1374
Чи залишиться у власності України газова труба?
— Енергетика
Експерти - про наслідки ймовірного дозволу здачі в оренду української газотранспортної системи.
Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроект, яким дозволяється здача в оренду української газотранспортної системи. Про це повідомив перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.
"Президент ще в серпні видав указ про необхідність реформування "Нафтогазу", який минулою владою був доведений до злидарського існування. Порятунок НАК - це не тільки порятунок українців від підвищення цін на газ, але й аргумент у переговорах із МВФ", - сказав він.
Чечетов додав, що за два тижні відновляться переговори з "Газпромом" про новий газовий контракт. "Наша пропозиція відома - це газотранспортний консорціум, і щоб уряд міг зробити цю пропозицію, парламент має дати й дасть йому закон, що дозволяє передачу ГТС в оренду", - сказав Чечетов.
Експерти з енергетичних питань розповіли "Главреду", що означатиме прийняття такого законопроекту, та які ризики автоматично виникнуть з його ухваленням.
Олександр Гудима, член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народний депутат України:
Раніше був прийнятий закон про трубопровідний транспорт. За нього проголосувала вся Партія регіонів і не тільки. Цей закон забороняє будь-які маніпуляції з українською газотранспортною системою - приватизацію, створення консорціумів, здачу в оренду чи спільне управління тощо. Але цей закон пропрацював п’ять років, а тепер з ініціативи Президента заборона на всі ці дії має бути знята. І якщо наступного тижня більшість проголосує за цей закон за командою Чечетова (в чому ніхто не сумнівається), то він дасть можливість уряду підписати з Росією міжурядову угоду про створення міжнародного газового консорціуму і передачу ГТС в оренду, тобто Верховна Рада дозволить уряду будь-які дії з ГТС.
Наступним кроком має стати саме підписання міжурядової угоди з подальшою ратифікацією її парламентами України та Росії. Це означатиме, що де-юре газотранспортна система буде в державній власності, а де-факто виконавчим директором консорціуму буде представник "Газпрому". Тобто після Харківських угод за чергову знижку на газ ми віддамо своє стратегічне надбання, яке сьогодні залишає Україну партнером для Європи та Росії. З огляду на наше геополітичне положення українська газотранспортна система не має ціни. Давалися різні оцінки, говорилося, скільки коштує українська ГТС. Але це все несерйозно, тому що насправді її ціна - енергетична безпека України.
Побачимо, чим все закінчиться. Прийняття закону - це лише перший етап, а підписання угоди та ратифікація в парламенті станеться не раніше лютого.
Богдан Соколовський, колишній уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки:
Якщо такий законопроект голосуватиметься і буде прийнятий, нічого доброго ані для держави, ані для нинішньої влади це не обіцятиме ні на найближчу, ні на середню перспективу. Тому що акціонування, а точніше фактична здача ГТС чужій державі, означатиме здачу під контроль іншої країни української економіки та українського громадянина. І від цього насамперед може постраждати нинішня влада.
Такі законопроекти я не розумію і категорично проти них.
Михайло Гончар, директор енергетичних програм Центру "Номос":
Це - перший крок на шляху до відчуження газотранспортної системи України. Попри заспокійливі заяви представників влади за цим приховується продумана гра, яка має на меті білоруський сценарій. Тобто сценарій, нав’язаний зовні - російською стороною, 25 листопада призвів до повної газової капітуляції Білорусі і передачі 100% "Белтрансгазу" "Газпрому". Після цього "Белтрансгаз" не має навіть власної назви і є тепер "Газпром трансгаз Білорусь". Той крок, який влада збирається зробити через "кнопкодавів" під куполом, зрештою призведе до появи "Газпром трансгаз Україна". Це не відбудеться одномоментно, але через Верховну Раду будуть відкриті шлюзи для реалізації цього сценарію десуверенізації України в питанні не тільки транзиту газу, але й внутрішнього газового ринку.
Нічого невідворотного немає. Але негативного сценарію можна уникнути лише тоді, коли його хочуть уникнути. А коли на нього свідомо йдуть - нема про що говорити. Влада йде шляхом мінімального опору. Є шлях складний - шлях здійснення реформ енергетичного й газового сектору у відповідності з європейськими принципами. Це витікає із зобов’язань України, зважаючи на її членство у Договорі енергетичного співтовариства. І є шлях легкий - залишити все, як є, нічого не змінювати, лише гучно кричати про реформи, а на практиці тільки їх імітувати, проте клянчити у "Газпрому" ціною здачі ГТС дешевий газ, аби на наступних виборах забезпечити домінуючі позиції, продемонструвавши соціуму свої досягнення й піклування про збереження дешевих енергоносіїв. Але це не більше, ніж пропагандистська полова. Тому що потім все одно доведеться йти на непопулярні кроки і платити ще більшу ціну. Тож поки що влада збирається виконувати забаганки російської сторони, зокрема, зробити своєрідний подарунок Путіну напередодні його тріумфу на президентських виборах. Популярність Путіна в Росії серйозно похитнулася, а за допомогою таких кроків він зможе продемонструвати свої успіхи за межами Росії. Адже Туреччина дала згоду на "Південний потік", білоруська ГТС під контролем "Газпрому", і українська ГТС має опинитися там же.
У цьому контексті українська влада поводиться в стилі пріснопам’ятної Малоросійської колегії. Але результат буде протилежним: приклад Білорусі показує, що преференції носитимуть тимчасовий характер. Але влада не думає про наслідки та перспективи і діє за принципом "нам би ніч простояти та день протриматися".
Незабаром ми почуємо чергову порцію звинувачень в бік Європейського Союзу в тому, що він не виявляє активну позицію та не надає допомогу, тому не лишається нічого, крім альянсу з "Газпромом". Власне, у грудні такі закиди лунали неодноразово. Але це просто підготовча пропагандистська робота за тим сценарієм, який прописали Януковичу.
Надія Майна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
