1810
Україну взяли в "газові" лещата
— Енергетика
Листопад може стати ключовим моментом для енергетичного майбутнього України. Останні події свідчать: "Газпром" готується зробити нашій країні пропозицію про передачу під свій контроль ГТС, від якої не можна буде відмовитися.
8 листопада в німецькому Любміні було справжнє свято російсько-європейської дружби. Ще б пак - довгоочікуваний "Північний потік", що набагато перевищив кошторисну вартість і обійшовся інвесторам в 7,5 мільярда євро, почав транспортувати газ з Росії до Європи, обминаючи транзитні держави. Радість вже почалася, хоча труба ще далека від планової потужності.
Російський Перший канал навіть згадав про failed state, які залишилися ні з чим, а представники російського істеблішменту підкреслили, що їм вдалося зруйнувати монополію України на транзит "блакитного золота", що продається "Газпромом". Не доводиться сумніватися, що запуск нового газопроводу мав куди більше політичних, ніж економічних резонів. Цікавий збіг - разом з Дмитром Медведєвим "Північний потік" благословили на роботу прем'єри Німеччини, Франції та Нідерландів - найбільш критично налаштованих щодо перспектив євроінтеграції України держав-членів ЄС.
На жаль, програна під нуль газова війна 2009 року з Росією все ще приносить Україні неприємності. "Газпром" продовжує вибудовувати відносини зі своїми покупцями за принципом "Розділяй і володарюй", і тільки з нашою країною діє принцип "Забирай або плати". Україна, як і раніше, невиправдано дорого платить за російський газ, і справа не тільки в газових угодах 2009 року, але і в загальній неефективності української промисловості, збільшеній відсутністю програм енергозбереження. Російська енергетична монополія, безсумнівно, володіє політичною санкцією на свої дії, майже два роки проводить експеримент, з'ясовуючи, яка ціна газу буде для української економіки непідйомною.
Керівництво України вустами Віктора Януковича і Миколи Азарова вже неодноразово анонсувало швидке завершення газових переговорів з Росією, однак час іде, а конкретних результатів нема. Мабуть, єдине помітне просування в цьому питанні - повернення до теми створення газотранспортного консорціуму, яка може бути вигідною Україні тільки за дотримання двох умов. Перша - тристоронній (Україна - Росія - ЄС) характер ГТК, друга - європейська енергетична компанія, що братиме в ньому участь, не повинна бути прямо чи опосередковано пов'язана з "Газпромом". Правда, розраховувати на їх дотримання вельми проблематично, адже Москва зробила хід "Белтрансгазом", встановивши над ним повний контроль.
Залишається тільки шкодувати, що Київ і Мінськ не зуміли знайти спільну мову, щоб сформувати узгоджену позицію щодо транзиту російського газу. Ймовірно, зіграли свою роль не тільки амбіції, але й відсутність фінансових коштів, якої не знає "Газпром". Білорусь уже не може бути союзником України: 25 листопада під час візиту Олександра Лукашенка в Москву було оформлено продаж 50% акцій "Белтрансгаза" "Газпрому" на додачу до раніше проданого пакету. Білорусь виручила 2,5 мільярда доларів і 30-відсоткову знижку до ціни на газ за ГТС, пропускна здатність якої вчетверо нижча, ніж в української. Сумнівно, що ця, значна на перший погляд, сума дозволить забезпечити стабільність політичного режиму в Білорусі, але продаж білоруської "труби" дозволяє уявити логіку дій "Газпрому". Російська енергетична монополія протягом листопада фактично взяла Україну в кліщі, використавши для цього всі можливості.
Громадянам України найближчим часом доведеться довідатися чимало цікавого про неефективність вітчизняної ГТС і наміри "Газпрому" повністю відмовитися від її використання в тому випадку, якщо встановити над нею абсолютний контроль не вдасться. Зрозуміло, що "Південний потік" також буде просуватися в інформаційному просторі куди ефективніше, ніж проходить процес узгодження його будівництва. Російська сторона робить ставку на випробувану і нерідко успішну тактику, діючи хай і незграбно, але з розрахунком. У Москві не поспішають, оскільки протиставити тиску керівництво України може тільки власну непоступливість - розраховувати на допомогу європейських партнерів Києву не доводиться. Навряд чи газові переговори завершаться до саміту Україна - ЄС, а у разі парафування угоди про асоціацію або чіткого політичного сигналу про європейські перспективи нашої країни тональність російської сторони різко зміниться. Не виключено, що Росію і Україну при такому сценарії очікує не третя газова війна, а така "боротьба за мир", від якої каменя на камені в двосторонніх енергетичних відносинах не залишиться.
Євген Магда
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
Також за темою
Послаблення санкцій США щодо нафти може принести рф $10 млрд — Зеленський
150 млн доларів щодня: війна в Ірані стала «золотою жилою» для рф
США тимчасово дозволили купувати російську нафту
ФОПам розширили програму енергопідтримки та продовжили прийом заявок
Україна та Румунія будують дві нові лінії електропередачі
Доходи росії від експорту нафти впали до мінімуму за час війни
