1019
В зоні дорогих грошей
— Казна та Політика
Економічна криза, в яку заглиблюється єврозона внаслідок боргового колапсу і подальшої економії бюджетних витрат, змушує аналітиків прогнозувати зниження цін на ключові позиції європейського високотехнологічного експорту.
Аналітики рейтингового агентства Standard & Poor's вважають, що п'ять країн, які є найбільшими нетто-експортерами єврозони - Нідерланди, Німеччина, Бельгія, Австрія та Фінляндія, - будуть дуже чутливі до погіршення зовнішнього попиту і зіткнуться з більш значним зниженням ВВП в 2012 р. порівняно з периферійними країнами, які є чистими імпортерами. "На нашу думку, відсутність вирішення боргових проблем Європи може призвести до більшого економічного спаду. З урахуванням збільшення ризиків, ми очікуємо серйознішої рецесії в єврозоні в наступному році", - йдеться в заяві S&P.
Зниження обсягів експорту європейських країн буде означати і автоматичне зниження попиту на імпортні товари в єврозоні, що не може не позначитися на обсягах експорту з України. Так, за даними Держкомстату, обсяг експортних операцій з Європою перевищує третину всього експорту нашої країни.
Ключовими споживачами товарів з України виступають Німеччина, Італія, Австрія, Нідерланди, Великобританія, Угорщина і Франція (в цілому ці країни з початку року купили українських товарів на суму близько $8 млрд. - половину експорту в ЄС) - країни, наслідки кризи для яких, на думку S&P, будуть найбільш відчутними.
Аналітики поки не беруться прогнозувати вплив європейської кризи на обсяги експорту товарів з України, проте погоджуються з тим, що потік валютної виручки в країну істотно знизиться. Ціни на ключовий товар українського експорту - метал - знову пішли вниз. Індекс London Metal Exchange (LMEX), у розрахунок якого входять шість видів металів, знизився в цьому році вперше з 2008 р. вже на 23%. Погіршення зовнішньої кон'юнктури істотно позначилося на металургійній продукції, обсяги експорту якої зросли лише на 16,7% в порівнянні з жовтнем 2010 р. (за січень - вересень 2011 р. річні темпи зростання склали 31,7%). Крім того, значно сповільнилися річні темпи зростання експорту продукції машинобудування (до 21,0% в порівнянні з 36,1% за січень - вересень 2011 р.).
До четвертого кварталу ц.р. дефіцит торгівлі з легкістю компенсувався припливом валюти по фінансовому рахунку платіжного балансу. Проте погіршення ситуації в єврозоні призвело до скорочення обсягів фінансових інвестицій в економіку України. Сам глава Нацбанку Сергій Арбузов визнає, що ситуація з платіжним балансом на 2012 р. є невизначеною і буде залежати від багатьох факторів. У першу чергу від відновлення програми МВФ, успішності подолання боргової кризи в розвинених країнах (передусім єврозони), змін умов поставок газу з Росії.
Залучати позикові ресурси в поточних умовах стає дуже складно - помітне зростання кредитно-дефолтних свопів по більшості країн світу (для України рівень CDS з початку року зріс майже вдвічі, і зараз ризик дефолту нашої країни оцінюється найвище в Східній Європі) робить запозичення дуже дорогим. Звичайно, серед зобов'язань на $ 27,5 млрд., що залишилися в пасивах банків, - майже не залишилося публічних боргів. Велика частина зовнішнього боргу банківської системи - гроші материнських структур, які при необхідності можуть бути пролонговані.
Хоча, звичайно, це не вирішує проблеми вартості цих позик. Хвиля зниження рейтингів найбільших банків і суверенів агентством Fitch веде до зростання вартості позик навіть для першокласних фінустанов і урядів. "Зараз навіть Росія з її нафтою може розраховувати на отримання єврокредитів за ставкою вище 6% річних. А країни типу України можуть залучати гроші в євро за ставками 11-13% річних, - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Коли ставки за запозиченнями були на дуже низькому рівні, ніхто не звертав уваги на суму позик. Тепер, коли ставки зросли, для одного обслуговування відсотків щотижня потрібно залучати мільярди нових інвестицій".
У цих умовах для українських банків головним джерелом ресурсів стають валютні депозити населення. На поточний момент в Україні можна дешевше залучити валюту, ніж за кордоном. "Я не очікую, що українські банки будуть виходити на зовнішні боргові ринки в 2012 р.", - говорить Євген Гребенюк, старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна".
Тому прогнозувати якесь зниження ставок за валютними депозитами в Україні не варто. Навпаки, експерти чекають навіть деякого підвищення вартості валюти - в умовах грошового голоду, який підтримує НБУ для зниження попиту на готівкову валюту, банки можуть вдатися до такого способу отримання валюти, як крос-фондування.
Необхідною умовою для запуску цього процесу є легітимізація російського рубля як резервної валюти - для чого потрібно внесення змін до класифікатора валют НБУ, щоб прирівняти рубль до інших твердих валют. "Після цього банки будуть залучати депозити в доларах і євро, частину цієї валюти продавати на міжбанківському ринку за гривню - для видачі кредитів, і одночасно залучати кредити в рублях (сьогодні їх вартість близько 5-7% річних)." В результаті банки отримуватимуть гривню для кредитування, рублі будуть використовуватися як база розрахунку обов'язкових валютних нормативів банку, а пасиви у валюті будуть своповані через російські рублі", - говорить Олександр Охріменко.
Втім, опитані банкіри не очікують, що така схема буде широко використовуватися всіма фінустановами. "Швидше за все, застосовувати подібну методику отримання гривні зможуть росіяни, а також ті банки, які сьогодні працюють з НАК "Нафтогаз" - Укрексімбанк, Ощадбанк і Дельта Банк, - припускає голова правління одного з великих банків. - При цьому я сумніваюся, що отримані таким чином гривні (досить дорогі - їх вартість буде близько 15% річних) використовуватимуться для кредитування. Їхня доля - міжбанківське фінансування, на якому в умовах грошового голоду можна дуже добре заробити".
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
