Їсти кактус — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Їсти кактус

Кредит&Депозит
2674
В останній тиждень жовтня ситуація на міжбанківському ринку кредитування загострилася - відсоткові ставки за гривневими позиками перевалили за 20% річних.
Приміром, 26 жовтня середньозважена вартість міжбанківських кредитів склала 23,6%, тоді як ставки за кредитами overnight досягли 22,2% річних. При цьому для деяких банків вартість ресурсу перевищувала 30% річних.
Настільки дорогими міжбанківські гроші не були з весни кризового 2009 р. Причина - перманентний дефіцит гривні в банківському секторі. Так, у жовтні залишки коштів фінустанов на коррахунках в НБУ коливалися в діапазоні 11,8-17,5 млрд грн.
Нові горизонти
Підвищення вартості міжбанківських ресурсів - це непогана можливість для банків, котрі мають ліквідність у гривнях, отримати додатковий заробіток.
"Коли ставки досягають 35% річних, міжбанківське кредитування можна розглядати як привабливий сегмент бізнесу. У кредитуванні фізичних та юридичних осіб таких ставок немає", - зазначає Ростислав Когон, заступник голови правління Експобанку.
За дев'ять місяців поточного року на кредитуванні один одного вітчизняні фінустанови заробили майже 2 млрд грн. Для порівняння: за той же період від кредитування юридичних осіб банки отримали майже 54 млрд грн., кредити фізособам принесли 20,5 млрд грн. доходу.
Водночас обсяги надходжень від кредитного міжбанку можна порівняти з доходом банків, скажімо, від операцій з іноземною валютою. Цікаво, що найбільше в поточному році на міжбанківському кредитуванні заробив ПУМБ - майже 126 млн грн., хоча і має не найбільший портфель міжбанківських позик.
Збільшувати дохід від міжбанківського кредитування банкірам заважає низка факторів. Річ у тім, що в період надлишкової ліквідності банківського сектора в 2010 р. фінустанови воліли інвестувати вільні кошти в держпапери - ОВДП та депозитні сертифікати НБУ.
При цьому варіант міжбанківського кредитування майже не розглядався. Це не дивно, якщо врахувати, що ставки за міжбанківськими позиками рік тому не перевищували 5%, тоді як прибутковість ОВДП досягала 15% річних. Отже, для нарощення портфеля міжбанківських кредитів банкам необхідно для початку продати хоча б частину портфеля держпаперів. А ось з цим у них якраз є серйозні проблеми.
"Коли на ринку криза ліквідності - багато хто хоче продати держпапери, а покупців мало, відповідно, ціни знижуються, - пояснює Володимир Кравченко, директор казначейства "Райффайзен Банку Аваль". - Зараз продати ОВДП можна тільки з великими втратами".
Можливо, саме тому з початку року портфель міжбанківських кредитів збільшився всього на 10,5% і станом на 1 жовтня становив 54,8 млрд грн., або 5,3% чистих активів вітчизняної банківської системи на ту ж дату. В абсолютному вираженні найбільший обсяг міжбанківських кредитів видав ПриватБанк - 6,8 млрд грн. (4,8% чистих активів).
Цікаво, що в "десятці" найбільш активних міжбанківських кредиторів є і невеликі банки. Так, "БТА Банк" розмістив в інших фінустановах майже третину своїх чистих активів, Банк 3/4 - майже 47% і Конверсбанк - понад 57%. Понад 61% чистих активів представлено у вигляді портфеля міжбанківських кредитів у Авант-Банку.
У той же час багато великих банків майже не кредитують на міжбанку. Наприклад, частка міжбанківського кредитування в чистих активах "Райффайзен Банку Аваль" становить всього 0,7%, Укрсоцбанку - 1,1%, УкрСиббанку - 2%, "ОТП Банку" і банку "Фінанси та Кредит" - по 0,5%. Банкіри відзначають, що, на відміну від інвестицій в ОВДП, ринок міжбанківського кредитування не можна розглядати як постійне гарантоване джерело доходів.
"Якщо продати довгострокові папери, можливо, вдасться тиждень-два непогано заробляти на міжбанку. Але що робити, якщо ситуація з ліквідністю заспокоїться і ставки впадуть? "- міркує Кравченко. Подібної думки дотримується і Когон: "Навряд чи така вартість міжбанківських ресурсів протримається довго, адже в такому випадку повністю згорнеться кредитування економіки".
Топ-менеджери банків також підкреслюють, що такі високі ставки міжбанківських позик зумовлені підвищеними ризиками їх неповернення, тоді як за держпаперами ризики прийнято вважати мінімальними. За словами учасників ринку міжбанківського кредитування, його гравці не дуже довіряють один одному.
"Ринок поділений на групи за довірою. Перша десятка банків з національним капіталом утворила свій неформальний пул - вони кредитують один одного. Між собою банки працюють 3-ї групи (за класифікацією НБУ). Угоди між групами - досить рідкісне явище", - розповідає Когон.
Остання інстанція
В умовах кризи довіри між банками і дорожнечі ресурсів учасники банківського ринку все частіше звертаються за підтримкою до кредитора останньої інстанції.
Приміром, у жовтні Нацбанк рефінансував банківську систему на 460 млн грн. Мова йде про кредити overnight і позики для підтримки ліквідності на термін не більше 13 днів. Варто зауважити, що позичати ресурси у НБУ вдвічі вигідніше, ніж на відкритому ринку.
Так, кредити overnight від регулятора коштують 9,25% під заставу ОВДП або 11,25% - без застави, а двотижневі кредити - 11,6-14% річних. За словами банкірів, фінустанови звертаються по рефінансування НБУ з двох причин: не можуть взяти позику на ринку через відсутність довіри з боку кредиторів та (або) хочуть позичити гроші за більш привабливими ставками.
Останнім часом регулятор час від часу проводить операції прямого РЕПО з ОВДП, тобто купує у банків держпапери на умовах їх обов'язкового зворотного викупу після закінчення певного періоду часу. У вересні цим інструментом поповнення ліквідності скористалися три банки, які отримали в цілому 1,2 млрд грн.
Потенціал цього джерела ліквідності величезний, якщо врахувати, що на початок жовтня портфель цінних паперів, під які НБУ готовий рефінансувати банки (в основному ОВДП), на балансах банків становив майже 60 млрд грн.
При цьому основними власниками таких паперів були держбанки - Ощадбанк (9,8 млрд грн.) і Укрексімбанк (9,4 млрд грн.), а також банк з державною участю Укргазбанк (3,1 млрд грн.).
Крім того, великими власниками держпаперів є банки із західним капіталом - "Райффайзен Банк Аваль" (9 млрд грн.), УкрСиббанк (3,5 млрд грн.), "ОТП Банк" і "Ерсте Банк" (по 2, 6 млрд грн.). Банкіри вважають, що в нинішніх умовах ОВДП можуть вважатися ліквідним активом лише з натяжкою.
"Якщо в банків немає 100%-ї гарантії, що вони можуть у будь-який момент отримати рефінансування під заставу держпаперів, ліквідність таких активів викликає питання", - говорить банкір, який побажав залишитися неназваним.
Дмитро Гриньків
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас