2585
Таємне залишиться таємним
Національний банк через майже місяць після крайнього терміну формування банками баз даних про своїх клієнтів (22 жовтня) вирішив роз'яснити основні принципи ідентифікації позичальників і вкладників. З листа регулятора N48-104/2256-13461 випливає, що в обов'язковому порядку клієнти повинні розкривати банкам тільки інформацію, встановлену законом. Зазначимо, що ст. 9 закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" вимагає від фізичних осіб розкриття лише паспортних даних та ідентифікаційного коду. Тобто тих даних, які банк і так завжди отримував від клієнта.
Центробанк був змушений підготувати це роз'яснення у зв'язку зі скаргами клієнтів на банкірів, які зажадали від клієнтів надання даних про дохід сім'ї, про наявність серед родичів клієнта працівників або засновників банку, про сімейний стан, наявність автомобіля. "Якщо банк вважає за необхідне отримати додаткові дані, не передбачені законодавством, він повинен визначити перелік документів та відомостей, визначити умови їх надання в договорі з клієнтом або опитувальнику", - вказується в листі. Зокрема, НБУ не вважає за важливе для банків мати інформацію про рухоме і нерухоме майно клієнтів, які одержують через банк зарплату, пенсію, стипендію чи соціальну допомогу, мають депозити на невеликі суми і не поповнюють свої рахунки з інших джерел на суму більше 150 тис. грн за квартал.
Розділ III постанови НБУ N22 зобов'язує банки присвоїти високий рівень ризику лише клієнтам, пов'язаним з тероризмом, які є публічними діячами або пов'язаними з ними, а також проживають у країнах, які не виконують рекомендації FATF. В інших випадках банки можуть прийняти внутрішній документ з додатковими критеріями ризику і просити клієнтів добровільно повідомити про себе особисту інформацію. При цьому відмова клієнта від її надання не може стати причиною відмови банку від його обслуговування. НБУ буде "надавати належну оцінку фактам відмови банків".
Банкіри здивовані зміною позиції НБУ і відзначають, що їм вдавалося отримувати від клієнтів необхідну інформацію. "До цих пір відмов надавати інформацію ми не отримували. Труднощі виникають з тими клієнтами, які рідко звертаються в банк або обслуговуються дистанційно, - говорить скарбник банку "Національний кредит" Василь Невмержицький. - Ми просимо заповнити анкету, яка, крім паспортних даних, містить питання про рахунки в інших банках, місце роботи та посаду, джерела походження коштів. Ми не перевіряємо достовірність даних, вона підтверджується підписом клієнта".
Отримані дані банки використовують для виявлення неправомірних операцій клієнтів, і їх витік малоймовірний, запевняють банкіри. "З банку ці дані вилучити не може ніхто, інформація є конфіденційною", - говорить радник голови правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Ірина Князєва. Банки з самого початку не були зацікавлені у зборі інформації, тому роз'яснення НБУ полегшать їм роботу. "Це позитивно оцінять клієнти банків, які в силу різних причин не хотіли надавати певну інформацію. Та й кредитним установам стане простіше працювати з такими клієнтами, оскільки роз'яснення НБУ позбавлять їх від конфліктних ситуацій", - вважає Василь Невмержицький.
Втім, є інші способи отримати додаткову інформацію про клієнта. "Банки можуть просто не говорити, що надання цієї інформації є необов'язковим і наполягати на тому, що у разі відмови з клієнтом не буде укладений договір", - говорить старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. "Надання інформації, що виходить за рамки обов'язкової, може бути тільки добровільним. Але банки можуть прописати зобов'язання клієнта надати інформацію в договорі (кредитному або депозитному), і це буде вважатися добровільною угодою, тому що клієнт підписав її", - додає керуючий партнер юрфірми Jurimex Юрій Крайняк.
Клієнтам, що все ж ризикнули заповнити анкету, варто пам'ятати про кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації банкам, введену з 16 жовтня. Подача банку неправдивої інформації тягне за собою штраф на суму від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-17 000 грн) або обмеження волі до трьох років. "Прочерк в анкеті (про відсутність активів у клієнта) не можна трактувати як надання неправдивої інформації, але якщо дійсно будуть вказані неправдиві дані, то клієнта можуть притягнути до кримінальної відповідальності", - зазначає Ростислав Кравець. Тому, за словами Юрія Крайняка, повинні бути прописані чіткі критерії того, яка неправдива інформація може спричинити за собою настання кримінальної відповідальності.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
