1497
Приватна хитрість
Отримавши від Міністерства економічного розвитку і торгівлі відмову на проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну феросплавів, група "Приват" вирішила змінити тактику. Тепер акцент зроблено на суди, акції протесту, тиск по профспілковій лінії і агресивну PR-підтримку цих процесів.
Спроба Привату домогтися введення загороджувальних мит на імпорт в Україну феросплавів зазнала фіаско. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, розглянувши заяву ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", ВАТ "Запорізький завод феросплавів" і ВАТ "Стахановський завод феросплавів", наприкінці листопада прийняла рішення про те, що проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну феросплавів недоцільне. При цьому заяви, що звучали в ЗМІ, про зростання імпорту феросплавів в Україну і заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику міністерство назвало необґрунтованими.
Втім, просто так здаватися приватівці не мають наміру: днями підконтрольна групі Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА) звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою зобов'язати Мінекономрозвитку провести розслідування щодо імпорту феросплавів. Крім суду, асоціація ще пригрозила написати на міністерство скаргу, а також подати відповідне звернення до Європейської комісії.
Варто зазначити, що ця спроба "протиснути" загороджувальні мита з боку дніпропетровської групи вже не перша. Попередній підхід до снаряда був зроблений торік. Успіхом він також не увінчався - майже рівно рік тому антидемпінгове розслідування стосовно імпорту феросплавів було припинено. При цьому влада цілком обґрунтовано аргументувала свою позицію тим, що обсяг поставок феромарганцю і силікомарганцю з інших країн не загрожує заподіянням значної шкоди вітчизняним виробникам.
Не втомлюються скаржитися феросплавники і на тарифи на електроенергію, які, на їхню думку, занадто високі. Дана проблема стосується Запорізького заводу феросплавів. Як відомо, У 2010 році ЗЗФ не зміг виконати норматив про віднесення підприємств до 1 класу споживання електроенергії (щомісячно необхідно споживати не менше 150 млн кВт•год) і був переведений на II клас споживання. Крім того, в грудні минулого року компанія "Запоріжжяобленерго" відмовилося продовжити підприємству оренду підстанції Ф-2, що також давало можливість підприємству отримувати дешевшу електроенергію.
Варто зазначити, що ЗЗФ міг би уникнути проблем з підвищенням тарифів, якби вчасно подумав про будівництво власної підстанції. Адже минулого року підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 106,65 млн грн. Однак акціонери ЗЗФ вирішили направити на виплату дивідендів 94,243 млн грн., Замість того, щоб виділити близько 80 млн грн. на будівництво підстанції і назавжди вирішити питання з тарифом.
Втім, Приват ніколи не балував свої промислові активи значними інвестиційними програмами. Максимум, на що вони могли розраховувати, - це підтримка наявного обладнання в робочому стані. Стратегія Коломойського гранично проста і ефективна: купити подешевше, "зняти вершки", продати дорожче.
У боротьбі за тариф виробники організували низку акцій протесту за участю працівників підприємств, зокрема під стінами Кабінету міністрів, Запорізької облдержадміністрації, а також Міненерговугілля, яке пообіцяло ЗЗФ вирішити питання з продажем підстанції. Втім, найоригінальнішим кроком стало нещодавнє звернення організації "Міжрегіональне робітничий рух" до генерального секретаря Міжнародної конфедерації профспілок, щедро пересипані скаргами на нібито формальний підхід до тарифоутворення в Україні.
Як запевняють феросплавники, високі тарифи на електроенергію, а також зростання імпорту змусили їх припинити виробництво і скоротити частину працівників. Дійсно, в поточному році спостерігається як зниження обсягів виробництва, так і зростання імпорту феросплавів. За даними ДП "Держзовнішінформ", які озвучила провідний спеціаліст відділу аналізу ринків труб кольорових металів та феросплавів департаменту галузевого розвитку Катерина Єфименко під час круглого столу в інформаційному агентстві "РИА-Новости в Україні", за 10 місяців 2011 р. обсяг виробництва феросплавів на вітчизняних підприємствах скоротився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,140 млн тонн. У той же час імпорт склав 218 тис. тонн, збільшившись на 150%.
Але що стоїть за цими цифрами? Чому металурги останнім часом віддають перевагу імпортним феросплавам? "Найголовніший чинник - це ціна, - упевнений аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Олександр Макаров. - Зараз той же феромарганець можна ввезти по 1,5-1,6 тис. дол./тонн. При цьому потрібно законтрактувати обсяг, забезпечити транспортування, проплатити аванс, чекати феросплави місяць-півтора. Тобто для металургійного заводу навіть з організаційної точки зору це проблематично. І все одно вони закуповують, тому що ціна навіть з урахуванням транспортних витрат і мит виходить нижча, ніж купити у українських заводів".
Більш високі ціни у вітчизняних виробників феросплавів експерт пояснює їхнім бажанням заробити надприбуток на внутрішньому ринку. До того ж ставлення феросплавників до споживачів є досить жорстким: "Крім високих цін у порівнянні з імпортом, українські заводи досить жорсткі в переговорних процесах. Вони вимагають укладати довгострокові контракти, вибирати гарантовані обсяги", - сказав Макаров, нагадавши про конфлікт, який стався в розпал кризи між ЗЗФ і ArcelorMittal Кривий Ріг щодо виконання умов контракту на постачання феросплавів.
Експерт звертає увагу, що, за даними митної статистики, українські феросплави експортуються по 900-1000 дол./тонн, що набагато нижче світових цін. "У той же час марганцеву руду група "Приват" часто імпортувала за ціною в 1,5-2 рази вище світової. Таким чином, ми маємо більш високу вартість імпорту, нижчу вартість експорту і на виході заводи малюють в українській звітності збитки", - сказав він.
Макаров також вважає, що припинення виробництва на феросплавних підприємствах - об'єктивний фактор, зумовлений зниженням обсягів виплавки сталі в усьому світі. Він звернув увагу, що навіть Китай, який був локомотивом з виробництва сталі в останні роки, в листопаді скоротив обсяги на 10%. Відповідно, зниження виплавки сталі призвело і до падіння попиту на феросплави. "Крім того, в умовах невизначеності і падіння цін металургійні заводи намагаються в першу чергу використовувати складські запаси феросплавів", - відзначив аналітик Dragon Capital, додавши, що з часом складські запаси у металургів закінчаться і покупці феросплавів вийдуть на ринок.
Феросплавна галузь є більш гнучкою і мобільною, ніж металургійне виробництво, підкреслює експерт центру CASE-Україна Євген Дубогриз. "У нинішній ситуації, коли падають ціни на метал, руду і на інші ресурси, феросплави не виняток. І, можливо, в цей період є стимул у власника за один постріл вбити двох зайців - "протиснути" свої інтереси в Україні і компенсувати можливі збитки від зниження цін", - сказав він.
На думку Макарова, здешевлення електроенергії для ЗЗФ - не головна мета групи "Приват": "Для них головне бажання - забарикадувати внутрішній ринок - обмежити імпорт шляхом або введення квот, або мит. Відгородивши український ринок, можна збільшити свій збут на 200 тис. тонн, це близько 15% від виробництва".
За оцінками Дубогриза, в разі введення імпортних мит феросплави можуть обходитися металургам дорожче на 15-20%. "Ситуація в металургії останні два роки невесела, - говорить експерт. - Рентабельність по чистому прибутку у неінтегрованих метзаводів або від’ємна, або в межі 5%, і підвищення цін на феросплави може з'їсти цю маржу".
Прагнення групи "Приват" до монополії в сферах її діяльності відоме давно. Яскравим прикладом служить ситуація на ринку авіаперевезень, після того як під контролем І.Коломойського опинилися чотири авіакомпанії. Однак якщо на цьому ринку бізнесмен контролює приблизно 60%, то в феросплавній сфері його монополія абсолютна. Теоретично, у введенні загороджувальних імпортних мит якийсь сенс міг би бути лише в тому випадку, якби на вітчизняному ринку конкурували кілька виробників. У нинішніх умовах це призведе лише до жорсткого цінового диктату з боку Привату і зростання збитків вітчизняних металургів.
Не варто забувати, що Законом України "Про митний тариф України" вже встановлені мита на імпорт базових феросплавів (феромарганець, феросилікомарганець і феросиліцій) у розмірі 2-5%. "Активність Привату в напрямку лобіювання ввізних загороджувальних мит може призвести до того, що металурги у свою чергу почнуть ініціювати перегляд доцільності й існуючих мит. Та й Антимонопольному комітету варто було б уважніше придивитися до фактичного домінування однієї групи на ринку феросплавів", - сказав Мінпрому колишній заступник міністра промислової політики, який курирував ГМК, Сергій Біленький.
Таким чином, на шляху до досягнення своєї мети дніпропетровська група демонструє неабияку хитрість, намагаючись представити об'єктивний спад на ринку як кризу в окремо взятій феросплавній галузі.
Василь Январьов
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
