882
Негативна енергетика
— Енергетика
25 грудня Президент України Віктор Янукович заявив, що наша країна буде приймати рішення у сфері енергетики без погодження з Європейським енергетичним співтовариством. Причина - ігнорування ЄЕС інтересів України при прийнятті низки рішень. Незважаючи на всі декларації про "європейський шлях" України, в Європі воліють обстоювати передусім свої інтереси.
Непотрібний договір
Європейське енергетичне співтовариство - організація, що об'єднує країни Євросоюзу і держави, які підписали Енергетичну хартію. Серед них - практично всі пострадянські держави. Україна ратифікувала цю угоду восени 2010 року. Згідно з цим документом, при прийнятті рішень ЄЕС повинні враховуватися інтереси всіх країн-учасниць об'єднання. Однак щодо України подібного, за словами влади, не відбувалося.
Критикувати ЄЕС в Україні почали через рік після підписання угоди. Так, в грудні 2011 року заступник голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Вадим Чупрун розкритикував Європейський Союз за відсутність реакції на реалізацію Росією проекту "Південний потік". Пізніше це питання було навіть окремо озвучене президентом Віктором Януковичем на саміті Україна-ЄС. "Що стосується відносин з Енергетичним співтовариством, ми прийняли ті умови, які передбачені цим співтовариством. Але, на жаль, з боку Енергетичного співтовариства порушуються інтереси України", - обурювався Янукович і згадував не лише про Південний потік. В свою чергу, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу наполягав на дотриманні нашою країною взятих на себе зобов'язань. А посол Німеччини в Україні Ганс Юрген Гаймзет зазначав, що вихід України з ЄЕС означатиме зрив підписання угоди про створення Зони вільної торгівлі. "Вступ України до Європейського енергетичного співтовариства став важливим кроком у напрямку ЄС, вихід з нього означав би загрозу для глибокої і всеосяжної угоди про зону вільної торгівлі", - сказав в інтерв'ю газеті "День" посол однієї з двох країн, що мають вирішальний голос при виробленні політики Євросоюзу.
Але Янукович і не думав стримувати запал. І через 4 дні після саміту "Україна-ЄС" він в ефірі Першого національного телеканалу на всю країну заявив про те, що відтепер Енергетичне співтовариство Україні не указ. Мовляв, не виконують європейці своїх зобов'язань щодо ЄЕС, так і ми не будемо. "Статут Енергетичного співтовариства, там написано, що не можна допускати такі речі без погодження сторонами-учасниками Енергетичного співтовариства. Але це вже було зроблено, ніхто з нами нічого не погоджував. Зробили і зробили. А нам роблять зауваження, коли ми щось думаємо і плануємо робити так, як це вигідно національним інтересам України", - пояснював причину подібного рішення український президент. "У нас відповідь цілком правильна буде: якщо ви нас ігноруєте, і ми бачимо, що ми будемо втрачати, а ще гірше - страждати від цього, тому що ми недоотримаємо до бюджету, тоді ми будемо також проводити політику таку, яка потрібна нам, і не будемо вам ставити питання: можна чи не можна", - резюмував Янукович.
Український президент зовсім не випадково зробив таку заяву саме в кінці грудня. Адже після того, як відбулася його зустріч з європейцями, українська влада в терміновому порядку взялася за переговори про вартість газу з Росією. У ніч на 21 грудня в резиденції прем'єр-міністра РФ в Ново-Огарьово глава Кабінету міністрів України Микола Азаров намагався умовити свого російського колегу Володимира Путіна знизити ціни на газ для нашої країни. Переговори проходили в нервовій обстановці. "Ви у нас кров п'єте", - відверто заявив Путін. Але Азаров не здавався. В результаті зустріч прем'єром так нічим і не увінчалася. А переговори продовжаться 15 січня. Питання про ціну на газ зараз життєво важливе для України. "Коли я поставив питання: а скільки регіонам було виділено на розвиток грошей, субвенцій там, на добудову соціальних об'єктів і так далі? Він (прем'єр-міністр Микола Азаров - ред.) мені сказав, що дуже мало. Чому? Тому що ми розраховували на зовсім іншу ціну на газ, а при цій ціні у нас грошей не буде", - пояснював 25 грудня Янукович. Проте росіяни вперто стоять на своєму, обговорюючи обсяги прокачування газу, рівень цін і питання, що стосуються газотранспортної системи України. Тут вони у більш вигідній позиції - все-таки РФ може апелювати до того, що в недалекому майбутньому по газотранспортній мережі нашої країни будуть прокачуватися набагато менші обсяги "блакитного палива", адже до ладу введено альтернативний газопровід - "Північний потік", а будівництво ще одного шляху газу в обхід України - "Південного потоку" - не за горами. При цьому, в останньому випадку до ініціативи росіян охоче підключилися європейські держави. Та й українські газосховища із будівництвом аналогічних об'єктів в Європі втрачають свою привабливість для росіян. А значить, консорціум з управління українською ГТС і часткова передача вітчизняних газосховищ для росіян тепер не настільки привабливі і не можуть гарантувати Україні зниження ціни на газ. Що ж стосується Європи, то їй поки вигідніше грати на стороні Кремля, а не Банкової.
Нездоровий прагматизм
Саміт "Україна-ЄС" на думку всіх, хто спостерігав за процесом, закінчився провалом. Так, європейські гості ще раз засвідчили "європейський вибір України", однак угоду про асоціацію так і не підписали. "Для всіх очевидним остаточно стало, що ніяких просувань у формалізації наших відносин з Євросоюзом не буде до завершення виборів (до Верховної ради України у 2012 році)", - пояснює подібну політику щодо України спікер Верховної ради Володимир Литвин. "Можна скільки завгодно говорити про технічну звірку, про парафування. Але все це технічні моменти. На першому місці стоїть підписання та ратифікація (Угоди про асоціацію Україна-ЄС)", - впевнений народний депутат. На думку Литвина, остаточно Європа визначиться після виборів, в яких обов'язково має брати участь Юлія Тимошенко. А поки суть та діло, відмовлятися від російського газу ганебно. Примітно, що раніше деякі європейські чиновники виступали з різкою критикою російського проекту "Південний потік". Так, у вересні 2011 року єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер жорстко розкритикував цей проект. "Російський проект - спроба перешкодити розвитку Nabucco", - зазначив Еттінгер. Nabucco - проект газопроводу, який активно підтримувався Європою. За словами енергокомісара, російський проект не змусить ЄС відмовитися від свого проекту, мета якого полягає в диверсифікації поставок "блакитного палива" на європейський ринок. Більше того, Еттінгер закликав Росію до участі в проекті Nabucco. Однак і до слів Еттінгера, і після ЄЕС було досить байдуже до того, що його члени активно включалися в російський проект, тим самим зачіпаючи інтереси України - теж учасника об'єднання.
При найближчому розгляді така політика стає зрозуміла. Спочатку Nabucco планувався як газопровід з поставки в першу чергу іранського газу. Пізніше, коли виникла проблема з іранською ядерною програмою, свої послуги запропонував Азербайджан. Крім нього планували закуповувати газ і у Туркменістану. Правда, останній "пов'язаний" контрактами з Росією і Китаєм. А азербайджанських обсягів не вистачить для того, щоб проект був рентабельним. У 2009 році австрійцями та угорцями були куплені родовища в Північному Іраку, здатні на 50% завантажити газопровід. Але сьогодні, коли в США і деяких європейських державах всерйоз обговорюється можливість війни проти Ірану, що привнесе нестабільність в регіон і може позначитися на тих же Азербайджані та Іраку, перспективи Nabucco ще примарніші. Від проекту і так ледь не відмовилися і лише вмовляння східноєвропейських держав - Румунії, Угорщини та Болгарії врятували ситуацію. Тепер же - в умовах жорсткої економічної кризи в Європі і можливого наростання нестабільності в Азії - проект і зовсім можуть "заморозити". Тим більше, такий постачальник газу, як Азербайджан, почав розвивати власний проект. У таких умовах допомагати розвивати "Південний потік" дуже вигідно європейцям. Україна як і раніше непередбачуваний і незручний партнер для Європи. Не варто забувати, що європейці до останнього моменту вимагали від України для створення ЗВТ компенсувати ЄС збиток, завданий в січні 2009 року через припинення поставок російського газу. Від цієї умови в ЄС відмовилися, вирішивши витребувати звільнення Тимошенко. Але не вийшло.
Тепер же непоступлива політика європейців прямо штовхає Україну в "міцні обійми" Росії. У стратегічній перспективі для Європи це закінчиться дуже плачевно - монополізацією РФ шляхів поставок газу в ЄС. І цю монополію буде дуже важко розрушити, оскільки від України тепер потрібна не тільки труба, але й денонсація членства в ЄЕС, до чого європейці самі штовхають нашу країну. А вийшовши з Європейського енергетичного співтовариства, Україна остаточно визначиться із зовнішньополітичним вектором. І він вже точно не буде "європейським".
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
