3204
Друга афганська
— Казна та Політика
5 листопада уряд на офіційному сайті відрапортував про те, що він "планомірно виконує умови" меморандуму, підписаного 30 вересня з афганцями і чорнобильцями. У заяві, підготовленій в секретаріаті КМУ, звучить обурення з приводу тривалих акцій протесту. Зокрема, йдеться про те, що ці акції ініційовані людьми, які намагаються зірвати "планомірну роботу щодо соціального захисту громадян" і водночас точково вирішити свої шкурні питання.
Щоб з'ясувати, в чому ж полягає ця "планомірна робота", ми вивчили розроблений в КМУ новий "пільговий" законопроект. І жахнулися: якщо цей документ колись запрацює, то соціальних виплат позбудуться не тільки 16 категорій громадян. Процедура отримання пільг буде настільки складна, що виплат можуть позбутися взагалі всі пільговики.
Крок вперед, два назад
Нагадаємо, останньою краплею, яка змусила афганців і чорнобильців штурмувати парламент, став законопроект "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (№ 9127, прийнятий у першому читанні 09.09.2011). Необхідність його прийняття пояснювалася нібито вимогою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): закон мав би дозволити отримати пільговикам ті гроші, які вони вибили у держави через суд. Саме невиконання рішень українських судів щодо соціальними суперечок і стало основним приводом для невдоволення ЄСПЛ. Але в уряді вирішили за допомогою подібного закону вбити відразу двох зайців: з одного боку, начебто б виконати рекомендації Євросуду, а з іншого, прикрившись такими зобов'язаннями, - просто урізати всі соціальні пільги. Тому й вийшов документ, який в одній частині начебто щось гарантує, але в іншій - фактично ліквідує пільги для 16 категорій громадян.
Після штурму парламенту страйкарям, здавалося, вдалося переконати уряд прибрати із законопроекту № 9127 ту частину, де йшлося про урізання пільг. Але не тут-то було. Редакцію документа, підготовлену до другого читання, скоротили. Замість урізання пільг для окремих категорій розроблений такий механізм виконання судових рішень, який при бажанні чиновників дозволить взагалі нічого не виплачувати.
Питання до законопроекту починаються з його назви. Навіщо в правовій державі потрібні якісь окремі гарантії виконання судових рішень, якщо обов'язок їх виконання на всій території країни і так визначено Конституцією і законами України? І чи не доведеться в майбутньому приймати окремий закон про гарантії виконання вже нового законодавчого акту? Партнер ЮК Moris Group Андрій Савчук зазначає, що назва законопроекту викликає подив ще й тому, що насправді ніяких гарантій текст законопроекту не містить. У ньому мова йде не про гарантії держави щодо виконання судових рішень, а про особливості порядку виконання останніх. Крім того, в проекті встановлюється особливий порядок виконання не всіх рішень суду, а лише тих, де боржниками є державні органи, держпідприємства, установи, організації, юридичні особи, примусова реалізація майна яких заборонена законодавством. "На мій погляд, доцільніше було б не створювати ще один закон з гучною назвою, а внести відповідні зміни до Закону "Про виконавче провадження", - пояснює юрист.
У цьому документі, зокрема, прописуються особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Сьогодні такі операції практично нереальні. Чиновники кажуть прохачам про те, що грошей немає, і грюкають дверми. Тому, відповідно до законопроекту, стягувати визначені судом кошти з рахунків держорганів буде Державна казначейська служба "в межах бюджетних призначень". Якщо ж такі призначення у відомства не передбачені, гроші виплачуються з коштів, що виділяються бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. При цьому якщо скарбники протягом трьох місяців не перерахували кошти згідно з рішенням суду, стягувачу виплачується компенсація в розмірі 3% річних від невиплаченої суми за рахунок коштів, знову ж таки передбачених цією бюджетною програмою.
Каса не працює
Проте в дієвості такої схеми доводиться сумніватися. По-перше, мало віриться в те, що в бюджеті країни окремо будуть передбачені кошти на виконання судових рішень в необхідному обсязі. Приміром, на виконання рішень Європейського суду в бюджеті на 2009-й було передбачено 20,4 млн грн, на 2010 рік - 41,3 млн грн. Але це копійки, в порівнянні із заборгованістю держави перед громадянами за рішеннями національних судів, яка давно вже перевищила 130 млрд грн і продовжує наростати. За офіційними даними, в Україні не виконується близько 60-70% рішень національних судів. По-друге, пеня 3% річних навряд чи змусить казначейство терміново знайти кошти в бюджеті. Як мінімум, ця цифра менша від рівня інфляції. "Знаючи про постійні проблеми бюджету, здогадатися про якість виконання таких судових рішень неважко", - говорить Андрій Савчук.
Також він підкреслює, що в законопроекті чітко не прописано, які документи і відомості повинен надати стягувач в Державну казначейську службу для виконання рішення суду. У документі лише сказано, що такий перелік затверджується Кабміном. "Тому до моменту затвердження такого переліку (а чекати цього моменту можна дуже довго!) Державна казначейська служба взагалі не зможе виконувати положення даного законодавчого акту", - відзначає юрист. Далі. Виконавчі документи, видані на підставі тих судових рішень, що були прийняті до набрання чинності новоспеченого закону, можуть бути виконані, якщо вони подані в Державну виконавчу службу протягом трьох місяців. У випадку ж коли строк звернення до ДВС пропущений, заборгованість вважається погашеною. Як кажуть, "спритність рук і жодного шахрайства". "Враховуючи, що більшість пільговиків не є професійними юристами, цей документ істотно ускладнить, якщо не унеможливить, виконання судових рішень щодо соціальних виплат", - коментує Андрій Савчук.
Правда, документ пропонує закріпити право за казначейством звертатися до прокуратури з проханням через суд відшкодувати збитки держбюджету, якщо вони завдані з вини певного чиновника. Але, швидше за все, ця норма залишиться мертвою. Адже і сьогодні існує відповідальність за незаконну відмову чиновників вчинити певні дії. Але вона не працює. В іншому разі довелося б притягнути до відповідальності мало не всіх співробітників Пенсійного фонду...
Без зайвої скромності
Найнебезпечніші норми законопроекту криються в його прикінцевих положеннях. Зокрема, передбачено, що закон набере чинності "з дня набрання чинності закону про оптимізацію розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходів Державного бюджету України, але не раніше 1 січня 2013 року". Це означає, по-перше, те, що ще як мінімум рік ніхто ніякі рішення судів виконувати не збирається! По-друге, якісь гарантії наберуть чинності лише після того, як пільги будуть урізані. По-третє, навіть тоді виплати пільг будуть здійснюватися лише в обсязі, в якому буде дозволяти держбюджет. Але й це ще не все. З дня опублікування закону набере чинності норма, за якою державні соціальні гарантії нараховуються (виплачуються) у розмірах і порядку, визначених Кабміном, "в межах видатків, передбачених законом про держбюджет на відповідний рік". Таким чином, мова тепер вже йде не про 16 окремих категорій пільговиків, а про всіх без винятку. І це представники уряду називають "планомірним виконанням домовленостей".
Чи варто говорити про те, що законопроект суперечить Конституції і що стосовно подібних документів вже не раз виносив свої вердикти Конституційний Суд? Проте в уряді на це закривають очі. Приміром, 19 червня 2011 року набрали чинності зміни до закону про держбюджет, згідно з якими пенсії чорнобильцям, дітям війни та військовослужбовцям виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду. І при цьому розмір таких пенсій знову-таки встановлює Кабмін. Це право він реалізував у своїй постанові № 745 від 6 липня, яка набрала чинності 23 липня. Згідно з документом, тепер доплата за перебування в чорнобильській зоні становить не одну мінімальну зарплату, а 5,2 грн, дітям війни - не 30% мінімальної пенсії (235,2 грн), а 49,8 грн тощо. "Який це захист, якщо сьогодні зменшили виплату за проживання у Чорнобильській зоні в 189 разів, а в наступному році її підвищать на 25%? Це виходить на 1,3 грн?" - задається риторичним питанням юрист Андрій Скакодуб.
Суд для обраних
Влада намагається переконати народ у тому, що у всіх бідах винні пенсіонери, які в корупційних судах домагаються пенсій в розмірі 30 тис. грн на місяць. Тому чергове завдання владної команди - обмежити можливості громадян щодо захисту своїх інтересів у суді.
Нещодавно набрав чинності Закон "Про судовий збір" (№ 3674 від 08.08.2011), що робить судову тяганину дорожчою для громадян, але надає преференції ПФ. На підписі у президента перебувають зміни до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України - законопроект № 9151 від 15.09.2011, який наділяє повноваженнями ВСУ роз'яснювати судам, як саме трактувати ті чи інші норми законів. А 2 листопада міністерство зареєструвало в парламенті зміни до Кодексу адміністративного судочинства (законопроект № 9400). Зокрема, він передбачає вилучити з кодексу норму про "негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсії" у повному обсязі. Згідно з проектом, пенсійні суперечки розглядаються у першій інстанції в адміністративних судах, а не в загальних (нібито тому, що загальні суди недостатньо компетентні).
Але в разі прийняття такої норми позивачеві як мінімум доведеться їздити до обласного центру (свого часу норма про розгляд адміністративних суперечок в судах загальної юрисдикції була якраз і прийнята з метою полегшити громадянам доступ до суду). Крім того, завантаженість адмінсудів, яких значно менше, ніж загальних, заморозить розгляд таких справ на невизначений час. До того ж процес передачі справ з одних судів у інші, як показує практика, може розтягнути позови на роки. А враховуючи, що більшість позивачів у таких справах люди старі та хворі, до остаточного вердикту багато з них не доживуть.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
