1738
Небезпечна обмовка
— Енергетика
Наприкінці минулого тижня відбулася знакова, хоча й очікувана подія: російський "Газпром" став стовідсотковим власником "Белтрансгазу". Правда, за це наступного року російський газ коштуватиме для білорусів 165 дол за тисячу кубометрів, тоді як європейці заплатять по 400 дол. Додамо, газова знижка для Білорусі - це не тільки результат продажу труби, але ще й "відкат" за інтеграцію до Митного союзу. Адже, викладаючи суть угоди, прем'єр Росії Володимир Путін говорив про інтеграційний коефіцієнт. І тут же допустив серйозний, вже по-справжньому президентський, "ляп": "При цьому ми домовляємося про те, що російська компанія "Газпром" купує у власність всі 100 відсотків "Белтрансгазу", тобто газотранспортної системи... України, прошу вибачення, Білорусі".
Схоже, українська газотранспортна система - предмет нездорового жадання глави уряду сусідньої держави...
У той же день, коли Путін зробив свою обмовку за Фрейдом, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко в інтерв'ю одному з журналів заявив: "Я вважаю, що потрібно пропонувати консорціум, істотну частку в "Нафтогазі". Ідеальний варіант: 25% - Європі, 25% - Росії і 50% залишити собі. Якщо Росія не погодиться, слід торгуватися. Навіть якщо відсоток буде нижчим, потрібно залишати за собою якусь "золоту акцію", щоб мати можливість впливати на прийняття рішень". Але, цікаво, чого це такий поінформований чиновник, як кажуть, ломиться у відкриті двері? Адже ще 26 вересня прем'єр-міністр Микола Азаров радував країну тим, що Росія нібито погодилася на створення тристороннього консорціуму з управління українською газотранспортною системою за участю Європейського Союзу.
Країна, швидше за все, не дуже-то раділа. Тим більше, що українське законодавство забороняє будь-які операції з відчуження ГТС. Тому наш уряд, прагнучи наслідувати білоруський приклад, розробляє і абсолютно випадково саме в день урочистого відкриття "Північного потоку" реєструє в парламенті законопроект про зміни до закону про трубопровідний транспорт. Це ще не капітуляція, але істотний сигнал про підготовку до здачі зброї, пардон, труби. Законопроект пропонує віддати на відкуп Кабміну питання реорганізації "Укртрансгазу", а отже, і його продажу, чого якраз домагалися і "Газпром", і Путін. А у Тігіпка тут же готова страшилка для патріотів: "Якщо вдасться знизити вартість газу, це буде величезна перемога, дуже важлива для населення. Адже чому ми настільки незговірливі з МВФ? Бо якщо ми виконаємо їх вимоги, це вдарить по середньому класу. Для десяти мільйонів людей, які не мають пільг, комунальні платежі зростуть на 32 - 33%".
І це після того, як прем'єр Азаров обіцяв, що газова домовленість буде досягнута в найближчі дні, а невідомі "джерела" навіть називали нову ціну. Але, схоже, не дивлячись на всі бравурні мелодії, що доносилися, в основному, з українського боку, сьогодні вже очевидний зрив переговорів. Це стало зрозуміло після того, як Україна реанімувала раніше заморожені вимоги про справедливий розподіл власності колишнього СРСР, а наш брат журналіст знову заговорив про газову війну.
Як реагують на такі розмови в "Газпромі"? Його голова, Олексій Міллер не бачить для них жодних підстав. "Її (війни. - Авт.) не може бути, тому що чинний контракт на 2011 - 2012 роки... виконується, і Україна буде цей контракт виконувати", - упевнений глава "Газпрому". Чи готове продемонструвати таку ж упевненість в успіху переговорів наше керівництво? Президент України Віктор Янукович днями відсунув планку завершення переговорів на граничну відстань. "Ми ведемо переговори. Сподіваюся, що цього року ми домовимося", - зазначив він і вкотре нагадав, що підписані в 2009 році газові угоди стали для України "кабальними". "Ціна має бути справедливою", - сказав Президент, хоча і не пояснив, що буде з бюджетом, який необхідно прийняти ще до Нового року, і що буде з кредитом МВФ, який потрапив у залежність від вельми проблематичної домовленості щодо ціни газу...
Тим часом у самій Росії далеко не всі вітають зазіхання Путіна на поглинання української ГТС. На сайті Forbes.ru можна ознайомитися з думкою з цього приводу директора Інституту енергетичної політики, колишнього заступника міністра енергетики Росії Володимира Мілова. Він вважає, що в російсько-українських газових відносинах насувається шторм, якого, можливо, ще не було. Патова ситуація ускладнюється тим, пише Мілов, що Росія виставила чітку умову надання знижок: це злиття "Газпрому" і "Нафтогазу". Експерт називає це "401-м порівняно чесним способом отримання контролю над українською газотранспортною системою" і згадує, що ще десять років тому, працюючи на держслужбі, дивувався маніакальному прагненню Путіна і Ко отримати контроль над українською ГТС. "Зараз наше керівництво, - зазначає директор інституту, - мабуть, вирішило піти в цьому питанні ва-банк: шантаж українців ціною газу може призвести до нового повномасштабного газового протистояння з перекриттям європейського транзиту та іншими принадами, які ми вже спостерігали раніше". На думку Мілова, ситуація ускладнюється принциповістю предмета суперечки: для перспектив української економіки, що повільно відновлюється, питання цін на газ відіграє ключову роль, для Путіна і "Газпрому" питання контролю над українською ГТС, мабуть, теж.
Автор роз'яснює своєму президентові, чому Росії насправді не потрібен контроль над українськими газопроводами. "Приблизно третина обсягів, що транспортуються "Укртрансгазом", призначається для українських споживачів - ці послуги надаються за регульованими тарифами, які встановлюються українськими регулюючими органами. Українська влада традиційно, за зовсім різних урядів, нагадує експерт, була схильна субсидувати внутрішні ціни на газ, а значить, при появі "чужака", що контролює газопровідну систему, напевно буде зацікавлена "притискати", в першу чергу, його виручку. Автор попереджає, що працювати з лукавими українськими чиновниками буде на порядок складніше, ніж з цивілізованими європейськими регуляторами, які сьогодні ополчилися на "Газпром".
"Всі ці роки, - пише Мілов, - тарифи на транзит газу через Україну були значно нижчі від європейських розцінок. Грубо кажучи, якщо відкинути полову і фольклор, про такого транзитного партнера, як Україна, можна тільки мріяти. Ризики перекриття транзиту? Але усі зафіксовані випадки фактичного перекриття вентиля ініціювали ми самі, своїми власними діями. Несанкціонований відбір газу? Надумана проблема, що роками накручується Росією в політичних цілях... Та й вартість спірних обсягів "несанкціонованого відбору" у страшному сні не зрівняється з можливими збитками від прийняття на себе повної відповідальності за українську ГТС". "У випадку зі злиттям з "Нафтогазом", - продовжує експерт, - ситуація ускладнюється тим, що заради контролю над українськими газопроводами Росія фактично збирається взяти на свій баланс якусь юридичну особу, бізнес якої збитковий, високо зарегульований, не може існувати без прямих держсубсидій, розмір боргу співставний з річною виручкою і зростає". Мілов вважає, що "саме життя вимагає від "Газпрому" бути гнучкішим у частині цінової політики". Тому що "конфлікт навколо цієї теми ризикує обернутися наслідками, негативний ефект від яких набагато перевищить поточний баланс вигод-втрат від сформованих умов продажу газу в Україну і його транзиту в Європу". "Йти на поступки, - відзначає Мілов, - вкрай складно обом сторонам". "Значить, нас чекає новий конфлікт?" - чи то запитує, чи то стверджує він, завершуючи статтю.
Віталій Княжицький
За матеріалами: День
Поділитися новиною
Також за темою
Україна та Румунія будують дві нові лінії електропередачі
Доходи росії від експорту нафти впали до мінімуму за час війни
Ціни на нафту стрімко зростають, незважаючи на вивільнення історичних резервів
Чи подорожчає таксі в Україні через зростання цін на пальне — відповідь Bolt та Uklon
США вивільнять 172 млн барелів нафти зі стратегічного резерву для стабілізації цін
42 млрд грн боргів відлякують інвесторів від енергоринку
