1963
Споживачі розкоші сховаються за кордоном
— Казна та Політика
Податок на розкіш не зменшить попит на товари luxury. Але знизить надходження до бюджету від їх продажу.
Бажання чиновників заробити на покупцях дорогих речей (luxury-брендів) замість очікуваного поповнення бюджету може призвести до зворотного ефекту. Кошти заможних українців просто перетечуть за кордон.
Автори законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство, крім нових податків на квартири та автомобілі, не забули і про речі. Якщо закон буде прийнятий, то з кожної покупки одягу, взуття, шкіряних, хутряних, текстильних і трикотажних виробів, а також - з годинників, зброї, мобільних телефонів, меблів і килимів - вартістю понад дві тисячі євро (в перерахунку за нинішнім курсом - понад 22 тис. грн.) будуть стягуватися додаткові 10%.
Ритейлери і ювеліри, які торгують товарами в luxury-сегменті, очікують, що якщо зміни про оподаткування подібних "предметів розкоші" все-таки будуть прийняті, ряди їх клієнтів істотно порідшають.
Український роздрібний ринок одягу, взуття та аксесуарів у premium-сегменті відразу ж відчує на собі негативні наслідки такого нововведення. "Стан вітчизняного ритейлу значно погіршиться - з великою ймовірністю можна вже зараз прогнозувати зменшення попиту і скорочення обсягів продажів цих товарів в офіційно працюючих торговельних точках всередині країни", - вважає Юрій Колядюк, фінансовий директор провідного оператора українського ринку предметів розкоші компанії Helen Marlen Group.
За його словами, швидше за все, відбудеться відтік платоспроможних покупців з внутрішнього ринку за кордон. Покупці, які можуть дозволити собі купувати одяг, взуття та аксесуари luxury-брендів, з легкістю переорієнтуються на покупки в інших країнах.
Експерти кажуть, що людей, які купують дорогі речі в Україні, нововведення особливо не торкнеться - вони прекрасно розуміють, що за свої покупки й так переплачують в рази. І зміна ціни на 10-20% на них особливо не позначиться. Але ось ряди їх можуть істотно порідшати.
За оцінками дослідницької компанії UMG-International, тільки 30-40% від усього обсягу покупок в категорії luxury-брендів українці здійснюють всередині країни, інші - віддають перевагу закордонному шопінгу. Після прийняття законодавчих ініціатив відсоток бажаючих купувати речі на вітчизняному ринку може знизитися до 10%.
"Навіть станом на сьогоднішній день предмети розкоші, зокрема, одяг та взуття преміум-брендів, в Україні коштують набагато дорожче, ніж, наприклад, в європейських країнах", - уточнює директор і власник маркетинг-консалтингової агенції "Business2People" Антон Білецький. Це пов'язано і з високими податками всередині країни, і митними зборами, які імпортери повинні платити при ввезенні товару на кордоні, і іншими додатковими ризиками. Плюс, звичайно ж, бажання заробити. У результаті часто цінники на всесвітньо відомі luxury-бренди на полицях вітчизняних магазинів у кілька разів перевищують ціни на точно такі ж речі в італійських або французьких бутіках.
У той же час, стягувати податок з товарів, куплених за кордоном, на практиці майже нереально - для цього митникам спочатку доведеться довести, що дана річ була придбана за кордоном саме під час цієї поїздки, а не, приміром, ще два-три роки тому. Малоймовірно, що всіх українських громадян, які виїжджають за кордон, змусять робити детальний опис особистих речей. "Тому брендові речі від додаткового оподаткування будуть відводити, адже відірвати від нового костюма, сукні чи прикраси бирку з цінником - простіше простого. Це ж не великогабаритний товар.
"На мій погляд, основна складність в разі прийняття нового закону буде полягати не стільки в збільшенні розміру податку, скільки в механіці його адміністрування", - коментує Антон Білецький. Малоймовірно, що податок на розкіш буде адресним (для цього довелося б створювати спеціальні бази даних і фіксувати ПІБ та інші контактні дані покупців).
"Швидше за все, новий податок просто перекладуть на плечі торговців дорогими речами. А вони, в свою чергу, змінять власну політику ціноутворення, заклавши додаткові 10%, а частіше (для перестраховки) 15-20% в ціну товару, що продається", - прогнозує експерт.
Що стосується ювелірних виробів і коштовностей, то при купівлі в Україну їх, найімовірніше, будуть проводити "повз касу", занижуючи реальну вартість товару. Аналогічна ситуація чекає і ринок антикваріату.
Ювеліри до додаткового податку не готові. Директор з розвитку приватної ювелірної майстерні "Ром-Трейд" Олена Ватоліна каже, що за останні декілька років продажі ювелірних виробів, особливо авторських робіт, що виконуються на замовлення, впали дуже сильно: в порівнянні з докризовим періодом ринок стиснувся наполовину. Нововведення автоматично може залишити від нього лише чверть.
"За нашими спостереженнями, ціна є істотним чинником, щонайменше, для 50% замовників, тому останнім часом майстрам все частіше доводиться робити значні знижки на свою роботу, рахуючи лише вартість металу і каменів. До того ж, все більше людей приходять вже зі своїм золотом і камінчиками, просячи зробити з них нові прикраси", - коментує Олена Ватоліна.
За її словами, багато хто з клієнтів, які замовляли раніше платину і діаманти, останнім часом перейшли на срібло і фіаніти (синтетичні кристали на основі цирконію).
"Іменні й фамільні прикраси замовляють зараз в основному чиновники і депутати з партії, яка перебуває при владі. За рахунок цих замовлень і виживають імениті майстри", - розповів Коментарям ювелір, який попросив не розкривати свого імені.
До речі, докладно розписавши в законопроекті перелік тих товарних категорій (одяг, взуття, хутра, годинники, ювелірні прикраси, зброю, столярні вироби та килими), які потрапляють під елементи заможного життя, уряд забув про послуги. Але ж існує багато різних послуг, які теж можна було б віднести до розкоші. Все залежить лише від того, з якого боку на них подивитися. Наприклад, чому за квартиру понад 300 "квадратів" потрібно доплачувати, а за ремонт в ній (реальна вартість якого може оцінюватися в півціни квартири) вже ні?
Інший приклад: квитки на літак до Бразилії, Аргентини чи Австралії, запросто можуть коштувати більше 20 тис. гривень. Як, втім, і квиток бізнес-класу в Париж чи Відень, куплений в розпал високого туристичного сезону в самий останній момент.
Схожа історія і з стоматологічними послугами - протезування зубів сучасними матеріалами коштує дуже недешево. Так само, як і "пластика" (наприклад, операції зі збільшення грудей або зміни форми носа). Та й взагалі більшість операцій, які передбачають хірургічне втручання, в приватних клініках обходяться досить дорого. Чому б тоді не віднести і їх до послуг "для багатих" і не обкласти додатковим податком?
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
