8345
Обмін без правил
— Валюта
Півтора місяці роботи за новими правилами обміну валют призвели до закриття кожного п'ятого обмінного пункту і відродили чорний валютний ринок.
З усією щирістю і красномовством намагаюся переконати касирку в обмінному пункті купити в мене долари без паспорта: "Гривні закінчилися, тільки 100 доларів у гаманці, і паспорт, як на зло, забула. Навіть додому їхати нема на що". Вона пручається, каже, що її можуть звільнити, і в підсумку радить: "Бачите чоловіка в зеленій шапці, підійдіть до нього, він допоможе".
Обертаюся і бачу малопримітного хлопця, який, піймавши погляд, відразу направляється в мій бік. "Можу купити за 780 (офіційний курс в обміннику - 8,07 грн. за долар. - Фокус). Паспорт не потрібний". Погоджуюся, перераховую гроші і відходжу. Практично відразу до нього підходить інший, настільки ж непримітний чоловік.
Через півтора місяці після введення Національним банком нових правил обміну валют такі сцени стали типовими біля вокзалів, ринків та великих транспортних вузлів. "З'явився новий тіньовий ринок, - констатує глава Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. - До паспортизації обміну фізичні особи та дрібні підприємці купували і продавали долари легально, зараз же ми фактично скотилися до рівня Білорусі, де значна частина ринку обміну знаходиться в тіні". У результаті дій Нацбанку в Україні закрився кожен п'ятий обмінний пункт. При цьому НБУ вдалося скоротити попит на валюту лише формально.
За оцінками експертів, чорний ринок валют в Україні тільки за жовтень виріс на сотні мільйонів доларів. Люди просто не хочуть залишати ксерокопії своїх паспортів банкам, побоюючись як того, що інформація про їх транзакції буде передана податківцям, так і того, що нечистоплотні співробітники потім використовують їх дані для отримання кредитів. У результаті у виграші залишилися тіньові конвертаційні центри і невеликі банки, які, за словами учасників ринку, часто беруть участь у нелегальних обмінах та операціях з відмивання грошей.
Б'ють за попит
Кінець літа був для світової економіки неспокійним періодом: боргова криза в США, проблеми в Євросоюзі, падіння фондових ринків. В Україні люди реагували на ці новини звичним з 2008 року способом - скуповували валюту. Якщо в серпні українці купили на $824,2 млн. більше, ніж продали, то у вересні - вже на $2 млрд. За словами директора департаменту фінансових ринків АТ "Ерсте Банк" Романа Бондаря, осінній період і кінець року практично завжди характеризується підвищеним попитом на валюту. Цього року ситуацію посилив негативний торговельний баланс, причини якого - підвищення вартості імпортованих енергоносіїв, зниження світових цін на сталь і зерно.
Тільки після того, як наприкінці вересня НБУ зобов'язав банки та обмінні пункти вимагати у клієнтів паспорти, регулятор зміг загальмувати відтік валюти з банків в кишені населення. За даними НБУ, середньоденний попит на валюту відразу впав на 29,5%. "Нам вдалося зберегти приблизно 3 мільярди доларів золотовалютних резервів. Тому вважаємо, що введення нових правил було виправданим заходом", - заявив представникам ЗМІ глава НБУ Сергій Арбузов. Багато хто, навіть опозиційні, політики та економісти також підтримали рішення Нацбанку. Позитивно поставилися до нього і банкіри. На думку директора департаменту казначейства UniversalBank Сергія Пономаренка, вимога надавати документ при обміні валют - незначне обмеження. Тим більше що раніше фізособа могла купити доларів на 80 тис. грн., а сьогодні - на 150 тис. грн.
Однак не всі наслідки цього рішення виявилися позитивними. Практично відразу після вступу в силу директиви НБУ обмінні пункти почали закриватися. Нові вимоги зобов'язували забезпечити кожен пункт не тільки ксероксом для копіювання паспортів, а й окремим каналом шифрованого зв'язку, щоб Держфінмоніторинг міг відстежити, чи не перевищують щоденні покупки валюти того чи іншого громадянина встановлений ліміт. Придбання такого обладнання робить невигідною роботу обмінників. Як розповів Фокусу скарбник банку "Національний кредит" Василь Невмержицький, вартість відкриття однієї точки - 50 тис. грн., її утримання - приблизно 10 тис. грн. на місяць. Щоб вийти на прибуткову діяльність при сьогоднішній маржі 2 копійки, обмінний пункт за місяць повинен купити і продати не менше $500 тис.
Не дивно, що тільки в Києві закрилося приблизно дві тисячі обмінників, а це, за оцінками президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, близько 20% всіх існуючих пунктів. НБУ офіційних даних Фокусу протягом тижня так і не надав.
Товариство анонімних
Закриття обмінних пунктів - не найбільша проблема для споживачів. Зрештою, за підрахунками "Простобанк консалтинг", в Україні на сто тисяч осіб припадає 42-43 філії або підрозділи банків. І цього цілком достатньо для задоволення потреб в обміні валют.
Інша справа, що не всі покупці доларів або євро готові дозволяти знімати копію зі своїх паспортів. "Фізичні особи, особливо представники малого чи середнього бізнесу, бояться, що доступ до інформації про обмінні операції отримають контролюючі органи, - розповідає Сугоняко. - Та ж податкова, яка може скористатися отриманими даними і прийти з перевіркою". Лякає українців і те, що надані ними паспортні дані можуть бути використані банківськими працівниками для махінацій, наприклад, для отримання кредитів.
Можливість збереження анонімності при купівлі або продажу валют українцям надають не тільки міняли, а й інтернет. З початку жовтня на різних форумах стали з'являтися оголошення "Куплю долари або євро без паспорта". Посередникам пропонують від 10 до 100 грн. з кожної сотні доларів. "Не хочу, щоб у податковій знали, яку суму я обмінюю. Вистачить того, що там хотіли змусити вахтерів в будинках шпигувати за мешканцями", - говорить Фокусу один з покупців валюти киянин Сергій.
Посередниками в тіньових операціях обміну, як вдалося встановити Фокусу, нерідко виступають співробітники банків або обмінних пунктів, які використовують паспорти знайомих і просто випадкових людей, які погодилися надати копію документа за винагороду. За словами джерел, за великими операціями з обміну стоять невеликі банки, які діють як конвертаційні центри. І можливостей заробити на тіньовому обміні у них з'являється все більше.
Адже, незважаючи на те, що, за оцінками НБУ, в жовтні населення стало купувати менше валюти, дані окремих банків говорять про протилежне. "Обсяг продажів валюти населенню VAB Банком в жовтні виріс, - стверджує начальник Управління грошових і валютних ринків VAB Банку Наталя Шишацька. - Гадаю, тут спрацював чисто психологічний фактор: як тільки вводять якісь обмеження, тут же піднімається попит на послугу з тим, щоб зробити запаси валюти на випадок, якщо вимоги посилять ще більше".
Охочих здати валюту в банки, навпаки, стає менше. За офіційними даними, в жовтні українці здали лише $1 млрд. - абсолютний мінімум за підсумками року.
Різницю між обсягом доларів, куплених в жовтні і вересні, яку НБУ називає своєю перемогою, експерти схильні вважати свідченням безпрецедентного зростання чорного ринку валют. "Різниця - 1,4 мільярда доларів. З них 310 мільйонів повернули в банки на депозити, - підраховує Охріменко. - Залишається 1,1 мільярда. Навіть якщо тінь менше 50%, все одно ми отримуємо зростання тіньового сектора на 550 мільйонів". А зростання чорного валютного ринку впливає не тільки на міжнародну репутацію України і на кількість фінансових зловживань. На думку Олександра Сугоняко, через тіні офіційна економіка зазнає збитків, кількість грошей, що надходять до бюджету, зменшується. Крім того, падає довіра до НБУ і банківської системи в цілому, а це означає, що при перших же симптомах кризи може початися паніка, і люди стануть виводити гроші з економіки ще активніше.
Наталія Гузенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
