1991
Банкіри присоромили Нацбанк
— Валюта
Вчора великі гравці фінансового ринку на відкритих дебатах з представниками Нацбанку розкритикували його спробу монополізувати ринок безготівкових платежів. На думку експертів, центробанку потрібно сконцентруватися на прийнятті заходів щодо зменшення готівкових розрахунків, а не намагатися "перепрограмувати" безготівковий ринок, що і без того нормально функціонує.
Ще наприкінці серпня Національний банк опублікував на своєму сайті власноруч розроблений законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)". Головний мотив документа - стимулювати ринок безготівкових платежів, і тим самим вивести економіку з "тіні" (за оцінками НБУ, на руках у населення зберігається близько $70 млрд.). Нагадаємо, що в цих цілях центробанк пропонує зобов'язати торговельні точки і точки громадського харчування в обов'язковому порядку встановлювати платіжні термінали і приймати платіжні картки. За нехтування цією вимогою буде введено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів). Крім цього, пропонується заборонити зняття валюти через банкомати, а також заборонити встановлювати ціни на послуги і товари при проведенні безготівкових платежів більші, ніж при розрахунку "кешем".
Однак на цьому нововведення проекту не закінчуються. Законопроект також передбачає нові правила функціонування самого ринку безготівкових розрахунків. НБУ розраховує розширити тут свої повноваження за рахунок створення національного клірингового центру, через який будуть проходити всі безготівкові розрахунки всередині країни. Враховуючи той факт, що НБУ одночасно посилює вимоги і контроль за учасниками ринку, маючи власну платіжну систему, експерти побоюються подальшої монополізації ринку. Тим більше, що ця спокуса буде великою на тлі планованого введення в країні соціальних карток, на які громадяни будуть отримувати різні пільги, субсидії та доплати.
Вчорашні дебати представників бізнесу з НБУ продемонстрували явне несхвалення першими ініціатив, які потенційно можуть призвести до монополії на цьому ринку або як мінімум просто ускладнять функціонування діючої системи. Адже поява національного клірингового центру НБУ, по суті, означає появу ще однієї ланки в існуючому ланцюжку організації безготівкових розрахунків. Відповідно, це може призвести до подорожчання вартості таких платежів, не кажучи вже про те, що на саму організацію такого центру доведеться витрачати бюджетні гроші. Чи буде така бюджетна структура функціонувати ідеально - непросте питання. "З 1998-го по 2003 р. у НБУ був процесинговий центр TOPAZ. Всі ми пам'ятаємо, що працював він погано, тому й припинив існування", - нагадує голова представництва MasterCard в Україні Сергій Равняго.
За його словами, немає сенсу робити на ринку додаткову "надбудову" у вигляді клірингового центру в НБУ, адже система і без цього працює ефективно, а скарги власників карток обробляються швидко. Тим більше, що якщо і виникали якісь проблеми з платежами, то вони були пов'язані безпосередньо з проблемами самих банків. Адже платіжна картка - всього лише інструмент управління банківським рахунком. "Ми не проти побудови процесингових центрів, адже це тільки покращує інфраструктуру ринку, але монополія принесе обмеження та ризики як технічного, так і технологічного характеру", - підтримує директор "Visa Україна" Світлана Георбелідзе. Зараз, додає вона, актуальним повинно бути не "переформатування" нинішнього ринку безготівкових платежів, а лише стимулювання його зростання, адже електронні платежі займають частку менш ніж 10% в українській економіці. Все інше - кеш.
Досить скептичні стосовно ініціативи НБУ і банкіри. "Це просто заміна одних безготівкових платежів іншими. Але в той же час це велика технологічна реформа, і питання викликає те, наскільки якісно вона буде впроваджена", - ділиться побоюваннями голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук. Він погоджується з тим, що необхідно більше уваги приділяти стимулюванню електронних розрахунків, в першу чергу, з боку населення. Це, наприклад, повинна бути автоматизація комунальних платежів, переважна частина яких до цих пір проводиться через кеш. Ігор Олехов, партнер компанії Baker & McKenzie, розглядає мінуси законопроекту в іншій площині. За його словами, він може поставити учасників ринку в нерівні умови, що суперечить взятим Україною зобов'язанням при вступі до Світової організації торгівлі. А це, в свою чергу, може стати однією з перешкод для підписання угоди про асоціацію з ЄС.
Але в НБУ, судячи з усього, змінювати свою позицію не збираються. Представники центробанку вважають, що учасники ринку занадто зациклені на створенні національного клірингового центру, і недостатньо уважно ставляться до плюсів документа (наприклад, вирівнювання вартості товарів при готівкових і безготівкових розрахунках). "Ми ні з ким не боремося і нікого не витісняємо. Ми виконуємо свою функцію - здійснюємо контроль за платіжними системами", - наполягає на своєму директор департаменту платіжних систем НБУ Наталія Лапко. Розвиток ринку безготівкових платежів (за 10 років кількість платіжних карток зросла у вісім разів, банкоматів - в 16, терміналів - в 16), а також збільшення кількості гравців ринку, на її думку, диктують необхідність більш ретельного контролю. Тим більше, додає пані Лапко, банки і самі лукавлять у даній ситуації, часом відлякуючи клієнтів від електронних розрахунків довгими договорами з неясною сіткою тарифів за обслуговування. Не видно у банків і особливого завзяття виводити на банкоматах розмір стягуваної комісії при здійсненні операцій власниками карток.
З іншого боку, навіть позитивних норм законопроекту НБУ, мабуть, буде замало для того, щоб відучити населення від кеша. "Коли економіка функціонує в тіні, не варто розраховувати, що люди добровільно будуть переходити на безготівкові розрахунки, навіть якщо комісії будуть низькі, - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Якщо змушувати це робити адміністративними методами, то, гадаю, механізми обійти вимоги все одно знайдуть".
Олег Сорочан
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
