893
Земля розтягнулась на рік
Земельна реформа, яку чиновники обіцяли закінчити до кінця 2011 р., не тільки не завершена, але її практичне впровадження відстрочено ще на рік. Мораторій на купівлю-продаж сільгоспземлі, термін якого закінчується 1 січня 2012 р. з нового року, тим не менше, залишиться в дії - 20 грудня парламент продовжив мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 2013 р. Проте навіть в урізаному варіанті, позбувшись найбільш принципової своєї частині, законопроект про ринок земель так і не був ухвалений.
Депутати неодноразово коригували свої прогнози щодо схвалення документа, який завершить земельну реформу - на початку осені чиновники обіцяли, що законопроект "Про ринок земель" буде підписаний президентом вже до середини жовтня, потім терміни змістилися на листопад і завершилися обережним і дещо розпливчастим "до кінця року".
Все ж сьогодні, 27 грудня, вже очевидно - всі ці прогнози виявилися надмірно сміливими, і 2011 р. країна завершує без ринку землі. Чи не вклавшись в календарний рік, чиновники надалі вже вирішили і не поспішати - в розпорядку Верховної Ради на 10-13 січня 2012 законопроекту № 9001-Д "Про ринок земель" поки немає.
Нікуди поспішати
Україна отримала шанс наздогнати Мексику за тривалістю земельної реформи. Латиноамериканська країна, де земельна реформа розтягнулася на 23 роки, була єдиним у світі конкурентом України, яка впроваджує ринок землі двадцять перший рік. Наприкінці грудня натисненням кнопки в сесійній залі 275 депутатів, проголосувавши за проект закону № 9586, додали до цього терміну ще рік. Рада внесла зміни до пунктів 14 і 15 розділу 10 Земельного кодексу, продовживши до 1 січня 2013 р. дію мораторію на купівлю-продаж або відчуження іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення.
Таким чином, чиновники зможуть продовжувати працювати над законопроектом про ринок земель ще рік.
Як відзначають експерти, провести законопроект через друге читання до кінця грудня було юридично неможливо - надто вже депутати затягнули з першим. Нагадаємо, що в першому читанні законопроект був схвалений 9 грудня в вигляді, який викликав безліч нарікань і близько 4 тис. поправок до документа. За кілька днів після цього на сайті парламенту з'явилася інформація, що друге читання законопроекту призначено на 23 грудня (минула п'ятниця).
"Це було незаконно, оскільки, згідно із законодавством, на ознайомлення і роботу з документом відведено два тижні", - прокоментував глава Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин потім пояснив появу цієї дати "технічною помилкою", заявивши, що друге читання одіозний законопроект пройде вже в січні.
Також наступного року будуть вноситися численні поправки до документу. Втративши мету "встигнути до 31 грудня 2011 р.", депутати можуть собі дозволити працювати над документом не поспішаючи. Ця робота буде щедро профінансована. На реалізацію земельної реформи в 2012 р. закладена безпрецедентна сума.
"Реалізація земельної реформи є пріоритетним завданням уряду і на його реалізацію в державному бюджеті на 2012 р. закладено 33,5 млрд. грн., що в 28 разів більше, ніж у 2011 р. З них дві третини, 23,7 млрд. грн., буде направлено на безкоштовне оформлення прав власності громадян на землю", - заявив міністр фінансів Федір Ярошенко.
Цей часовий люфт, який з'явився на доопрацювання законопроекту, - шанс для агрохолдингів скоригувати його на свою користь. У нинішньому своєму варіанті законопроект про ринок земель фактично блокує їхню роботу, даючи зелене світло на агроринку дрібним фермерам, чия поява сумнівна, і державі, чия активність на ринку землі, навпаки, більш ніж імовірна.
Холдинги женуть з поля
Експерти та учасники ринку вже неодноразово заявляли, що в нинішньому своєму вигляді земельна реформа спрямована на стримування розвитку агрохолдингів, декорпоратизацію села і стимулювання роботи невеликих фермерів. Глава аграрного комітету парламенту Григорій Калетник, презентуючи в сесійній залі законопроект про ринок земель до першого читання, зробив кілька гучних заяв з цього приводу. "Великі агроформування, особливо агрохолдинги, монопольно впливають на районні суди, інші правоохоронні органи, своїми високооплачуваними юридичними службами вони практично нівелюють можливість і перешкоджають у відстоюванні своїх прав (власникам паю) у разі несплати, або в частині орендної плати, або в частині заміни грошової оплати передбаченими в договорах оренди різними непередбачуваними матеріалами і послугами", - зазначив він.
Він заявив, що навіть явно шахрайські дії - пролонгація договорів оренди без відома власника паю - часто не знаходять осуду з боку суддів та навіть з боку місцевої влади. "Великі агрохолдинги, як правило, не мають позитивного впливу на соціально-економічний розвиток сіл, і все більше сіл зникає з карти України саме на територіях, де є зона діяльності таких величезних утворень", - нагнітав ситуацію депутат.
Щоб припинити це, влада передбачила в законопроекті низку превентивних заходів. До них належать, в першу чергу, обмеження щодо власності та оренди землі в одні руки. Так, згідно із законопроектом, одна компанія не зможе орендувати більше 6 тис. га в одному районі або більше 5% в межах області. Цей ліміт уже викликав обурення представників агрохолдингів, більшість з яких в цей запропонований ліміт не вкладається.
Так, для забезпечення діяльності молочної ферми на 2 тис. голів потрібно вдвічі більше площ, а для забезпечення сировиною одного цукрового заводу необхідно мати близько 50 тис. га землі. Серед інших неприємних сюрпризів законопроекту - переважне право на викуп землі державою і широкі повноваження, які отримує у земельних питаннях місцева влада. Бізнесмени вже небезпідставно зауважили, що це апріорі стимулює корупцію. Чиновники пояснюють ці заходи виключно побажаннями фермерів.
"Які бажання висловлюють фермери? 6 млн. 900 тис. громадян просять захистити їх від примусового продажу та примусової оренди їх земельних паїв. Громадяни в більшості своїй пропонують в умовах ринку землі надати можливість продати свій пай державі. І комітет підтримав сьогодні цю можливість, яка відповідає і вимогам Конституції, від імені органів державної влади цими функціями займатиметься Державний земельний банк, який і буде виступати суб'єктом ринку землі", - сказав Григорій Калетник.
Бізнесмени вважають, що держструктура зможе використовувати свої рекордні повноваження на користь окремих бізнесменів від влади або користуватися ними в корупційних цілях. Згладити ці протиріччя сторонам доведеться по ходу роботи над законопроектом. Благо, у них є на це цілий рік.
Марія Бут
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
