Споживчий кошик: бідним флешка не в радість — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Споживчий кошик: бідним флешка не в радість

Казна та Політика
6015
Дії влади абсолютно не піддаються жодній логіці. Спочатку узаконюється в прямому сенсі антиконституційне право Кабміну визначати обсяги соціальних виплат з посиланням на дефіцит державних коштів, а потім на тлі все того ж фінансового тупика уряд береться за розширення споживчого кошика, що є основою розрахунку прожиткового мінімуму. Мета таких кроків, ймовірно, одна - демонстрація електорату поліпшення інфляційної арифметики, а також турботи про ближнього. Тобто, нам презентують спроможність політики, що проводиться, і життєздатність реформ, що реалізуються.
Про "кошикові" нововведення 2012 року заявив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов. "Ви знаєте, що з 2005 року, на жаль, все це (перегляд) гальмувалося, Міністерство економічного розвитку спільно з іншими міністерствами і відомствами відпрацювало ту позицію, і відразу після Нового року ми вийдемо зі своїм проектом рішення на розгляд Кабінету міністрів", - сказав Копилов. При цьому, за його словами, після зміни споживчого кошика Мінекономрозвитку планує почати перегляд набору споживчих товарів та послуг, який використовується для розрахунку показників інфляції.
У Держстаті пояснюють, що в споживчий кошик додатково увійдуть: хліб заварний і багет, олія оливкова, ківі, капуста пекінська, кондиціонери, блендер, міксер, дриль, тонометр, підготовчі курси до вступу до ВНЗ, послуги няні, послуги лікарень, манікюр, оренда житла, страхування особистого транспорту, мийка легкового автомобіля, дизельне паливо, ноутбуки, флешка, памперси дитячі, годинники наручні, парасольки...
Начебто, залишається тільки радіти, але якщо врахувати, що виходячи зі стану споживчого кошика можна спокійно вирахувати офіційну інфляцію (індекс споживчих цін), то ціни на перераховані "поповнення", які поки стабільні, або навпаки знижуються (наприклад, ноутбуки і флешки), дозволять скоротити її показник в наших умах, нехай незначно, але все ж... До того ж на основі даних щодо споживчого кошика, що включає мінімальний набір послуг і товарів і найнижчі ціни на них, розраховується прожитковий мінімум, який має прямий стосунок до мінімальної зарплати і мінімальних пенсій.
*** Споживчий кошик - асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Такий набір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошика у діючих цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання. Формуванням споживчого кошика займається Кабінет Міністрів України. Ціна споживчого кошика залежить від рівня роздрібних цін на товари і тарифів на платні послуги (наприклад, комунальні платежі). Ця практика відома у всьому цивілізованому світі. З кожного виду потреб до розрахунку включають придбання відносно дешевих товарів, як правило, за державними фіксованими цінами. Якщо, наприклад, на ринку даний продукт або послуга продається за нижчими цінами, за основу береться найнижчий рівень.
До речі, варто зауважити В. Копилову, який нарікав, що з 2005 року перегляд споживчого кошика гальмувався, що всі дії в цій сфері визначені Законом "Про мінімальний споживчий бюджет" (№ 1285-XII) від 1991 року. Так от, в цьому документі сказано: вартісна оцінка споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін не рідше одного разу на рік, а вміст споживчого кошика - не рідше одного разу на 5 років і затверджується урядом. Розмір нинішнього споживчого кошика уряд затверджував у 2000 році (постанова КМУ "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення" № 656 від 14 квітня 2000 р.). Іншими словами, ось тобі і порушення закону, і хто за це відповість?
Але в Держстаті пояснюють, що "органи державної статистики розраховують індекс споживчих цін на основі споживчого набору товарів (послуг). Цей набір визначається Держстатом при погодженні з зацікавленими міністерствами, відомствами, громадськими організаціями та науковими установами. Включення товарів (послуг) в споживчий набір проводиться на підставі даних щодо фактичної структури грошових витрат населення. Вирішальним критерієм для включення до споживчого набору того чи іншого товару (послуги) є його частка в загальних грошових витратах домогосподарств - не менше 0,1% для продуктів харчування і 0,2% - для інших товарів і послуг. Таким чином, до складу споживчого набору, в першу чергу, входять товари та послуги, які найбільше і найчастіше споживають домогосподарства, незалежно від того, чи регулюються (встановлюються) ціни (тарифи) на них, чи мають вільний (ринковий ) характер. Споживчий набір переглядається раз на п'ять років з урахуванням змін на споживчому ринку та в структурі грошових витрат домогосподарств. Чинний на сьогодні набір затверджений в 2007 році і містить 296 товарів і послуг".
Таке роз'яснення внесло ще більше неясності. Чому ж В. Копилов називає очікувані нововведення "споживчим кошиком", та й яка взагалі різниця між "набором" і "кошиком", а якщо в 2007 році незрозумілий за термінологією список оновлювався, то чого ж В. Копилов шкодує, що до цього процесу не приступали з 2005 року?..
Як відзначають в Держстаті, тепер здійснюється черговий перегляд споживчого набору, який буде розширено до 335 позицій і впроваджений у практику розрахунку ІСЦ з січня 2012 року.
Значить, таки має ця "кошикова реформа" стосунок до інфляції.
Собівартість діючого споживчого кошика (або набору) з урахуванням цін становить близько 1800 грн. Тобто, це і є межа бідності. Але як же тоді бути з мінімальною зарплатою та пенсією? Влада обіцяє: наступного року мінімальна заробітна плата буде підвищена до прожиткового мінімуму.
Влада обіцяє, що згідно з держпрограмою економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, гарантований прожитковий мінімум на одну особу в наступному році зросте на 14%. Крім того, з другого півріччя буде збільшено розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки.
Згідно з бюджетом-2012, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 1 січня - 1017 грн., з 1 квітня - 1037 грн., з 1 липня - 1044 грн., з 1 жовтня - 1060 грн. , з 1 грудня - 1095 грн. Мінімальна заробітна плата в місячному розмірі: з 1 січня - 1073 грн., з 1 квітня - 1094 грн., з 1 липня - 1102 грн., з 1 жовтня - 1118 грн., з 1 грудня - 1134 грн.
На тлі легких математичних обчислень щодо того, скільки ж повинен мінімально отримувати українець, виникає питання - навіщо взагалі в ланцюжку українських державних розрахунків потрібен споживчий кошик (або набір)?
Звичайно, він в тому вигляді, в якому є зараз, не має права на існування, але, на жаль, його розширення (як, втім, і скорочення) жодним чином не відбивається на житті пересічного українця.
І що характерно: українська математика дуже відрізняється від загальноприйнятої. У більшості розвинених країн рівень життя громадян якраз і визначається вартістю споживчого кошика. Дана практика запрацювала в Україні в 1991 році завдяки програмі TACIS.
Якщо відкинути найпростіші продукти харчування (наприклад, 5 кг масла на рік на одну людину), що переведені в розряд "делікатесів", поговоримо про інші "розкоші". Одягнемо годувальника сім'ї. Йому з майками, в порівнянні з трусами, яких заплановано п'ять штук на два роки, пощастило - дві на рік, джинси - одні на три роки, плащ - один на п'ятирічку, пальто не передбачено, куртка - одна на 4 роки, шкарпетки - дві пари на 5 років, як і черевики, гумові чоботи - одні на сім років і так далі. Особливо вражає особиста гігієна українця: шампунь - 2 од. на рік, носовичок - 1 на рік, одеколон - 0,66 на рік!
У США споживчі кошики розробляються за бюджетом Геллера, заснованим на наборі тих товарів і послуг, які суспільство вважає необхідними для нормального життя. За структурою бюджету Геллера продукти харчування не повинні перевищувати 30% "кошика", непродовольчі товари - 47%, інші товари та послуги - 23%. В українському споживчому кошику комунальні послуги становлять лише близько 11%, а продукти харчування - більше 50%.
Американський кошик передбачає витрати на тютюнові та алкогольні вироби, витрати на освіту, мобільний і комп'ютерний зв'язок. В Англії в кошик закладено шампанське і пиво, а ще МР3-плеєр з музичними записами, а також акустична гітара і великий перелік товарів для дому, включаючи дверні ручки і витрати на садівника. Французи заклали в споживчий кошик витрати на відвідування перукарні, купівлю лаків для волосся, гелів для душу та інших косметичних засобів. Крім цього, передбачені апарати для виправлення зубів, оренда автомобілів, проїзд на таксі, а також харчування для кішок і собак.
Відповідно до цих потреб введені і мінімальні зарплати. У США місячний прожитковий мінімум становить близько 700 доларів і мінімальна зарплатня - 1230 доларів на місяць. У країнах Європи вони різні, але все одно виходять за 1000 євро, що підтверджує правоту ООН, яка підрахувала, що за межею бідності живуть четверо з 5 українців.
Правда, є і приклад сусідів. Не далеко від нас пішла Росія - працездатному росіянину передбачено на день 300 г картоплі, 360 г хлібних виробів, 100 г м'яса, і 40 г риби. Змінювати верхній одяг планується лише раз на 2,5 роки, 6 пар взуття цілком повинно вистачити на 3,2 року, а на розваги потрібно витрачати не більше 5% від доходів.
Голова Ради Національного банку Петро Порошенко вважає, що офіційна методика розрахунку інфляції в Україні не відображає структуру споживання звичайного українця. "На жаль, офіційна методика розрахунку, за якою вже 10 років рахується в Україні інфляція, і за цією методикою інфляцію рахують по всьому світу - вона не відображає структуру споживання звичайної української людини. В середньому в Україні середня сім'я витрачає на харчування понад 50% свого місячного бюджету", - сказав Порошенко.
За його словами, інфляційний кошик передбачає наявність інших продуктів, у тому числі довгострокового користування, які не завжди знаходять своє відображення у структурі споживання звичайної сім'ї. "Звичайно, якщо б ми рахували виключно продукти харчування, житлово-комунальні тарифи, плату за навчання, плату за послуги зв'язку, то показники інфляції або рівень витрат звичайної родини були б значно вищими", - вважає Порошенко.
На думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, "якоїсь істотної зміни саме через внесення 39 товарів у список існуючих 296 товарів не відбудеться, тому що їх питома вага буде менше 5%. Плюс в цьому споживчому переліку багато імпортних товарів, ціни на які змінюються незначно".
При цьому він підкреслив, що для зростання індексу споживчих цін у наступному році є більш об'єктивні причини. "Зниження інфляції, яке ми мали восени цього року, в основному відбулося за рахунок продовольчої групи, а ціни по ній знижувалися за рахунок рекордно високого врожаю. Враховуючи, що рекордний урожай рідко буває два роки поспіль, то в наступному році, якщо у нас буде середній урожай, швидше за все, ми будемо мати звичайну динаміку сезонного зростання цін на продукти харчування", - пояснив експерт.
У той же час, як відзначив Жолудь, на сьогодні є проблеми з підрахунком споживчої інфляції, які дають підстави сумніватися в об'єктивності наданих Держстатом даних. "Основна проблема споживчої інфляції це те, що вона, на відміну від інших параметрів, які розраховує Держстат, має прив'язку до законодавства. Тобто, у нас є індексація доходів громадян відповідно до інфляції і, відповідно, через те, що висока інфляція призводить до збільшення видатків бюджету, будь-який уряд не зацікавлений в неочікуваних витратах", - зазначає Жолудь.
На його думку, створювати мережу для збору статистичних даних подібну до тієї, яку має Держстат, щоб отримати альтернативні дані, на сьогодні економічно не вигідно, а значить, навряд чи хтось цим буде займатися.
Що стосується мінімальної зарплати, до якої споживчий "набір" має не опосередковане відношення, то в Національному форумі профспілок України вважають, що вона, як і мінімальні пенсії, повинна становити, принаймні, 3800-3900 грн., щоб відповідати реальному прожитковому мінімуму.
Як зазначив голова НФПУ Мирослав Якібчук, зазначена "сума враховує реальні ціни на продукти харчування, одяг, побутову техніку, електроенергію, побутовий газ, рідке і тверде паливо, транспорт і зв'язок, комунально-побутові, лікувально-оздоровчі послуги і ліки, інформаційні продукти, витрати на духовні потреби, а також інфляцію".
У НФПУ вважають, що нинішні розрахунки прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати проводяться за застарілою системою і старими цінами. Мінімальна зарплата 1004 грн. не в змозі наповнити споживчий кошик пересічного українця.
За словами Якібчука, для правильних розрахунків потрібно, в першу чергу, науково обґрунтувати мінімальні біологічні, комунально-побутові, соціальні та культурні потреби людини. Крім того, потрібна постійна індексація прожиткового мінімуму з урахуванням реального коливання цін на споживчому ринку.
"За рік, який закінчується, в Україні посилилося соціальне розшарування, а також значно збільшилася кількість громадян, яких за міжнародними нормами соціальної оцінки можна вважати бідними. За даними НФПУ, в 2011 році відносно бідними є приблизно 55% населення. Ще 40 % населення відчувають страх, що ось-ось опиняться в категорії бідняків. У той же час, більше 2/3 національного багатства зосереджено в руках сотні сімей", - заявляє голова НФПУ.
Висновок напрошується один - на тлі офіційного зростання економіки життя в Україні залишається на колишньому рівні, і навіть гірше. І як би влада не намагалася замаскувати рівень інфляції, низькі зарплати і пенсії не здатні задовольнити потреби українців. Ми перейшли на орієнтир бідності, судячи з розміру прожиткового мінімуму, замість зростання. Забезпечивши нормальні "мінімалки", держава б збільшила попит, що стимулювало б вітчизняних виробників, які почнуть конкурувати в гонитві за покупцем, знижуючи ціни на свою продукцію. У результаті відбудеться реальне скорочення інфляції. Де взяти гроші на "мінімалку", може відповісти влада. Але тоді як же бути з її заявою, що "Україна вийшла на стабільні темпи економічного розвитку і стає потенційним кандидатом на "нове економічне диво" світового масштабу"?...
Олена Бистрицька
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас