1141
Ъ: PwC розкрила злочини
— Казна та Політика
До економічного шахрайства в Україні в основному схильні вища і середня ланки менеджменту, яким у 20% випадків вдається уникати відповідальності, з'ясувала компанія Pricewaterhouse Coopers. При цьому порушення розкриваються найчастіше не за допомогою внутрішнього аудиту, як в решті світу, а силами служби власної безпеки і завдяки доносам співробітників. Щоб знизити кількість махінацій, топ-менеджери радять пильніше стежити за великими витратами в компаніях.
Частка українських компаній, що зіткнулися з випадками економічних злочинів, за два останні роки скоротилася з 45% до 36%, з'ясувала аудиторська компанія Pricewaterhouse Coopers (PwC). До такого висновку прийшла PwC, опитавши 4 тис. респондентів в 78 країнах, у тому числі 84 компанії в Україні. Згідно з результатами дослідження, керівники українських компаній, що заявили про проблеми з економічною злочинністю, найчастіше мали справу з незаконним привласненням активів (73%). Ця проблема є актуальною і для інших країн - 72%.
Економічні злочини іншого роду в Україні здійснюються також часто: 60% українського бізнесу стикається з хабарництвом (у середньому у світі лише 24%). В Україні також частіше зізнаються в маніпуляціях з фінансовою звітністю (30% і 24% випадків відповідно) та недобросовісній конкуренції (23% і 7%). Однак поки місцевий бізнес рідше стикається з кіберзлочинами - 17% (у світі 23%). "Важливо, що два роки тому з кіберзлочинами стикалися лише 3% українських респондентів", - заявив керуючий партнер PwC Борис Краснянський. Реальна ситуація може виявитися ще гіршою, ніж в звіті, оскільки державні компанії не визнають факти шахрайства.
Аудитори виявили ще одну особливість місцевого бізнесу - 40-відсоткова частка шахрайств, скоєних вищим керівництвом, на фоні загальносвітових 18%. Молодший кадровий склад здійснив лише 20% правопорушень (у світі 39%). Наймасштабніші злочини скоїли співробітники у віці понад 50 років, хоча типовий портрет шахрая все ж молодший. Це чоловік від 31 до 50 років з вищою освітою, що працює на своїй посаді від трьох до п'яти років. Примітно, що в компаніях "не вжили жодних заходів проти порушників в 20% випадків" (у світі - 4%). За словами партнера юридичної фірми Astapov Lawyers Тетяни Кузьменко, високий відсоток злочинців, які уникають покарання, можна пояснити тим, що власники компаній вважають за краще закривати очі на помірні порушення менеджменту. "Власникам часто простіше закрити на це очі, ніж шукати новий менеджмент, цілком можливо, схильний до ще більших порушень", - відзначає юрист.
Відрізняються від світових і методи боротьби з економічними злочинами. Факти шахрайства у нас найчастіше виявляють за допомогою корпоративної служби безпеки (17%), тоді як у світі вони виявляють лише 6% порушень. Найактивніше застосовуються також "неофіційні внутрішні джерела", що дозволяють виявити 17% злочинів (11%). В інших країнах вони частіше виявляються при плановому внутрішньому аудиті (14%, в Україні - 3%) і моніторингу підозрілих операцій (18%, 10%). Випадково в Україні рідше знаходять порушення (3%), ніж у світі (8%). Таку ситуацію пан Краснянський пояснив нерозвиненістю системи аудиту. "Навіть у великих компаніях проведення аудиту підзвітне топ-менеджменту, тоді як необхідно, щоб воно було незалежне і підзвітне лише спостережній раді", - пояснює він. "Служби внутрішньої безпеки ефективні лише для боротьби із зовнішнім шахрайством і необхідні як засіб від недружніх поглинань. Однак в Україні за інерцією вважається, що вони здатні боротися і з внутрішніми порушеннями, однак для цієї мети вони малоефективні", - впевнена пані Кузьменко.
Найефективнішим способом боротьби з економічними злочинами підприємці вважають їх профілактику. "Не можна давати маленьку зарплату людині, що відає закупівлями. Не всі можуть утриматися від спокуси. Ми вирішували цю проблему, чітко визначивши, хто за що відповідає. Коли ж ми бачимо зниження ефективності роботи співробітника, ми переводимо його на іншу посаду та ретельно розбираємося в причинах такого зниження", - говорить президент УПЕК Анатолій Гіршфельд. "У нас були подібні проблеми, оскільки до приватизації в колективі склалася специфічна субкультура, відмінна від сучасної ділової, - розповів топ-менеджер одного з підприємств у сфері ГМК. - Тому ми довгий час переконували колектив, що потурання цим явищам несе збитки і їм особисто. І, врешті-решт, це дало позитивний результат. Тепер контроль за шахрайством носить лише профілактичний характер".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
