3589
Чому український уряд більше не боїться другої хвилі економічних потрясінь
— Казна та Політика
Коли в темно-синьому лісі зайці опівночі косили траву, вони наспівували, якщо вірити першоджерелам, дивні слова: "А нам все одно, а нам все одно, хай боїмося ми вовка і сову". Складно сказати, в який час доби в Кабміні переглядалися макроекономічні прогнози на найближчі три роки, але ті ж слова звучали не менш дивно.
Потрібно віддати належне уряду. Тижня не проходить, щоб у світі не сталася подія, що наближає глобальну економіку до чергової кризи. Безліч факторів вказує, що Європа вже увійшла в стан рецесії, хоча офіційно цю подію ще не визнано. Прогнози зростання провідних економік в наступному році вже втретє переглядаються в гіршу сторону. І цілком можливо, що це ще не остання переоцінка. Але наші хлопці перед труднощами не пасують! Слідуючи загальносвітовому тренду, Кабмін коректує прогнози.
Корекція виявилася незвичайною. Уряд залишив незмінним очікування зростання економіки в 2012-му за оптимістичним сценарієм, хоча зараз вже краще сказати - фантастичним, на 6,5%. Але на догоду МВФ знизило оцінки за песимістичним прогнозом - тут зростання ВВП планується на 3,9% проти попередніх 5%. Теж, треба визнати, дуже сміливе припущення, враховуючи, що економіка має зрости під час кризи майже на 4%. Нагадаємо, що в 2008-му падіння склало 15% ВВП.
Забавніше виглядає переоцінка зовнішньоторговельного балансу. Кабмін чомусь злегка погіршив (на пару сотень мільйонів доларів) очікування за оптимістичним сценарієм. Зате чомусь істотно поліпшив показники при песимістичному прогнозі. Якщо раніше планувалося, що Україна наторгує в 2012-му собі в мінус на $9,1 млрд, то тепер - на $6,6 млрд. Цікаво, що ж такого сталося у світі, що уряд зміг поліпшити на $2,5 млрд зовнішньоторговельні позиції України? З'явилися нові ринки збуту чи збільшилися замовлення на українську продукцію, незважаючи на падіння споживчого попиту?
Зараз "успіхи" країни в міжнародній торгівлі нагадують ситуацію передкризового 2007 року. Україна стрімко нарощує дефіцит зовнішньоторговельного балансу. За 10 місяців ми пішли в мінус на $7,5 млрд і за підсумками року напевно досягнемо $9 млрд. Зауважимо, що в 2010-му цифра була втричі меншою. Зупинити такий стрімкий відтік валюти з країни можна лише двома способами, якщо не розглядати всяке там імпортозаміщення, реформування економіки, розвиток малого підприємництва та інші фантастичні мантри. Адже ми реалісти, чи не так?
Так от, перший варіант - це істотне зниження цін на російський газ. По суті всі реформістські зусилля чиновників пов'язані виключно з цією метою. Якщо завгодно, це ідея фікс, фішка Кабміну. Але якщо припустити, що при песимістичних оцінках уряд врахував нові домовленості з Росією, то чому тоді не поліпшені показники за оптимістичним сценарієм? Отже, підвищуючи оцінки за песимістичним прогнозом, Кабмін виходив з інших міркувань.
Другий варіант скорочення мінуса у зовнішній торгівлі (улюблений метод української влади) - це девальвація гривні. Все дуже просто. Якщо економіка країни зовсім не підготовлена до зустрічі з кризою, не здатна спиратися на внутрішній попит і орієнтована виключно на стагнуючі зовнішні ринки збуту, то, як не крути, єдиний варіант уникнути колапсу - послабити позиції нацвалюти.
Мабуть, мова не йде про якийсь радикальний обвал курсу. Інакше Кабмін взагалі міг би прогнозувати незначний дефіцит у зовнішній торгівлі, як це було в 2009 році, а то і профіцит при повному знищенні будь-якого попиту українців на імпортні товари. Девальвація українського грошового знака на 60% дозволила притиснути катастрофічний мінус за підсумками 2008 року в розмірі $14 млрд до $1,9 млрд у 2009-му. Тобто дефіцит скоротився більш ніж у сім разів. Якщо виходити з цих цифр, то для того щоб знизити нинішні $9 млрд до $6,6 млрд у 2012-му, досить притиснути гривню на 10-11%, а саме до 8,8-8,9 UAH/USD.
Теоретично поліпшення платіжного балансу у випадку кризи може навіть відбутися саме собою, без девальвації. Хоча така думка і здається досить спірною. Суть в тому, що експортери, які втратили ринки збуту, будуть менше споживати імпортної сировини, наприклад, того ж російського газу. Компанії згорнуть інвестиційні програми, пов'язані із закупівлею обладнання за кордоном і т. д. Але тоді незрозуміло, чому уряд прогнозує навіть при негативному сценарії зростання експорту та імпорту більш ніж на 6%, коли все має бути навпаки. Невже криза не позначиться на зовнішній торгівлі? Залишається лише припустити, що песимістичний сценарій - це альфа-версія оптимістичного. І ні на яку кризу Кабмін взагалі не закладався. Уряд в чомусь можна зрозуміти. Ну як можна готуватися до гіршого напередодні парламентських виборів? Вам це нічого не нагадує? Здається, на початку 2008-го багато хто теж сподівався, що криза обійде нас стороною. Загалом, продовжуємо косити трин-траву до наступного економічного шторму.
Дмитро Гонгальський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
