4694
Що відбувається в країні і хто кому скільки винен
— Казна та Політика
Реформи влади, які так і залишаються фактично ідейними міркуваннями, а не дієвими кроками, все ж проявилися. Правда, тільки в дуже вузькому напрямку - у сфері соціальних пільг. Тому, про що довго мріяло керівництво країни, нарешті судилося збутися. І свідченням цього є державний бюджет на 2012 рік. Його прийняттям парламент побив рекорд - у середу ввечері документ був поданий урядом до Ради, а вже в четвер прийнятий депутатами, так би мовити, в "авральному" режимі після його доопрацювання Кабміном.
Коректування торкнулися і перехідних положень. Фактично, не урізуючи соцпільг, їх виплату поставили в повну залежність від побажань Кабінету міністрів. У пункті 3 згаданих положень йдеться, що соціальні виплати та пільги будуть здійснюватися "виходячи з наявних ресурсів держбюджету та бюджету Пенсійного фонду". Влада підкреслює, що соцгарантії будуть виконуватися в повному обсязі і навіть більше (пільги чорнобильцям, дітям війни, афганцям тощо зростуть на 20-25%), то на ділі якщо держкошти стануть відчутним дефіцитом, то отримання обіцяного - під великим питанням. А закамуфлювали все це скороченням привілеїв народним депутатам, причому тих, якими вони апріорі не користувалися. Про все по порядку...
За часів СРСР пільги росли як гриби після дощу, ними намагалися компенсувати порожні прилавки та інші блага, які не передбачалися для народу в принципі. Потім був розпад соцтабору і пільговий режим став непідйомним для бюджетів нових незалежних держав. Україна не є винятком. Але замість того, щоб соцпільги привести в порядок, влада постійно проводила різні спроби їх скорочення на тлі їх розширення, що на ділі можна назвати відкритим заграванням з населенням, особливо напередодні виборів.
Різке обмеження виконання соцгарантій почалося з 2000 року різними постановами та бухгалтерськими коректуваннями. Саме з цього часу і намагаються ветерани, учасники ВВВ і чорнобильці-ліквідатори домогтися в судах відновлення законних прав на держпідтримку. Перша "реформаторська" спроба скоротити бюджетні витрати в цій сфері була зроблена Кабміном нинішнього Президента Віктора Януковича. У 2002 році очолюваний ним уряд прийняв 4-річну державну програму, в якій планувалося замінити соцпільги грошовою компенсацією. Але її довелося заморозити в 2004 році через відсутність реєстру одержувачів допомоги.
Потім була спроба Кабміну Тимошенко, але і вона не вдалася. В липні 2007 року Конституційний суд скасував положення закону про держбюджет, які стосувались призупинення виплати пільг, компенсацій і гарантій для населення. Це рішення стосується 21 категорії громадян України - від чорнобильців до пенсіонерів. Але виплати від цього не відновилися. Тодішня влада не заважала українцям подавати до суду, тому що оплачувати виграні громадянами позови не збиралася, просто нічим було. Борги росли, а для "приборкання" обурення пільговиків у бюджеті-2009 підкоректували привілеї чиновників і народних депутатів. "Ми прийняли рішення, що скорочення соціальних видатків буде завершуватися скороченням пільг для чиновників та пільг для народних депутатів, занадто високих пенсій, які зашкалюють за розумні межі", - говорила тоді Юлія Володимирівна. Але певних зрушень добитися не вдалося...
Нинішній Кабмін пішов іншим шляхом. Спочатку він продемонстрував, що його постанови набагато вище чинних законів, а рішення судів і зовсім не мають для нього значення, а зараз безпрецедентні дії узаконив. Після непроходження в парламенті законопроекту "Про гарантії виконання рішень суду" (№7562), яким передбачалося не тільки обмежити або скасувати низку пільг, але і приховати від цікавих очей конкретні їх обсяги та механізми надання, що повністю переходило під контроль Кабінету Міністрів, 14 червня ц.р. Верховна Рада прийняла на перший погляд цілком нешкідливі зміни до закону про держбюджет-2011. Серед маси цифр документа (законопроект №8654) проглядається основний реформаторський пункт - соцвиплати будуть визначатися не розмірами згідно із законами, а постановами Кабміну. Серед "постраждалих" - найбільш "високооплачувані" категорії - діти війни, чорнобильці та військові пенсіонери. Народні обранці, вірніше 252 народні депутати поіменним голосуванням здійснили антиконституційний крок (за аналогією до згаданої дії уряду Тимошенко, якому протистояв КС, але цього разу цього поки не було). 53 народні депутати звернулися до Конституційного суду щодо правомірності цих норм. Як вважає президент ВГО "Союз Чорнобиль Україна" Юрій Андрєєв, "судячи зі складу суду, це (рішення - ред.) може бути прийнято десь у січні наступного року". Закріпив здійснене Кабмін 6 липня ц.р. прийняттям постанови (№745), якою скоротив соцвиплати для низки категорій громадян. Держава за цією статтею витрат вже заборгувала понад 100 мільярдів гривень. Погасити "позику" можливості немає і, як показує життя, ніколи не буде. Для порятунку казни та іміджу країни запрацювало нововведення - платити будуть у відповідності зі станом бюджету. При цьому не можна забувати, що на такий піковий стан влада сама себе прирекла. Розширення соціальних гарантій, що відбувається по сьогоднішній день, будь-яка правляча команда вважає політичними дивідендами. Але цього разу очікування верхів можуть не справдитися, про що говорить активізація масових акцій протесту. Терпіння українців не безмежне...
І знову дежавю - для заспокоєння електорату "придатком" до кабмінівського диктату щодо соцпільг подається скорочення привілеїв для народних депутатів. Зокрема, пільга на право безкоштовного проїзду в громадському транспорті, безкоштовне користування парковкою, забезпечення після виходу на пенсію народного депутата путівками та транспортом у разі необхідності, в цілому забезпечення путівками, виплата одноразової компенсації для створення належних умов проживання (краще б прирівняли пенсії і зарплати народних обранців до середніх по Україні). Зате розширюється "держобслуговування" Верховної Ради і Адміністрації Президента, а також силових структур.
Як зазначив заступник голови Верховної Ради Микола Томенко, суми в бюджеті на утримання влади в 2012 році збільшено навіть не в порівнянні з минулим роком, а в порівнянні з законопроектом, який був підготовлений до першого читання. Зокрема, на утримання Секретаріату Кабміну в порівнянні з першим читанням держбюджету додано 23 млн. грн., на обслуговування діяльності Президента - 7 млн. "Це стосується Державної судової адміністрації, Міністерства внутрішніх справ та інших органів влади", - підкреслює М.Томенко.
Член фракції "БЮТ-Батьківщина" Володимир Яворівський заявив, що пільги депутатам припинені на рік бюджетом, замість того, щоб прийняти окремий закон з цього приводу. Він назвав держбюджет-2012 антисоціальним, і в наступну сесію буде вимагати прийняття повноцінного закону про скасування пільг нардепам.
Позицію влади пояснив прем'єр-міністр Микола Азаров: "Що можемо зробити для людей - ми робимо. Все, що загрожує підривом фінансової стабільності держави, - на це піти ми не можемо".
В партії "Наша Україна" заявляють, що прийнятий бюджет призведе до того, що на кінець 2012 року розрив між реальним і офіційним розміром мінімальної зарплати буде майже 700 грн., а мільйони пенсіонерів у грудні наступного року отримуватимуть пенсію не більше 884 грн.
На думку "нашоукраїнців", у новому бюджеті триває порушення закону про оплату праці: посадовий оклад працівників 1-го тарифного розряду передбачений на рівні 773 гривні, що на 300 гривень менше, ніж прожитковий мінімум, встановлений нинішнім бюджетом. Уряд планує зменшення загального фонду оплати праці українців у 2012 році на 15,6 мільярда гривень.
А про те, що прожитковий мінімум, щонайменше, на 30% не відповідає реальному розміру прожиткового мінімуму, говорити і зовсім не варто. Тому, як йдеться в заяві "Нашої України", розміри соціальної допомоги на дітей-сиріт, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам та іншим соціально незахищеним групам населення не здатні забезпечити навіть елементарний рівень соціального захисту. Видатки на охорону здоров'я скорочені на 2,3 млрд. грн., при тому що фінансування медичної галузі і в нинішньому році було недостатнім, а доступ більшості громадян до медичних послуг обмежений через їх високу вартість.
У заяві підкреслюється, що істотно збільшено фінансування судової системи і правоохоронних структур, які фактично забезпечують каральні функції режиму. На 596,2 млн. грн. збільшено фінансування МВС, на 206 млн. грн. збільшуються видатки на Генеральну прокуратуру, при тому що в 2011 році бюджет Генпрокуратури зріс на 75%.
Як видно із заяв опозиції (її аргументи можна вважати суттєвими, незважаючи на колірну гамму приналежності, завжди правду можна було дізнатися тільки з заяв опозиції), настають тяжкі часи. До сьогоднішнього стану речей довела безгосподарність влади протягом 20 років незалежності України. У нашій країні зараз діє майже 160 різних пільг, під які підпаде 40% населення (понад 18 млн. осіб). Для бюджету, дефіцит якого в 2012 році передбачений на рівні понад 25 млрд. грн., при цьому обсяг держпозик збільшиться на 7% - до 98,5 млрд. грн., а дефіцит держфінансів зросте до понад 37 млрд. грн. (2,5% ВВП), зростання соцгарантій не по силі. При цьому сам Кабмін погіршив прогноз зростання ВВП за підсумками 2012 року з 5% до 3,9%. Держборг країни зріс з початку поточного року на 9%, досягнувши 59 млрд. дол. (по тисячі євро з кожного жителя країни). Про інфляцію можна не говорити - офіційна не відповідає реальній, кожен українець у цьому переконався на власному гаманці. Звичайно, в такій ситуації треба економити, що в принципі відповідає світовій практиці. Але для наших верхів головний пріоритет - утриматися при владі, а тут, як відомо, без популізму не обійтися, причому з домішкою еквілібристичних хитрощів. Замість цього давно пора скласти реєстр одержувачів соціальних пільг, розрахувати їх розміри відповідно до економічних реалій, провести контроль розподілу соцпільг за категоріями і за галузевими напрямками. Але, мабуть, владі не до цього...
Як відзначає директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Роман Романов, наближення виборів робить політиків щедрими на нові соціальні обіцянки, тим часом, потрібна об'єктивна оцінка ситуації і системний перегляд уже встановлених пільг. "Держава повинна розвивати надання соціальних послуг, адже грошові виплати далеко не завжди є ефективним засобом допомоги. У багатьох населених пунктах відсутній доступ до медичних або юридичних послуг, нема інфраструктури для людей з інвалідністю", - підкреслює експерт.
Голова ВГО "Спільна мета" Руслан Бортник зазначає, що "бюджет 2012 року виконаний в кращих традиціях соціального популізму, який особливо проявляється в рік виборів. Проведення виборів до Верховної Ради України, які відбудуться восени 2012 року, мали на бюджет помітний вплив". На його переконання, влада в умовах економічної рецесії намагається утримати соціальні стандарти і навіть задобрити бюджетників перед виборами.
"Саме тому заплановане підвищення заробітних плат і пенсій на 20-30% розбито на 5 етапів протягом 2012 року. Таким чином, партії влади гарантовані щонайменше 5 позитивних інформаційних приводів протягом року, передостанній з яких буквально за 20 днів до виборів", - зазначає Р.Бортник.
"Такий підхід до формування державного бюджету, векторів розвитку країни, згубний; є однією з причин економічної деградації України. Адже в спробах зберегти соціальні пільги і рейтинги влада не реформує державний механізм управління - головне джерело економії, і, що найгірше, скорочує фінансування стратегічних напрямів розвитку та державних проектів", - вважає експерт.
На його думку, в кінцевому результаті це призведе до чергового витка економічної рецесії і посилення технологічного відставання від провідних країн світу.
Якщо врахувати, що Україна зайняла четверте місце, пропустивши вперед Мадагаскар, Вірменію і Гвінею, в рейтингу "Forbes" 10 найгірших економік світу, а за підрахунками ООН, за межею бідності живуть четверо з 5 українців, при цьому за останній рік ми збідніли ще на 10%, то питається - про яке ще "посилення відставання" може йти мова. У рейтингу економічної свободи, який складає Світовий банк, Україна посідає 163-ю позицію - між Казахстаном і Гондурасом. Тим часом, тоді як реальна середня зарплата в Україні становить в межах 2 тисяч гривень, наші мільярдери все частіше фігурують у світових рейтингах багатіїв на перших позиціях. І ще один показник: Україна посіла передостаннє - 100-е - місце в "Рейтингу прогресу" аудиторсько-консалтингової компанії ФБК. Наш індекс прогресу - "мінус" 123. На останньому місці Болівія - "мінус" 135.
То може, пора розібратися, що відбувається в країні, а також хто, кому і скільки винен...
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
