5027
Звинувачення в несумлінності українських банків на жаль не безпідставні
— Валюта
Звинувачення в несумлінності українських банків стосовно клієнтів останнім часом звучать все частіше. На жаль, претензії як до якості обслуговування, так і до порядності вітчизняних фінансових установ часом не безпідставні.
Незадоволені українці найчастіше говорять про те, що кредитні установи в умовах падіння доходів громадян занадто підвищують відсоткові ставки за позиками, не йдуть назустріч клієнтам, відмовляючись переводити валютні кредити в гривневі. З цим можна погодитися, але можна і сперечатися. Зрештою ніхто не змушував позичальників брати на себе валютні ризики: просто на момент отримання кредиту ставка в доларах або євро була кращою від аналогічного показника у гривні. Те ж саме можна сказати і про одностороннє збільшення плати за кредит: позичальники знали про наявність цього пункту в кредитному договорі, але сподівалися, що до підвищення ставок справа не дійде.
Оцінка справедливості чи несправедливості дій банків залежить від того, хто її дає. Щоб уникнути суб'єктивності, опишу кілька типових випадків, коли фінустанови демонстрували не дуже коректний підхід до клієнтів.
Диявол криється в деталях
У банк ми заходимо з конкретною метою: відкрити рахунок, отримати кредит, переказати гроші. Але після спілкування зі службовцем покидаємо кредитну організацію, підписавшись на купу абсолютно непотрібних послуг, які до того ж не безкоштовні. Наведу кілька прикладів небезпек, які чатують на неуважних клієнтів.
Так, один мій знайомий уклав основний договір, а фінустанова із задоволенням прийняла у нього гроші на депозит. Але цим справа не закінчилася. Співробітник банку на прощання підсунув клієнту на підпис ще один документ - договір особистого банківського рахунку погашення і/або надання у користування банківської картки. Мій знайомий, стомлений заповненням багатосторінкового основного договору, втратив пильність і розставив галочки у зазначених клерком квадратиках. Вже вдома при уважному читанні документа його насторожив один пункт: "Банк за дорученням Клієнта, висловленим у цьому Договорі, здійснює виготовлення банківської карти..." Продершись крізь нетрі канцелярського стилю, мій знайомий зрозумів, що по необережності підписався на відкриття пластикової картки. А це додаткові витрати - п'ять доларів за пластик і ще 25 на рік за обслуговування нав'язаної послуги.
Наступний нещодавній приклад. Закінчувався 2010 рік. "Ставки за кредитами посипалися", "Ми знизили відсотки за кредитами" та інші рекламні оголошення рясніли тоді в метро і на білбордах. Але, як з'ясовувалося, деклароване зниження вартості позик на ділі часто оберталося зовсім іншим. У чому можна переконатися тільки при поверненні кредиту. Саме тоді ще один мій знайомий звернувся в банк за позикою на невідкладні потреби. Хоча умови в ньому були далеко не найвигідніші (за мірками минулого року) - 24% річних в гривні, але кредит обіцяли видати протягом двох днів, а гроші потрібні були терміново. У квітні 2011-го, коли він погашав заборгованість, виявилася цікава деталь - комісія за ведення позикового рахунку. Причому немаленька - 1% на місяць. Тобто, якщо рахувати грубо, реальна кредитна ставка впала тільки на словах, а на ділі зросла до 36% річних.
Приблизно тоді ж мені вдалося переговорити з керівником одного з банків і дізнатися причину такого неподобства. Він зізнався: "Коли ми були чесними хлопцями і вказували чесну ставку, у нас ніхто кредити не брав. А потім застосували цей прийом, і народ повалив". Невже, здивувався я, ніхто не звертає уваги на комісію за ведення позикового рахунку? "Ти уявляєш, ніхто. У всіх в очах 24%, і вони навіть не замислюються, у що виливається цей додатковий один відсоток на місяць. Мабуть, вважають, що це дрібниця", - такою була відповідь. А ще мій співрозмовник зауважив, що такими "розумними" стали багато фінустанов. Дійсно, помандрувавши в Інтернеті по сайтах кредитних організацій, я виявив: комісія за ведення позикового рахунку переживає справжній ренесанс.
Отже, клієнти беруть кредит, заводять пластикову карту. Причому останнє добровільно роблять відносно рідко, в 90% випадків карти відкривають на роботі в рамках так званих зарплатних проектів. Ось досить поширений випадок: моїй знайомій на новій роботі відкрили пластикову карту. Через півтора місяці вона отримала лист: банк, мовляв, щасливий, що вона стала його клієнтом і рахунок її працює. Зрадівши, що перерахували зарплату, знайома кинулася перевіряти свій рахунок. Але виявила списання з нього близько 50 гривень. Як це може бути? Виявилося, що фінустанова в "пориві щедрості" надала, хоча ніхто її про це не просив, невеликий овердрафт (короткостроковий кредит). І сама ж зняла гроші за обслуговування - 25 гривень та штраф за те, що клієнт цим овердрафтом не скористався! Обурена знайома не полінувалася влаштувати скандал. І гроші їй повернули. Ну не вдався фокус у факіра (або банкіра). Нічого, є й менш допитливі клієнти. Як потім з'ясувалося, її колеги по роботі уваги на ці фокуси не звернули. Може, і не збідніли, але, як кажуть, з миру по нитці - фінансисту приємно.
Непотрібний доважок
Ще дещо про кредити. Отже, ви обираєте банк, умови якого вас влаштовують. Потім заповнюєте анкету, збираєте численні документи. А коли довгоочікуване рішення кредитного комітету отримано, приходите у фінустанову і дізнаєтеся: щоб отримати позику, доведеться підписатися ще на один з пакетів послуг (на банківській "фені" - тарифний план). Що це? Банк відкриває вам поточний рахунок, завдяки якому ви можете розплачуватися за комунальні послуги, телефонний зв'язок та багато іншого. До пакету нерідко додається банківська картка з усіма додатковими витратами, що з неї випливають. Це ще не все. Обслуговування найдешевшого тарифного плану теж не безкоштовне. І чим більша сума кредиту, тим до більш солідного плану доводиться підключатися клієнту. На всі заперечення, мовляв, вам це не потрібно, отримуєте стандартну відповідь: так треба. Інакше кредиту не бачити.
За того хлопця
Окремого опису заслуговує бізнес-модель, що панує на ринку споживчого кредитування. Її суть в тому, що сумлінний позичальник платить за себе і "за того хлопця". Причому викладати зі своєї кишені доводиться багато: хоч на ринок і виходять нові гравці, ефективні ставки залишаються дуже високими. В середньому ефективна ставка по експрес-кредитах в Україні перебуває на рівні 75-80% річних. В цілому по країні сім сумлінних позичальників платять за трьох неплатників. Банку простіше, щоб семеро заплатили за восьмого, дев'ятого і десятого, ніж ганятися за трьома останніми і відбирати у них холодильник чи телевізор, а потім продавати вилучений предмет застави.
Дещо про депозити. "Гонка озброєнь" в плані реклами високих відсоткових ставок за депозитами розгорається з кожним днем. Як і зростає кількість пропозицій обміняти гривню на долари і євро за вигідним курсом за умови, що валюта буде поміщена на депозитний вклад в цій же фінустанові. Все це приємно, але крім вирішення непростої задачі оцінки надійності банку як і раніше необхідно найуважнішим чином вивчати договори. Бо є підстави побоюватися каверз, наприклад, щодо термінів розміщення подібних депозитів.
Поради стороннього
Дозволю дати кілька порад потенційним клієнтам банків і позичальникам. Відкриття рахунку - серйозний фінансовий захід. Не шкодуйте на нього часу. Уважно вивчіть договір. В ідеалі краще заздалегідь взяти документ у банку і порадитися з юристом. Навіть якщо ви не вважаєте це за потрібне, рекомендується відвідати фінустанову вранці, на свіжу голову, а не приходити туди за 15 хвилин до закриття. Адже потрібна особлива увага, щоб не помилитися, в якому квадраті поставити галочку. Якщо вам потрібно оформити позику, до того як почнете збирати документи і заповнювати анкету, докладно з’ясуйте подальші умови кредитування. Вивчіть сайт банку, зателефонуйте і дізнайтесь, чи можна отримати гроші без супутніх послуг. Знайте, що овердрафт - не подарунок, а той же кредит. Тому краще ним не зловживати. Адже все одно за використання овердрафтного кредиту доведеться заплатити за стандартною банківською ставкою. А якщо ви до того ж забули вчасно погасити заборгованість, то вам ще загрожує і штраф (в середньому - 0,1% за кожен день прострочення). Загалом, у банківській установі потрібно бути гранично пильними.
За матеріалами: ua-banker
Поділитися новиною
