459
Придністровці вибрали опозиціонера
Результати президентських виборів у Придністров'ї продемонстрували втому його жителів від невизначеності статусу самого регіону, а також політичного курсу попереднього керівництва самопроголошеної держави. Згідно з даними Центрвиборчкому, на виборах президента Придністров'я у другому турі переміг колишній голова партії "Оновлення", колишній спікер парламенту Євген Шевчук, який набрав 73,88% голосів. Нинішній спікер лідер партії "Оновлення" Анатолій Камінський, якого вважають фаворитом Москви, заручився підтримкою лише 19,67%. Ігор Смирнов, який керував невизнаною республікою 20 років, посів третє місце.
Обраному президентові Придністров'я Євгену Шевчуку 43 роки. Він закінчив п'ять вузів в Україні, Придністров'ї і Росії, в числі яких Українська сільськогосподарська академія (факультет механізації) і Дипломатична академія при МЗС України. У середині 2000-х Євген Шевчук зайнявся політикою. Створена ним партія "Оновлення" представляла інтереси бізнесу. З 2005 р. по 2009 р. Євген Шевчук очолював Верховну Раду Придністров'я. Навесні 2009 р. під його керівництвом парламент невизнаної республіки прийняв проект закону "Про внесення змін і доповнень до Конституції Придністров'я". Зокрема, пропонувалося скасувати посаду віце-президента. Ця ініціатива привела до масштабної політичної кризи і піврічного протистояння між парламентом і президентом. Вирішилася ситуація відставкою Євгена Шевчука з посади лідера партії "Оновлення" і глави Верховної Ради, а також обмеженням повноважень віце-президента.
Очікується, що прихід до влади Євгена Шевчука сприятиме вирішенню молдово-придністровського конфлікту і відновленню мирних переговорів. У лютому 2006 р. переговори у форматі "5 +2" зайшли в глухий кут. Делегація Придністров'я відмовилася підписати розроблений США і ЄС план врегулювання конфлікту з Молдовою, тому що пропозиції зводилися до майже безумовного входження невизнаної республіки до складу унітарної Молдови - з втратою атрибутів державності. У вересні 2011 р. молдовське керівництво висловило подяку українській владі за підтримку в цьому питанні. Цю ж позицію президент Віктор Янукович підтвердив за кілька днів до другого туру президентських виборів у Придністров'ї, що було позитивно сприйнято в ЄС. "Ми особливо зацікавлені у забезпеченні цілісності Молдови, ми раді позиції України в цьому питанні. І сподіваємося, що такі переговори (з придністровського врегулювання) поновляться на офіційному рівні", - заявив президент Ради ЄС Герман ван Ромпей.
Час від часу ЗМІ та дипломати обговорюють можливість приєднання Придністров'я до України. Ще на початку 1990-х керівництво Придністров'я зверталося до України з проханням про входження до її складу на правах автономії. У квітні 2010 р. представник БЮТ Олег Білорус повідомив про таємну змову між Кремлем і Віктором Януковичем, згідно з якою Придністров'я стане частиною України. При цьому сама Молдова, залишившись без ПМР і ставши повністю "румунською", нібито повинна потрапити під контроль Росії.
Майбутнє Придністров'я обговорюють і в Бухаресті. Так, президент Траян Бесеску заявив, що Бессарабія увійде до складу Румунії "якщо люди, що живуть по обох берегах Прута (річки, що розділяє Румунію і Молдову) захочуть об'єднатися в Євросоюзі". При цьому сам кордон Євросоюзу пройде по Дністру. Багато хто тоді зробив висновок, що Бухарест готовий пожертвувати Придністров'ям заради поглинання Кишинева. У березні 2011 р. скандальний сайт Wikileaks опублікував текст телеграми, відправленої до Вашингтона з американського посольства в Києві. За даними депеші: "Молдовські політики, дотримуючись проєвропейської політики, неформально підтримували вступ Молдови до Євросоюзу через Бухарест з можливістю приєднання Правого берега Дністра до Румунії і повернення Лівого берега (Придністров'я) Україні".
Директор Центру проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що для України дуже важливо відновити переговори з придністровського врегулювання у форматі "5 +2". "Мова не йде про негайне об'єднання Молдови. Переговорний процес давав відчутний результат для мешканців Придністров'я. Це і питання вільного пересування громадян, і існування єдиного освітнього простору, і визнання документів. Це питання забезпечення інтересів економічних агентів в цьому регіоні. А також завершення роботи з демаркації україно-молдовського кордону на придністровській ділянці і більш конструктивна взаємодія з придністровськими структурами влади. Це і відновлення транспортних коридорів, які проходять через Придністров'я", - сказав експерт.
Політичне майбутнє нового президента, на думку Кулика, залежатиме від того, наскільки він буде "договороздатним" в плані формування влади як всередині невизнаної держави, так і з зовнішніми партнерами. "Конституційна більшість в парламенті Придністров'я належить партії "Оновлення". Це означає, що Шевчуку доведеться знаходити спільну мову як з парламентом, так і з "Оновленням". Крім того, йому доведеться знаходити точки дотику з командою Смирнова, оскільки у нього немає лавки запасних для формування інституту влади", - додав він.
Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що обрання Євгена Шевчука означатиме ускладнення всієї конструкції взаємин Придністров'я з зовнішніми партнерами. "Зі Смирновим було легше мати справу, тому що він був абсолютно передбачуваний і прямолінійний у своїй поведінці. Шевчук як політичний лідер - більш гнучкий", - сказав експерт.
За його словами, новий президент має непоганий карт-бланш і в Москві, і в Брюсселі, досить спокійно сприймається в Кишиневі, тому у нього є "непогані стартові умови для ведення дипломатичного торгу з приводу статусу Придністров'я". Експерт зазначив, що президентські вибори в Придністров'ї продемонстрували успішний досвід виграшу виборчої кампанії кандидата, який не підтримувався ні правлячим режимом, ні Кремлем.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
