6115
Чи настане нова Велика депресія
— Казна та Політика
Майбутню кризу все частіше порівнюють з подіями 1929 - 1933 років, які почалися з краху американського фондового ринку в "чорний вівторок" 29 жовтня. Наскільки реально можна говорити про аналогії.
Одного разу в Америці
Як і в 2008 році, в 1929-му все почалося з США. У двадцяті роки Америка переживала бурхливе зростання промисловості, зокрема автомобільної, і бум цінних паперів. На біржі грали мало не всі - від банкірів до чистильників чобіт. Розвага ця було доступною і небагатим американцям: обзавестися акціями можна було, заплативши всього лише 10% їх ціни, решта - в борг. А оскільки з 1927 по 1929 рік фондові індекси збільшилися більш ніж удвічі, прибуток з лишком окупав відсотки за кредитом.
Вся ця халява несподівано закінчилася буквально за три-чотири дні. В "чорний четвер" 24 жовтня на фондовій біржі розпочався обвал. Спочатку цьому не надали особливого значення - всяке буває. Але "чорний четвер" змінився "чорним понеділком", а потім настав "чорний вівторок" 29 жовтня, що увійшов в підручники історії і економіки як день краху Уолл-стріт. Це дійсно був повний обвал американської фондової біржі. Більшість акцій ніхто не хотів купувати навіть за $1. У нинішніх цінах американці втратили за короткий час близько $200 мільярдів.
Слідом почали розорятися банки, які нароздавали кредитів під заставу цінних паперів. І пішло-поїхало... Одне за одним закривалися підприємства, різко зросло безробіття... Багато сімей з середнього класу виявили, що стали жебраками: гроші на рахунках в банках і в акціях "згоріли", влаштуватися на роботу практично неможливо. Різке падіння попиту викликало нові хвилі банкрутств банків і підприємств... І ще більше безробіття і злидні.
З Америки криза перекинулася на Канаду, Європу і Латинську Америку. Більше за всіх постраждали Велика Британія і Франція, але особливо - Німеччина, економіка якої після Першої світової війни і так дихала на ладан.
Чим не схожі Велика депресія і ця криза...
Розмах лих, до яких призвела криза, що почалася в 1929 році, з нинішнім станом справ, на щастя, не порівнянний. ВВП США тоді впав за три роки майже на третину, низка розвинених європейських країн виявилися відкинутими на початок століття. Зараз про такі цифри мова не йде. Нині спостерігається невдоволення урізанням соціальних витрат і протести "проти Уолл-стріт", тоді були голодні бунти.
Але якщо навіть абстрагуватися від розмірів бід - все-таки зараз на дворі XXI століття, а не початок XX, - є й ще кілька суттєвих відмінностей.
1. Нинішня криза не призвела до такого катастрофічного падіння реального сектора - промислового виробництва та сільського господарства. Зниження цін на якісь товари і продукти якось і зовсім не спостерігається.
Економісти в зв'язку з цим звертають увагу ще на один момент. Зараз частка індустріального сектора в розвинених країнах становить усього 14 - 23% проти 24 - 50% в роки Великої депресії. Іншими словами, виробництва-то в Європі і США особливо й нема - все роблять у Китаї та низці інших країн Азії, на яких і 2008 рік, і нинішня боргова криза поки особливо не позначилися.
2. Тоді держава у справи ринку практично не втручалася: вважалося, що він повинен сам себе регулювати. Тільки в 1933 році в США з'явився "новий курс" Рузвельта, який передбачав якесь розрулювання ситуації "зверху". Німеччину від кризи "лікував" вже Гітлер.
Зараз ситуація інша: ми вже три роки тільки і слухаємо про різноманітні антикризові плани, наради глав держав і міністрів фінансів, стабілізаційні фонди і величезні фінансові вливання для підтримки "відновлення економіки".
Правда, відчуття таке, що всі ці вливання йдуть у чорну діру. Скажімо, спочатку мова йшла про 340 мільярдів євро для порятунку єврозони, потім з'явилася цифра один трильйон, а тепер уже кажуть, що треба б удвічі більше.
- Та криза - типова капіталістична криза, криза перевиробництва. Нинішня же свідчить про яскраво виражений спекулятивний характер економіки. Вкладення фінансові все більше переважають над вкладеннями в реальний сектор, - коментує економічні показники двох криз Ігор Ніколаєв, директор департаменту стратегічного аналізу компанії ФБК.
... і що в них все-таки спільного
Хоча економісти досі сперечаються про причини Великої депресії, одна з них вимальовується так: масова роздача доступних кредитів посприяла створенню "бульбашки" на фондовому ринку. У 2008 році в США теж все почалося з кредитної "бульбашки", але вже іпотечної.
- З 1929 року ми пішли далеко вперед, фінансові інструменти розвинулися гіпертрофовано, - вважає Ігор Ніколаєв. - Тоді фондовий ринок відображав якусь реальність, зараз ми маємо справу з фактично віртуальною економікою, яка і прийшла нині в стан кризи. Але це не означає, що і наслідки сьогоднішньої кризи суто "віртуальні". На жаль, проблеми у фінансовій сфері, якою б відірваною від життя вона не була, перекидаються на реальний сектор - тобто у виробництво, темпи якого зараз в розвинених країнах сповільнюються. І, на жаль, накачування економіки все більшою кількістю грошей не вирішує проблему, а призводить до того, що ситуація розвивається по спіралі: на кожному новому її витку для підтримки економіки буде потрібно дедалі більше і більше грошей.
Прогнози
Відомий фінансист, філантроп і біржовий спекулянт Джордж Сорос: "Фінансові ринки тягнуть світ до нової Великої депресії... Влада, особливо в Європі, втратила контроль над ситуацією".
Американський економіст Нуріель Рубіні, що передбачив кризу 2008 року: "На жаль, на мою думку, 50% становить ймовірність того, що США, єврозона, Великобританія та інші розвинені економіки в найближчі 12 місяців швидше вступлять в занепад, ніж продовжать зростання... Кілька місяців тому я вважав, що нова хвиля кризи припаде на 2013 рік, проте ослаблення економік США, єврозони і Великобританії - це вже її початок. У короткостроковій перспективі нам необхідні великі стимулюючі заходи, інакше нам загрожує нова Велика депресія".
Екс-керівник Мінфіну Ігор Уманський: "Криза в Україні вже почалася - вона розпочалася у фінансовій системі ще у вересні. Якщо подивитися на один з основних наших економічних індикаторів - ціни на метал, то можна побачити, що в усьому світі ціна металу почала знижуватися. Ринки збуту українського металу постійно скорочуються.
Той факт, що в середньостроковій перспективі українська економіка, як і вся світова економіка в цілому, буде відчувати вплив кризових явищ, вже ні в кого не викликає сумнівів.
Інше питання - наскільки глибокою буде ця криза. Я не думаю, що сьогодні є підстави говорити про те, що криза буде настільки ж глибокою, як в 2008-2009 роках.
Андрій Гаценко
За матеріалами: Комсомольска правда в Україні
Поділитися новиною
Також за темою
Для підготовки України до наступного опалювального сезону треба €5 млрд — Зеленський
Доходи держбюджету за два місяці 2026 року перевищили 302 млрд грн
У січні експорт ІТ-послуг України становив $508 млн, на 25% менше, ніж у грудні
6,4 млрд грн до держбюджету під час аукціону з розміщення ОВДП
Державний борг України став дешевшим і довшим за строками погашення — Мінфін
Строки податкових зобов’язань за 2025 рік: хто і коли має сплатити
