в Одесі. Намагаючись зрозуміти, що ж насправді відбулося і ким була ця людина, я розшукав його сім'ю, підприємство і тих людей, з якими він спілкувався незадовго до смерті. Так от - це був нормальний чоловік.
Колишній інженер Сергій Каверін шість років створював мале підприємство з виробництва ковбаси "Люк". "Люк в майбутнє", - любив жартувати підприємець. Ніколи особливих проблем з владою у Сергія не було до 1999 року. Податківці прийшли позапланово, вилучили документи. Згодом було встановлено, що при несприятливому для Каверіна повороті справи йому могли б інкримінувати ухиляння від сплати податків на 7 тис. грн. Крім того, без вилучених документів Сергій Каверін працювати не міг. Підприємство зупинилося, останні дні Сергій прожив у стані крайнього нервового напруження.
Що стало причиною такої екстраординарної поведінки успішного 44-річного одруженого чоловіка з вищою освітою? До того ж він був ще й віруючим: ходив до церкви, жертвував на ремонт храмів, допомагав убогим... "Ви розумієте, горе яке, - зі сльозами розповідала Анна, старша сестра Каверіна. - Сергій жив і поспішав робити добро... У нього було дуже розвинуте почуття власної гідності і загострене почуття справедливості". Можливо, саме ці якості і зіграли фатальну роль у його долі.
20 серпня 2001 р. над покійним відбувся суд, який виніс виправдувальний вирок.
Філософія виживання
Чи міг би сьогодні суд винести такий виправдувальний вирок - питання. Судова реформа посилила залежність суддів від Вищої ради юстиції (а отже, і від виконавчої влади). Втім, розмови про повний параліч судової системи - все ж міф, яким, до речі, активно користуються податківці, заявляючи незговірливим платникам податків про те, що підприємці в суперечках з податковими інспекціями виграють не більше 4% справ. Це брехня. У першому півріччі на користь податківців було прийнято 5,1 тис. судових рішень, на користь платників податків - 2,3 тис. (з аналітичної записки ДПСУ для внутрішнього користування).
Юрист ЮФ "Ільяшев і Партнери" Катерина Вознесенська впевнена, що податківці блефують. На її думку, це свідчить про те, що контролери насправді бояться позовів.
А от Олександр Мінін не настільки категоричний. Задумливо помішуючи ложечкою чай, він пояснює: "Розумієте, якщо мова йде про податкові зобов'язання до мільйона гривень, є надія, що суд буде об'єктивним. А якщо більше мільйона - висока ймовірність, що рішення буде прийматися з оглядкою на "державні інтереси".
Ми розмовляємо в кафе навпроти старого ботанічного саду, п'ємо чай з печивом. У Олександра був складний день. "Виїжджав сьогодні на "маски-шоу". Трьох людей закрили - директора, заступника і начальника охорони. І я точно знаю: це "біла" компанія!" - вазочка з профітролями порожніє. Психологи стверджують, що солодке допомагає зняти стрес, але по Олександру цього не видно. "Зараз я змушений констатувати: навіть у тому випадку, коли компанія не порушила закон, формальних методів для вирішення спорів може бути недостатньо", - зітхнувши, каже він і дивиться у вікно. За вікном рання ніч. Нічого не видно...
Дмитро Фіоник
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
Хто має право не сплачувати податок на прибуток (вимоги)
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
