1547
Крим і Могильов
Попкорн куплено, місця в залі для глядачів зайнято. Всі затамувавши подих чекають початку чергового екшену, організованого українською владою під назвою "Могильов проти Криму". Неспокійний півострів зі складними політичними симптомами і проблемною економікою, що бідує в реформах, з одного боку, і колишній оперативний працівник, який досяг піку кар'єрного росту - з іншого.
Чи буде результатом цього симбіозу перетворення автономії на економічного лідера Чорноморського регіону, як того хотів покійний керівник Криму Василь Джарти? На це питання відповісти складно. Джарти залишив своєму наступнику хороший заділ. Покійний керівник Криму хотів перетворити автономію на економічного лідера регіону за 10 років. Він встиг побудувати жорстку вертикаль влади і розробити стратегію розвитку АРК до 2020 року. Анатолій Могильов може продовжити справу Джарти. Але перед ним, швидше за все, стоять інші - політичні завдання.
Нетуристичний регіон
Всупереч стереотипам, туризм ніколи не був двигуном кримської економіки. За радянських часів Крим скоріше був не курортом, а величезним військовим заводом. Меншою мірою тут розвивалася харчова і легка промисловість. Що стосується туризму, то за радянських часів він був дотаційним. Держава і профспілки оплачували путівки на 80-90%. Це робило Крим доступним місцем відпочинку, але при цьому на півострові розвивався той особливий вид "сервісу", від якого й сьогодні туристи приходять в жах.
У 90-ті військові заводи зупинилися або різко скоротили обсяги виробництва. Мисливці за металом спустошили цехи, ділки приватизували будівлі і швидко перепродали. Працівники перекваліфікувалися в ринкових торговців. І якщо частина підприємств змогла адаптуватися до нового життя, перейшовши на виробництво мирної продукції (як це зробили суднобудівний завод "Залив" у Керчі, "Таврида-Електрик" в Севастополі та ін.), інша частина повільно "померла", а в заводських стінах тепер "живуть" торгово-розважальні центри.
Легка промисловість не змогла конкурувати з напливом дешевого одягу з-за кордону. З 1985 по 2009 рік частка легкої промисловості в загальному обсязі виробництва Криму впала з 7,5 до 0,1%. Сільське господарство ледь не було знищено в результаті земельної недореформи, коли на місці колгоспів-мільйонерів з'являлися тисячі дрібних фермерів, які не мають права розпоряджатися своєю землею. Слідом за цим знизила оберти і харчова промисловість. Правда, остання змогла досить швидко ожити - в кризовий 2009 рік на тлі падіння в інших секторах частка харчопрому зросла до 51,6%.
Туризм також не зміг звестись на ноги без державних дотацій - за кількістю відпочиваючих Крим досі перебуває на рівні 1970 року - 5-6 млн. осіб на рік. Звичайно, нові готелі з'являлися, як гриби після дощу. Але будувалися вони без системи - де виходило і як виходило. "У результаті забудували навіть Царську стежку від Лівадії - один з найпопулярніших маршрутів для пішого туризму", - говорить Андрій Сенченко, народний депутат України від БЮТ та віце-прем'єр України у 1994-1997 роках. В результаті сьогодні туристична галузь дає лише близько 7% ВРП.
Додатковий удар по економіці Криму завдав 1995 рік. До цього часу півострів жив повністю автономно від українського бюджетного процесу, розповідає Андрій Сенченко. "Автономія відраховувала суму, рівну 4,2% бюджету України, на 27 загальнодержавних статей. Решта йшла на розвиток півострова. Крим був донором, був стимул більше заробляти, розвиватися", - згадує він. Але після того як Київ почав помічати недобре (при президенті Криму Юрії Мєшкову півострів почав швидко виходити з-під контролю столиці), ігри в незалежність було вирішено припинити. У 1995-му Київ вигнав Мєшкова з Криму в Росію, скасував конституцію АРК зразка 1992 року і обмежив його економічну самостійність.
У 2000-і економіка Криму прийняла свій сьогоднішній вигляд і відтоді мало змінювалася. Ключові галузі промисловості сьогодні - харчопром (в основному виноробство), енергетика, хімія і нафтохімія. Сільське господарство і туризм - лише замикають першу п'ятірку ключових галузей.
Спадщина Джарти
Екс-міністр охорони навколишнього природного середовища Василь Джарти очолив Крим у березні 2010 року і помер від тяжкої хвороби в серпні 2011-го. За рік з невеликим Джарти сконцентрував владу в Криму у своїх руках, придушив опонентів, прийняв стратегію розвитку півострова на 10 років і почав інвентаризацію землі. На свої дії він отримав карт-бланш від президента України Віктора Януковича. Одночасно змінилися керівники місцевих МВС, прокуратури та СБУ - тепер вони не ставили палки в колеса місцевої влади, а допомагали їй.
Те, що відбувалося далі, прихильники Джарти називали наведенням порядку, опоненти - кримінальним переділом. Практично всі конкуренти Партії регіонів на місцевих виборах заявили про безпрецедентний тиск і фальсифікації. Як би там не було, Партія регіонів отримала 79 місць у Верховній Раді Криму зі ста можливих (рекордний для неї результат в Криму).
Слідом за цим влада почала "чистити" земельну сферу. У цілому тільки за першу половину 2010 року за позовами прокуратури було повернуто близько 2 тис. га землі. Заодно взялися і за легалізацію "тіні" - за оцінкою Андрія Клименка, заслуженого економіста Криму, політолога і журналіста, який консультував Джарти, близько 80% усіх доходів від туризму зараз - тіньові.
У грудні 2010 року Верховна Рада Криму прийняла стратегію розвитку півострова на найближчі 10 років. В її основі - бачення АРК як впливового гравця в Чорноморському регіоні. Мабуть, вперше місцева влада розглядає півострів поза контекстом українсько-російських відносин. Тепер Крим рівняється в економічному розвитку на Туреччину, Болгарію, Румунію, Краснодарський край Росії і Грузію. І в цій компанії Крим - в числі відстаючих. Ось чому стратегія передбачає розвиток півострова випереджаючими темпами.
Сьогодні в основі економіки Криму лежить промисловість. "З прийняттям "Стратегії соціального та економічного розвитку Криму до 2020 року" туризм і рекреація були визначені як головний пріоритет розвитку республіки", - говорить Катерина Юрченко, віце-прем'єр Криму з питань фінансів та економічної діяльності. Так, хоча сам сектор формує тільки 7% економіки Криму, в компанії McKinsey оцінюють потенціал туризму лише на західному березі в 2 млн. осіб, а потенційні доходи економіки - на рівні $2,8 млрд. У планах - продовжити туристичний сезон з чотирьох-п'яти до хоча б семи-восьми місяців на рік. Це можна зробити, розвиваючи лікувальний відпочинок, подієвий, діловий та інші види спеціалізованого туризму. Крім того, ставку роблять і на розвиток організованого туризму. Поки в автономії працює лише один готель, що входить у світові готельні мережі - Radisson в Алушті (є ще Best Western Int. в Севастополі, але це місто не входить до складу автономної республіки і безпосередньо підпорядковане Києву). Інші напрями розвитку Криму - сучасний агросектор, промислове виробництво, розвиток транспортного потенціалу.
Чи була стратегія розвитку Криму черговим пустопорожнім документом для самореклами? Андрій Клименко вірить, що це не так. Він кілька разів спілкувався з Василем Джарти в ролі експерта зі стратегічного розвитку і висловлюється про нього із захопленням. "Його команда довела стратегію до 200-сторінкового детального плану, який щодня жорстко контролюється", - говорить він. Інша думка у Андрія Сенченка. "Це все слова... В Криму налагоджена кримінальна система управління. Ці люди не опікуються розвитком Криму, їм головне фінансові потоки контролювати", - говорить депутат.
У пошуках грошей
Перебудова Криму неможлива без інвестицій. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення в АРК сьогодні майже вдвічі менший, ніж в цілому по Україні, зазначає виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко - $497 в першому кварталі 2011 року проти $998 по Україні.
Інвестиції могли б спрямовуватися не лише в туризм, а й у підвищення продуктивності сільського господарства, де врожайність зернових на 17% менше середнього показника по країні (2,2 тонни на гектар проти 2,6 тонн в середньому за 2001-2011 роки ). Транспорт також міг би відігравати велику роль, говорить Устенко. Незважаючи на географічну перевагу, на Крим припадає всього 15% всіх морських вантажів, 2% автомобільних та 5% авіаційних вантажів України.
Поки брак приватних вкладень керівництво автономії намагалося перекривати державними вливаннями. За інформацією Мінекономрозвитку Криму, в 2011 році півострів отримає субвенцію в розмірі 0,9 млрд. грн. на соціально-економічний розвиток, в 2010 році бюджет виділив 0,5 млрд. грн. Третину отриманих грошей Василь Джарти направив на ремонт автодоріг.
Одночасно його команда зайнялася пошуком приватних інвесторів. Було створено Агентство регіонального розвитку, яке розробляє проекти і супроводжує їх реалізацію. Уряд Криму лобіює законопроект про пільги для тих, хто буде інвестувати в пріоритетні для півострова галузі. З'явився логотип Криму, розпочалися заходи з просування АРК як місця для інвестицій. У травні 2011 року відбулася презентація Криму в Лондоні і Брюсселі в рамках Кримського інвестиційного форуму. У листопаді кримська делегація здійснила візит до Китаю.
Поки "улов" невеликий. Зараз в АРК реалізується понад 70 проектів, але вони невеликі - вартістю від $200 тис. Втім, місцева влада сподівається на більший успіх. Так, на півострові вже побував голова КНР Ху Дзіньтао. Пекіну цікаві аграрний і транспортний сектори. Минулого тижня Крим домовився з Китаєм про інвестиції в $1 млрд. в новий порт на озері Донузлав.
У числі інших великих інвестпроектів - будівництво гоночного комплексу Crimea GrandPrix Circuit в Сакському районі Криму (необхідно вкласти $274 млн.), комплексу "Порт Ялта" ($120 млн.), транспортного переходу через Керченську протоку (мінімум $1,7 млрд.), реконструкція аеропорту "Сімферополь" ($276 млн.) та будівництво "екомісто" на західному узбережжі (вартість першої черги будівництва - $1,8 млрд.). До речі, останній проект - на особливому рахунку у міністра інфраструктури Бориса Колесникова. Він називає цей проект не "екомісто", а "українська Анталья". "Проект на 100 готелів на кілька тисяч гектарів, з розважальною зоною і міжнародним аеропортом", - фонтанував ідеями Колесников на початку року.
Правда, досі ці проекти - лише на папері. Щоб говорити про інвестиції, кримській владі треба провести ревізію власників землі, розробити детальні плани забудови узбережжя і підвести до інвестиційного майданчика необхідні комунікації. За всім цим поки заминка. 2010 рік Джарти витратив на побудову владної вертикалі, половину 2011-го присвятив стратегії розвитку Криму. Взятися всерйоз за її реалізацію не встиг. Тепер нею доведеться зайнятися новому прем'єру Анатолію Могильову. Колишній міліціонер і майже земляк Джарти (Могильов довго пропрацював у м. Макіївка Донецької області) прийшов поки без своєї команди, що може вберегти Крим від чергової кадрової чехарди. До того ж ключовою рисою нового прем'єра називають бездоганну ретельність - цим же славився і Джарти.
Питання в іншому: в тому, на що буде спрямована ця старанність. Андрій Сенченко підозрює, що перш за все - на перемогу на виборах 2012 року. "Його завдання - організувати перемогу Партії регіонів на парламентських виборах", - говорить екс-віце-прем'єр. Економіка може відійти на другий план. І хоча навряд чи новий керівник буде змінювати курс, взятий Василем Джарти, він може поставитися до реалізації стратегії формально. Але тоді Крим не вирветься у лідери регіону ні через 10, ні через 20 років.
Андрій Воронін
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
