884
Корпоративна рулетка
— Кредит&Депозит
Єдиним везунчиком в третьому кварталі 2011 р. став корпоративний ринок. Йому вдалося напрочуд легко пережити і кризу недовіри кредиторів до позичальників, і ресурсний дефіцит, і наслідки списань проблемних позик. Ясно, що юрособам одночасно з населенням підняли розцінки на кредити, але найголовніше - їх продовжили фінансувати. Банкіри пообіцяли підтримати корпорації і в четвертому кварталі, але тільки якщо ресурси не продовжать дорожчати.
Довжина не в моді
Катастрофічна нестача коштів, через яку вітчизняні фінустанови активно згортали роздрібне кредитування, не вилилася у тотальний спад на корпоративному ринку. Протягом липня-вересня кредитний портфель юросіб 175 банків виріс на 3,28% (на 18,4 млрд грн.), до 581,4 млрд грн. Це не набагато менше, ніж у більш благополучному другому кварталі, коли портфель збільшився на 3,9% (21,1 млрд грн.).
Правда, вагомий внесок у підтримку корпорацій зробила держава - на першому місці за приростом кредитування компаній у третьому кварталі виявився Ощадбанк, чий портфель збільшився відразу на 8 млрд грн. Найбільш масштабні проекти фінустанови - кредитування на 650 млн грн. "Центренерго", на $100 млн хімічного концерну "Стирол" і на 500 млн грн. ДП "Енергоринок". Друге місце в рейтингу найбільш активних кредиторів ділять Приватбанк і "Фінанси та Кредит", чиї портфелі виросли за липень-серпень на 3,3 млрд грн. Третє посів ПУМБ, корпоративний сектор якого збільшився на 2,8 млрд грн.
Пріоритетними для кредиторів цієї осені були енергетична, хімічна галузі та агросектор. "Фінансувалось придбання сільгосптехніки (для збирання врожаю), автотранспорту для перевезення зерна, а також будівництво та реконструкція елеваторів, ферм та інших виробничих комплексів. Крім того, в третьому кварталі ми кредитували підприємства металургійної, вугільної, харчової промисловості", - розповіла директор департаменту корпоративного кредитування Альфа-Банку (Україна) Ірина Скороходова. Позичальники з небажанням брали на себе валютні ризики, намагаючись позичити грошей в нацвалюті. Гривневий корпоративний портфель банківської системи приріс за липень-вересень відразу на 21,4 млрд грн., в той час як валютний - лише на еквівалент 7,9 млрд грн.
Незважаючи на гостру конкуренцію і безперервну боротьбу за платоспроможного позичальника, фінустанови вкрай рідко йшли на хоч якесь істотне зниження ставок. До початку ресурсної кризи вони коливалися в межах 14-16% річних (проти 12-16% річних у другому кварталі). Дорожчати кредити почали з другої половини вересня. "На сьогоднішній день ставки на ринку коливаються вже в рамках 20-28% річних", - повідомив "ДС" директор департаменту корпоративного бізнесу АТ "Ерсте Банк" Андрій Толочко. Причому навіть за такими цінами позичити гроші простіше не стало. "Багато фінустанов вимагають від потенційних позичальників беззбиткової діяльності протягом останніх двох років. Перевіряють реальні залишки коштів на балансі. Поширеним явищем стала вимога кредитора про оформлення безпосереднім бенефіціаром фінансового поручительства за позичальника. Як забезпечення банки приймають практично будь-яке ліквідне майно, крім земельних ділянок. Особлива увага приділялася підтвердженню цільового використання позикових коштів", - відзначив скарбник банку "Національний кредит" Василь Невмержицький. При цьому справжньою рідкістю було надання довгострокових кредитів. У більшості випадків грошима забезпечували на поповнення оборотного капіталу терміном до одного року. Кредитування нових виробництв на один-три роки було справжньою рідкістю.
Банки готують підстраховки
Фінансисти не обіцяють юрособам ніяких поблажок до кінця року, а тому гарантують подорожчання позик до 30% і вище, якщо ставки за міжбанківськими кредитами перевищать цей поріг. Причому в цьому випадку відбір потенційних позичальників збираються ще сильніше посилити, посилаючись на зростання ризиків. "Більшість українських підприємств не можуть дозволити собі обслуговувати настільки дорогі кредити, виходячи з поточної рентабельності бізнесу. Так що якщо ситуація на ресурсному ринку не стабілізується, то багато компаній можуть залишитися без фінансування оборотного капіталу з боку банків", - пояснив позицію кредиторів Андрій Толочко. Подорожчання ресурсів більш ніж до 30% очікують лише в зовсім крайньому випадку. Більшість опитаних фінансистів впевнені, що зможуть ще до кінця листопада зібрати депозити населення і знизити кредитні ставки до 18-24% річних. Але корпоративних позичальників все ж попереджають про крайні заходи на випадок посилення ресурсної кризи. "В умовах нестабільності гривневої маси терміни кредитування в нацвалюті скоротяться до коротких траншів - до 30 днів зі ставкою, яка визначається на кожен окремо взятий транш", - сказав перший заступник голови правління ПАТ "Банк "Кредит-Дніпро" Андрій Савчук.
Зміни до кінця року фінансових вимог до позичальників і застав банкіри не планують, як і будь-якої значної зміни галузевих пріоритетів. "Акцент буде робитися на роботі з сільськогосподарськими підприємствами, переробниками, торговцями, що займаються продажами товарів швидкого обороту (продукти харчування, косметика, парфумерія, товари народного споживання). Залежно від кон'юнктури світових цін фінустанови може зацікавити валютне кредитування експортерів: зернотрейдерів, металургійної, хімічної (за умови невисоких цін на газ) і машинобудівної промисловості", - розповів заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ Олексій Волчков.
З чим напевно доведеться змиритися корпоративним кредиторам, так це зі скороченням темпів видачі нових позик. За найоптимістичнішими прогнозами, у жовтні-грудні банківська система зможе наростити кредитний портфель не більше ніж на 2,5-2,8% (на 14,4-16,3 млрд грн.), найбільш песимістичними - лише на 1,5-2 % (на 8,7-11,6 млрд грн.). Так що за підсумками року розмір кредитного портфеля юросіб не перевищить 590-596 млрд грн.
Фінансувати нові виробництва українським компаніям доведеться з власних коштів. Банки прокредитують тільки "оборотку"
Віктор Горбачов, заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль
У четвертому кварталі 2011 р., та й протягом усього 2012 року ситуація на українському корпоративному ринку багато в чому буде залежати від ситуації на європейських ринках капіталу. Згідно з вимогою Єврокомісії, 100 найбільших банків Старого Світу зобов'язали підвищити норматив адекватності капіталу з нинішніх 5 до 9%.
За оцінками експертів, для цього їх капітали доведеться збільшити відразу на 160 млрд євро, і часу у фінансистів тільки до 1 липня 2012 р. Так що європейські банки сьогодні дуже потребують капіталу, причому всі одночасно. Вони економлять на всьому, знаходячи кошти, де тільки можуть. Тобто ті гроші, які ще до кризи могли б стати кредитними лініями для партнерів і "дочірніх" структур, і українських в тому числі, сьогодні активно конвертуються в капітали.
Тому-то наш ринок і недоотримує зовнішні кредити і буде недоотримувати їх ще кілька місяців. У зв'язку з чим українським банкам доведеться стримати свої амбіції в частині кредитування інвестпроектів. Не те, щоб ми перестанемо позичати кошти підприємствам, ні. Кредитування "оборотки" продовжиться, але фінансувати інноваційні проекти і запускати нові виробництва компаніям все-таки доведеться з власних коштів або залучати партнерів.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
