Нацбанк взявся за тіньові фігури


Нацбанк взявся за тіньові фігури

Буквально через місяць ринок зможе оцінити результати зусиль НБУ щодо розкриття реальних власників українських банків. Фінансисти вважають, що акціонери установ будуть і далі приховувати свою участь в капіталі, перереєструвавши належні їм структури на інших юридичних або номінальних фізичних осіб, але при цьому продовжуючи практику видачі наднормативних кредитів інсайдерам.

17 грудня закінчується термін, після якого всі українські банки мають оприлюднити імена своїх реальних власників. Така вимога міститься в постанові НБУ N306. Документ уточнює норми, прийняті в законі N3024-VI ще на початку року за рекомендацією Міжнародного валютного фонду. При цьому регулятор почав вимагати від акціонерів кредитних установ наявність бездоганної ділової репутації. Варто зазначити, що імена офіційних власників більше 10% акцій банків регулярно розкриваються НБУ ще з 2007 року, однак це стосується далеко не всіх установ. Згідно з даними регулятора, декілька банків продовжують стверджувати, що вони не мають акціонерів, яким належить більше 10%, а власники інших ховаються за товариствами з обмеженою відповідальністю або офшорними компаніями.

Жага публічності

Зі 176 діючих зараз в Україні банків 38 мають повний або частковий іноземний капітал. До їх числа з серпня входить ПриватБанк, 25% якого належить кіпрській компанії Triantal Investments Ltd. Втім, у прес-службі найбільшої кредитної установи України "Фінанси" запевнили, що власниками кіпрської компанії є основні акціонери ПриватБанку - Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, тобто фактичні власники банку не змінилися.

Формально до числа установ з іноземним капіталом належить і "Надра", власником 89,9% акцій якого значиться не Дмитро Фірташ, а його австрійська компанія "Центрогаз Холдинг АГ" (10% цієї компанії належить Івану Фурсіну - власникові одеського Місто- банку). Аналогічна історія з ТАСкомбанком, офіційним власником якого є "Теко-Дніпрометиз". Однак, незважаючи на вимогу Сведбанку продати установу, що була виставлена на тендер ще в 2007 році, його, як і раніше, контролює віце-прем'єр Сергій Тігіпко. "Ця інформація є в Національному банку. Приналежність банку до групи ТАС, якою володіє Сергій Тігіпко, відображена на сайті та у річному звіті банку", - відзначає голова ради директорів групи ТАС Сергій Попенко.

У ПУМБ ніколи не приховували свого головного акціонера. "Акціонерами банку є ТОВ "СКМ Фінанс" - 89,87%, SCM Financial Overseas - 10% -1 акція і приватні особи - 0,13%. Власником ТОВ "СКМ Фінанс" є приватне акціонерне товариство "Систем Кепітал Менеджмент" (АТ СКМ). Кінцевим бенефіціаром компаній, що входять до групи СКМ, є Рінат Ахметов, власник 100% акцій компанії СКМ", - говорить начальник юридичного департаменту ПУМБ Ігор Пашин. А от у банку "Фінанси та Кредит" не повідомили, чи будуть вказувати своїм кінцевим власником бізнесмена Костянтина Жеваго. Інші великі банки повідомляють реальні дані про своїх власників.

Темні конячки

Основні питання виникають відносно невеликих банків, які, як правило, не поспішають ділитися інформацією про своїх власників з громадськістю. На ринку працюють 58 кредитних установ, що належать фізичним особам - здебільшого це громадяни України, тому, швидше за все, інформація про них не буде змінена. Власниками 32 банків вказані товариства з обмеженою відповідальністю, які найчастіше не ведуть жодної діяльності. Ще 14 банків взагалі не надають інформацію про своїх акціонерів - це головні об'єкти, на яких націлена вимога Нацбанку.

Основною причиною небажання кредитних установ повідомляти імена своїх справжніх власників є порушення банками нормативів НБУ. "Проблема полягає в тому, що багато українських банків захоплюються кредитуванням інсайдерів. Доти поки немає офіційного підтвердження цьому, НБУ і зовнішній аудит закриває очі на такі речі, - каже ризик-менеджер "Ренесанс Капіталу" Дмитро Куклін. - На мою думку, зараз мають місце взаємопов'язані процеси - власник, розкриваючи своє володіння банком, до цього заплутує акціонерну структуру своїх нефінансових активів". Нагадаємо, що найбільш яскраво така проблема проявилася в ліквідованому Укрпромбанку, власники якого коштами клієнтів кредитували інший власний бізнес - мережу заправок ANP. При цьому банківський нагляд чомусь більше семи років не помічав концентрації 60% кредитного портфеля у пов'язаних з банком осіб.

Схожа проблема виникла у ВіЕйБі Банку, власником якого офіційно продовжує бути нідерландська TBIF Financial Services BV (8%) і російський бізнесмен Сергій Максимов (6,3%). Міноритарні акціонери не раз заявляли, що вже майже рік основним власником банку є бізнесмен Олег Бахматюк, який стверджує, що ще не закрив операцію. Проте разом з кредитами, які отримали компанії Сергія Максимова (на 1 млрд грн), кредитний портфель інсайдерів можна оцінити в 2,04 млрд грн. У цьому випадку норматив "сума позик, виданих банком інсайдерам", складає понад 100% при допустимих 30%. Однак у банку стверджують, що на 1 липня цей показник становив лише 3,37%.

Депозитна боротьба

Декілька банкірів вважають розкриття акціонерів гострою необхідністю, особливо за нинішніх ринкових умов. "Ринок стане більш прозорим. Офіційна інформація допоможе більш чітко ідентифікувати власників банків не тільки НБУ, але і учасникам ринку, що, безумовно, матиме позитивний ефект", - упевнений голова наглядової ради Платинум Банку Юрій Блащук. Фінансисти очікують, що інформація про власників може стати ключовим фактором при виборі клієнтом банку для розміщення коштів. "Ми вважаємо, що називати реальних акціонерів необхідно. Це допоможе населенню зорієнтуватися на банківському ринку і зрозуміти, яка з фінансових установ надійніша", - говорить голова правління "Дочірнього банку Сбербанка Росії" Ігор Юшко.

Публікація прозорими установами всіх даних про склад акціонерів може стати для них ринковою перевагою в процесі залучення депозитів. "Клієнти повинні знати кінцевих власників банків, яким довіряють свої гроші. Вони повинні чітко розуміти, з ким працюють і хто несе відповідальність в кінцевому підсумку, - упевнений заступник голови правління Єврогазбанку Олег Павличенко. - Прозорість у всьому - це основна умова в побудові міцних відносин з клієнтами. Якщо цього немає, то якими б привабливими і райдужними не були обіцянки банку - сподіватися на лояльність не варто. Криза стала суворим досвідом для багатьох. А якщо банк серйозний і завжди готовий нести відповідальність за свої дії, то, на мій погляд, у його власника немає причин ховатися".

Втім, незважаючи на вимоги НБУ, у кредитних установ все ще залишається маса способів залишити своїх реальних власників в тіні. Крім практики, що вже зарекомендувала себе, переведення банку на баланс товариства з обмеженою відповідальністю або офшорної компанії, кредитною установою може володіти траст або номінальна фізособа. "У випадку з трастом розкриваються власники адміністративної компанії, а не власники, в чиїх інтересах відбувається управління. Це як КУА та пайовик. Власники КУА відомі, а от власники паїв - ні", - говорить Дмитро Куклін.

Повне розкриття банками інформації про своїх власників залежить від рішучості керівництва Нацбанку. "При великому бажанні можна всі дрібні банки зобов'язати розкривати кінцевого бенефіціара, але тут має бути двосторонній рух. Якщо НБУ буде жорстко вимагати від власників банків розкриватися, він також зобов'язаний гарантувати їм абсолютно рівне ставлення і застосування законів. А після недавніх випадків тиску на деякі банки через політичні погляди їхніх кінцевих власників у такі гарантії ніхто не повірить", - впевнений старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк.

Олена Губар

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:НБУ
В Контексті Finance.ua