1611
Гігавати Ріната
"Я людина неконфліктна, конструктивна. Коли сильно кричать, я погано розумію зміст", - говорив Рінат Ахметов в інтерв'ю газеті "Новини Донбасу" в 2006 році, в період, коли тривала гучна суперечка навколо "Дніпроенерго". І дійсно, з тих пір всі активи, які він придбав, давалися йому тихо і без шуму. Але ось тепер давні опоненти - "Приват" і "Енергетичний стандарт" - схоже, знову нав'язують йому публічне протистояння.
ДПЕК повільно, але впевнено рухається до концентрації енергетичних активів, які її цікавлять. Вона знаходиться за крок від однієї із заповітних цілей - купівлі пакетів акцій "Західенерго" і "Київенерго" (45,103 і 25% відповідно). Перший з цих активів може дістатися Рінату Ахметову, як єдиному учаснику конкурсу з його приватизації. Фонд держмайна схвалив конкурсну пропозицію ДПЕК, яка була єдиною, і, після оцінки "Західенерго", ДПЕК стане "переможцем" приватизаційного конкурсу. Інша справа "Київенерго", приватизація якого призначена на 9 грудня. Аналітики впевнені, що ДПЕК зможе перемогти конкурента - компанію "Полтаваобленерго", яку пов'язують з Ігорем Коломойським ("Приват") і Костянтином Григоришиним ("Енергетичний стандарт"). Після цього енергохолдингу залишиться тільки докупити 25% "Дніпроенерго" і 40% "Донецькобленерго" - і на цьому всі заявлені плани придбання будуть вичерпані. Тим більше, що ДПЕК вже впритул наблизилася до норми антимонопольного законодавства, згідно з якою одна компанія не має права виробляти більше 35% електроенергії в країні.
Не зупиняє ДПЕК навіть ціна, в яку оцінив "Київенерго" і "Західенерго" Фонд держмайна - 2,364 млрд. грн. Більшість потенційних учасників аукціону вважали її завищеною. Говорять про це і в ДПЕК. "Початкова ціна пакета "Західенерго" вища десь на 35%, ніж на фондовому ринку, а "Київенерго" - удвічі більша. Інвестзобов'язання обчислюються мільярдами і не враховані в ціні", - нарікав генеральний директор ДПЕК Максим Тимченко в інтерв'ю "Інвестгазеті" . Паралельну оцінку вартості виставлених на продаж компаній проводила аудиторська компанія Ernst & Young, яка оцінила "Західенерго" в 1,65 млрд. грн. Судячи з кількості претендентів на виставлені пакети "Київенерго" і "Західенерго", ціни все-таки виявилися завищеними для потенційних покупців, які не володіють блокпакетами цих генкомпаній. Що і стало для ДПЕК запорукою відсутності на конкурсах реальних конкурентів.
Тим часом "Західенерго" доведеться оцінювати ще раз. Як уточнили у Фонді держмайна, в рамках торгів з одним учасником необхідно обов'язково провести окрему оцінку, і неважливо, що міжнародний аудитор вже оцінив продавану компанію кілька тижнів тому. Але навряд чи повторна оцінка буде дуже відрізнятися від вердикту Ernst & Young, вважають експерти. Цілком імовірно, що ДПЕК заплатить за підприємство або 1,9321 млрд. грн. - ціну, яку він запропонував у конкурсній пропозиції, або трохи більше. У такому випадку ціна 1МВт встановленої потужності складе близько $114 тис.
Дано наказ на захід
Після придбання "Західенерго" Рінат Ахметов, цілком ймовірно, буде збільшувати експортний потенціал "Бурштинського енерго-острова", з якого струм поставляється в Угорщину, Словаччину та Румунію. За словами Сергія Невмержицького, аналітика ІК "Трійка-Діалог", потенціал може зрости з 650 до 1000 МВт. Але на практиці для цього потрібно повністю оновити Бурштинську ТЕС, витративши не менше $1 млрд. "За рік на станції відбувається близько 50 аварійних зупинок. Тому з 2300 МВт її встановленої потужності реально можна виробляти лише 170 МВт. З них 1000 МВт використовуються для потреб споживачів "Бурштинського острова", значить, експортна потужність станції - 650 МВт - поки є максимально можливою", - оцінює поточну ситуацію аналітик.
Раніше Максим Тимченко заявляв, що ДПЕК міг би реконструювати на рік два-три блоки "Західенерго", витративши на це близько $5-6 млрд. за п'ять років. Таким чином, перші роки підуть на роботу з блоками Бурштинської ТЕС. Наступна на черзі - Добротвірська ТЕС, з якої електроенергія експортується до Польщі по прямій лінії. Однак польський попит на український струм традиційно поступається угорському та словацькому. Нарешті, наймолодша Ладижинська ТЕС, швидше за все, дочекається реконструкції останньої, оскільки знаходиться далеко як від держкордону, так і від великих промспоживачів.
Коли ж український енергоринок дочекається реформ і перейде на прямі контракти між виробниками і споживачами струму, "Західенерго" стане для ДПЕК золотою жилою, оскільки компанія зможе напряму, минаючи оптовий ринок електроенергії, продавати свою продукцію до Європи. Потенційний виграш Ріната Ахметова від покупки "Західенерго" в грошах поки визначити складно, оскільки він безпосередньо залежить від котирувань європейських енергетичних бірж. Можливий навіть повтор ситуації 2010 року, коли ціни на струм в Європі були настільки низькими, що експорту не було взагалі. Але вже зараз, отримавши Бурштинську ТЕС в оперативне управління, компанія зможе пропонувати Заходу більший спектр енергетичних продуктів з більш складним графіком поставок.
Конкуренція як інструмент
У випадку з "Київенерго" ситуація ускладнена участю ще одного претендента. Заявку на участь в аукціоні з приватизації держактиву подала "Полтаваобленерго". Компанія хоч і відповідає всім вимогам ФДМУ до учасників конкурсу, але в рази відстає як за доходами, так і за інвестиціями, які досі освоює, яких "Київенерго" вимагає в значній кількості. Інвестпрограма "Полтаваобленерго" в 2009 році склала трохи більше 110 млн. грн., а потреби "Київенерго" в коштах тільки для реконструкції теплових мереж оцінюються в 1 млрд. грн. Для порівняння: ДПЕК у минулому році інвестувала в свої активи в енергетиці близько 2 млрд. грн. А практика експлуатації "Полтаваобленерго" Кременчуцької ТЕЦ показує, що для неї інвестування - не пріоритет: зокрема, вона зривала графіки планових ремонтів, затверджених Мінпаливенерго.
У прес-службі "Полтаваобленерго" не змогли уточнити, чи є у компанії якийсь план інвестування в столичну енергокомпанію. Але цілком імовірно, що вона і не розраховувала на перемогу. І саме тому в АМКУ була подана заявка на придбання пакета, яка не відповідає вимогам законодавства. У таких випадках комітет вимагає розкривати своїх кінцевих бенефіціарів. Чого не зробила "Полтаваобленерго", хоча хто був її власниками донедавна - не таємниця. У результаті приватизаційний конкурс був перенесений на 9 грудня.
Якщо "Полтаваобленерго" сподівається отримати переваги на ринку в обмін на те, що не буде ставити палиці в колеса на аукціоні, то можливості домогтися свого в неї є. Якщо зараз компанія не буде допущена до участі в конкурсі, це може стати приводом для неї звернутися до суду і спробувати заблокувати результати конкурсу. У результаті продаж "Київенерго" затягнеться. Застосування подібної тактики проглядається і в інших конкурсах, де брали участь власники "Полтаваобленерго". Наприклад, приватизація компанії "Міжнародні авіалінії України", що відбулася в минулому році, довгий час блокувалася підконтрольними "Привату" авіакомпаніями, але, врешті-решт, була проведена безперешкодно. На ринку говорять, що розблокувати приватизацію вдалося лише після виконання деяких вимог групи "Приват".
Аналітики вважають, що в нинішній ситуації метою "Привата" можуть бути наступні конкурси з продажу енергопостачальних компаній. "Крім "Київенерго", ФДМУ планує приватизувати решту обленерго. У груп "Приват" і "Енергетичний стандарт" є інтерес до купівлі деяких з цих компаній", - припускає Сергій Невмержицький. До завершення конкурсу представники груп можуть вести переговори з владою про гарантії створення для них сприятливих умов купівлі деяких обленерго. "Якщо сторони домовляться ще до аукціону, то ми можемо не побачити боротьби в принципі", - припускає старший аналітик ІК Dragon Capital Денис Саква. Натомість "Полтаваобленерго" може обіцяти не підвищувати під час торгів конкурсну ціну, яка і так була на межі прийнятності для ДПЕК (432 млн. грн.). Така пасивна участь у торгах, навпаки, допоможе прискорити продаж "Київенерго".
Теплолюбний актив
За словами екс-міністра палива та енергетики Івана Плачкова, "енергетична безпека Києва буде прямо залежати від інвестора, який прийде в компанію". "Київенерго" - це єдина в Україні компанія, яка в одній особі об'єднує і генерацію, і обленерго. При цьому для нормального забезпечення міста теплом і електроенергією необхідно вкласти в "Київенерго" не менше 22 млрд. грн., підраховують експерти. У разі купівлі "Київенерго" ДПЕК існують два варіанти розвитку подій. Цей актив може або принести компанії збитки, або стати генератором прибутку.
Обидві електростанції компанії - київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 - працюють на газі, палити який - все одно що топити піч доларами. Правда, поки що виробництво електроенергії на них, на відміну від виробництва тепла, прибуткове, але незабаром ситуація може змінитися. Справа в тому, що для підтримки рентабельності газо-мазутних блоків Національна комісія регулювання електроенергетики встановлює фіксований тариф на електроенергію компанії, який сьогодні становить близько 990 грн./МВт-г. Це на 80% вище від тарифів ТЕС і на 450% вище від тарифів АЕС. Такий рівень тарифів практично покриває собівартість електроенергії "Київенерго", але ризикує стати неконкурентоспроможним у випадку, якби компанія працювала на ринку двосторонніх контрактів, вважають експерти.
Крім енергогенерації, ТЕЦ "Київенерго" також виконують функцію теплопостачання, життєво важливу для Києва, тому навряд чи справа дійде до їх зупинки через нерентабельність. Зараз тарифи на тепло надзвичайно збиткові, а різницю київський бюджет покривати не поспішає. Але ДПЕК напевно буде домагатися встановлення вигідних для себе тарифів на тепло, хоча й обіцяє не підвищувати їх різко. Саме цей тариф і може стати для "Київенерго" генератором прибутку, вважають аналітики. Після купівлі ДПЕК зможе виробляти рівно стільки електроенергії, скільки її виходить при виробництві тепла для Києва. Тобто, по суті, буде генерувати змішаний продукт - електро- і теплову енергію. "За повної лібералізації енергоринку, що можливо тільки в довгостроковій перспективі, "Київенерго" залишиться монополістом на ринку теплопостачання Києва. Тому для "Київенерго" низькі тарифи на конкурентному ринку енергогенерації будуть покриватися високими тарифами теплопостачання", - прогнозує Сергій Невмержицький.
Хоча, звичайно, як для Києва, так і для ДПЕК буде кращим виходом, якщо компанія зможе реалізувати плани зі створення власного газовидобування. Її дочірня компанія "ДПЕК Нафтогаз" має намір видобувати близько 3 млрд. куб. м газу на рік і забезпечувати ними енергопідприємства холдингу. З них тільки "Київенерго" може спожити співмірні з цією цифрою обсяги. Таким чином, компанія Ріната Ахметова наперед піклується про газозабезпечення підприємства, яке поки що не купила.
"Західенерго" і "Київенерго", незважаючи на всі зволікання, як видно, все ж таки стануть частиною ДПЕК. А схильність Ріната Ахметова до неконфліктного вирішення питань, ймовірно, спонукає його піти на деякі поступки в переговорах з конкурентами щодо енергоактиву, який його цікавить.
Володимир Мазяр, тимчасово виконуючий обов'язки голови правління "Західенерго"
У скільки обійдеться інвестору виконання технічних вимог, які передбачені умовами конкурсу?
На сьогоднішній день ту програму, яка передбачена в умовах продажу пакета акцій, наші фахівці "Західенерго" оцінюють в обсязі понад 17 млрд. грн. За ці кошти буде проведена повністю реконструкція енергоблоків ТЕС: зокрема, на Бурштинській електростанції - шість блоків з 12 і будівництво нового золовідвалу, на Добротвірській - два блоки з шести і на Ладижинській електростанції - п'ять енергоблоків з шести, а також на всіх станціях потрібно провести реконструкцію відкритих розподільних пристроїв. Це мінімальний обсяг роботи, необхідний на найближчі п'ять років.
Які можливості підвищення експортного потенціалу "Бурштинського енергоострова" без його розширення?
На сьогоднішній день ми маємо можливість експортувати 600-650 МВт електроенергії. Цей обсяг технічно обмежений транскордонними лініями, тому ті цифри, які ми маємо, - абсолютно оправдані.
Чи кредитує вас ДПЕК?
Сьогодні ми постійно кредитуємося в Ощадбанку - це наш постійний партнер, а також використовуємо в роботі баланс енергоринку. Кредитів у ДПЕК не брали.
Едуард Соколовський, генеральний директор "Київенерго"
Наскільки сильно впливає київська влада на вашу стратегію?
Ми нерозривно працюємо разом з міською владою - узгоджуємо плани з розвитку інфраструктури один одного. Адже енергоспоживання столиці, за висновками фахівців, зростає на 5% щорічно, і надлишок енергії Києву не загрожує. Розвиток мереж "Київенерго" відповідає цій динаміці, а для відповідності майбутньому споживанню необхідно збудувати 12 нових підстанцій. Три з них (разом з НСК "Олімпійський") ми будуємо в цьому і наступному роках.
Це вимагає розширення розподільних мереж. Як воно буде відбуватися?
Існуюча схема електропостачання Києва дозволяє так зване резервування, тобто можливість забезпечення споживачів електроенергією навіть при виникненні аварійних ситуацій. Але, безумовно, стан цих мереж викликає занепокоєння. Тому в "Київенерго" існує Програма реабілітації електричних мереж, що передбачає постійні інвестиції. У 2011 році "Київенерго" інвестує значні кошти в реконструкцію електромереж 110 кВ і будівництво нових підстанцій. На всі ці цілі передбачено 658,7 млн. грн. У 2010-му в цей напрямок було інвестовано 159 млн. грн. А пріоритет віддається районам з найбільш застарілими мережами, які вимагають заміни.
Олег Ткачук
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
Також за темою
Автомобілями яких брендів найбільш задоволені водії
Honda відродила модель Insight у форматі електричного кросовера (фото)
BYD представила нову батарею для електрокарів, яка заряджається за 9 хвилин
Чому не працює USB у авто — 5 можливих причин
ТОП-5 кросоверів 2026 року
Apple просить терміново оновити iOS у старих iPhone
