942
Торгівля в законі
Урядовий законопроект "Про внутрішню торгівлю" N9443 в п'ятницю був зареєстрований у Верховній Раді. Цим документом, зокрема, пропонується на рівні закону встановити терміни розрахунків магазинів з постачальниками соціальних продуктів (хліб, молоко, масло, крупи, м'ясо та ін.). Для продукції з терміном придатності до 10 днів - протягом десяти робочих днів з дня отримання товару, від 10 до 30 - не пізніше 30, понад 30 - не більше 45. Документ також пропонує дозволити продаж тютюнової та алкогольної продукції тільки в спеціалізованих магазинах або у відділах та секціях магазинів, обладнаних місцем розрахунку. Правда, ця норма не стосується населених пунктів, де проживає менше 5 тис. осіб, а торгова площа магазина при цьому не перевищує 100 кв. м.
На підготовку законопроекту, що регулює ринок роздрібної торгівлі, пішло більше 10 років. Але далі громадського обговорення документ досі не просунувся. "У тому вигляді, в якому проект закону існував, наприклад, чотири роки тому, допускати його до розгляду в парламент не можна було. Прописані в законопроекті норми розходилися з реаліями ринку", - говорить генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко. Наприклад, пропонувалося ввести квоти на продаж тютюнової продукції, а до недавнього часу - заборонити торговельне співробітництво (реклама в місцях продажу, доплата за краще розміщення товару тощо) між виробниками і рітейлерами.
Окремі положення закону будуть корисні для ринку, відзначають його учасники. "Приміром, у Європі вже давно діє норма, яка передбачає продаж алкоголю в окремій зоні на території магазину", - відзначає генеральний директор мережі гіпермаркетів "Край" Віталій Коба. Однак, за його словами, держава не повинна втручатися в договірні відносини між рітейлерами та виробниками. "Зокрема, це стосується термінів оплати товару. Хоча ми і вкладаємося у терміни, зазначені в документі, але це стосується тільки нас і постачальника, а не держави", - говорить Коба. Топ-менеджер однієї з міжнародних мереж на правах анонімності наводить приклад Польщі, де вводилося жорстке держрегулювання ринку роздрібної торгівлі. "Там ввели обмеження на відкриття в межах міста магазинів великого формату, щоб захистити дрібні крамнички. Тоді такі мережі, як Auchan, почали відкривати магазини меншого формату, що тільки погіршило становище невеликих гравців", - відзначає він.
Частина норм законопроекту і зовсім викликає здивування учасників ринку. "Кошти від штрафів за порушення сторонами договору постачання, згідно з законопроектом, чомусь отримує комітет з захисту прав споживачів", - відзначає Кишко. Він звертає увагу і на норму, згідно з якою, якщо роздрібна мережа прострочить розрахунки за товар, постачальник може розірвати договір не лише про постачання, але і про торгову співпрацю. В цьому випадку сплачені за другим договором гроші рітейлер повертає постачальнику в повному обсязі. "Це неприпустима норма, оскільки договори між сторонами можуть бути підписані і на рік, і на два. Уявляєте, якщо наприкінці року постачальник розірве договір і зажадає повернути гроші, спрямовані на просування його товару в мережі?" - зазначає Кишко. "Але раз документ вже зареєстрований, рано чи пізно його приймуть. Тому ми будемо намагатися пом'якшити його наслідки для ринку, після того як він пройде перше читання, до цього будь-які правки в нього вже не внесеш", - зазначає він.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
