2708
Тіньовий податковий кодекс
— Казна та Політика
"Краще б Податковий кодекс не приймали взагалі, ніж прийняли його в такому вигляді, в якому він зараз", - з цього почав свою промову Микола Катеринчук, заступник голови Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, виступаючи минулого тижня на круглому столі газети "Дело", присвяченому підсумкам дії Податкового кодексу рік потому. Документ, над яким працював не один уряд, який об'єднав розрізнені закони про оподаткування і який ледь не спровокував другу "помаранчеву революцію" у вигляді "Податкового Майдану", сьогодні всі експерти критикують в пух і прах. Від їхньої уваги не вислизають ніякі промахи - від масового закриття СПД до збільшення фіскального тиску на підприємців і переходу бізнесу в тінь.
В пошуках позитиву
Спочатку уряд Азарова позиціонував Податковий кодекс як акт, який приведе ділове середовище України до світлого ліберального майбутнього. І він знав, як правильно розставити акценти. Саме повальне зниження податкових ставок (особливо ставки податку на прибуток з 20 до 16% з 2014 року, а також зниження ПДВ з 20 до 17% з 2013 року) сьогодні, без місяця рік після набрання чинності кодексу, називають чи не єдиним його позитивним моментом. В експертному середовищі така доречна напередодні виборів лібералізація податкової системи вже перетворилася на об'єкт для жартів нарівні з іронічними зауваженнями про "місяць без реформи - гроші на вітер". "Прийнято рішення зменшити податковий тиск в перспективі ближче до виборів. Це я пожартував", - іронізує голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко.
Крім того, до переваг кодексу все ще відносять саме його наявність. "Позитивно саме по собі прийняття комплексного нормативного акта у податковій сфері, незважаючи на те що якість його спершу була не найкраща", - вважає почесний президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев. Однак на цьому позитивні моменти себе вичерпують, і перед очима будь-якого підприємця відкривається те, про що говорив Микола Катеринчук, - збірник законів з доволі сумнівним ліберальним ефектом і посиленням адміністрування.
Про що не підозрювали на Податковому Майдані
Найсуттєвішою противагою ліберальних обіцянок Азарова було посилення фіскального тиску на бізнес. За розрахунками Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), сьогодні податковий тиск на бізнес зріс на 4%, а за підсумками року він збільшиться на 20%. І хоча тиск виходить, на перший погляд, із ДПАУ, його джерело набагато глибше - в Мінфіні, який використовує його як інструмент для наповнення бюджету. За січень-серпні 2011 року податкові надходження до бюджету зросли на 72% порівняно з аналогічним періодом минулого року, хоча інфляція в цей час була незначна. За оцінками організації, об'єктивні економічні чинники, на зразок інфляції, пояснюють 26% цього приросту, ще 20% - заслуга законодавчих ініціатив. Але решта 54% приросту були досягнуті за допомогою банальних маніпуляцій. "Маніпуляцій, за допомогою яких декларується надвисоке виконання показників бюджету. Це переплата податків, хронічна затримка з погашенням ПДВ, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставок зернових, а також тиск на платників єдиного податку з метою їх переходу на загальну систему оподаткування. Це ті маніпуляції, які мали зникнути з прийняттям Податкового кодексу, але не зникли", - відзначає Олексій Молдован, завідувач сектором грошово-фінансової політики НІСД.
Однак одними маніпуляціями Мінфін і ДПАУ не обмежуються - в хід йдуть адміністративні заходи. Перш за все мова йде про прописаний в документі сюрприз у вигляді позапланових перевірок. "Підстави для планових і позапланових перевірок дублюються між собою, що створює привід для проведення двох перевірок з однієї й тієї ж причини", - пояснив Гетманцев. Але це лише верхівка айсберга.
Останні декілька місяців також показали, що кодекс дав податковим органам право дуже довільно тлумачити цей документ і навіть приймати власні рішення поза межами, окресленими документом. Найбільш наочний приклад такої свободи дій податківців - заборона відносити збитки попередніх періодів на витрати з 2011 року. При цьому заборона встановлена не кодексом, не законом і навіть не постановою, а простим листом ДПАУ від 8 вересня 2011 року. Відтоді як "Інвестгазета" писала про це місяць тому, і президент Віктор Янукович обіцяв взяти питання "під своє крило", нічого так і не змінилося. "У підприємців не приймають податкові декларації зі збитками в минулих періодах", - розповідає про своїх клієнтів юрист Данило Гетманцев. У результаті бізнес платить податки на інвестиції в розвиток, вкладені в 2009-2010 роках. "У таких умовах найбільше постраждали підприємства, які вкладали кошти в розвиток бізнесу", - говорить Крейг Річардсон, керівник податкового та юридичного консультування компанії KPMG.
Разом з перевірками-сюрпризами і вільним тлумаченням кодексу цей документ дав податківцям ще одну перевагу - абсолютну правоту. На відміну від розвинених країн, в Україні податківці завжди праві, а от бізнес - спочатку винен, до слідства і суду. В результаті 95% рішень у судах виноситься на користь податкової (для порівняння: в Росії, яка вважається набагато менш ліберальною, ніж Україна, 78% рішень приймаються, навпаки, на користь бізнесу). "Це не питання ДПА, просто Вищий адмінсуд дав роз'яснення суддям, що в умовах спірних питань щодо оподаткування презумпція невинності не діє. Сам підприємець має довести, що він не злочинець", - розповідає Микола Катеринчук.
На додачу до жорсткого адміністрування під питанням і просто сприятливий економічний ефект. На підтвердження - проста арифметика. За словами Анатолія Кінаха, президента Українського союзу промисловців і підприємців, у другому кварталі 2011 року кількість зареєстрованих приватних підприємців скоротилася в 2,5 рази.
Все це - головні ляпи Податкового кодексу, але далеко не єдині. Всі вони потребують доопрацювання. За словами Миколи Катеринчука, у профільному комітеті Верховної Ради кипить робота над новим текстом кодексу - його вже переписали на третину, а до кінця року перепишуть наполовину. Не виключено, що в 2012 році суть Податкового кодексу і всієї реформи зміниться на всі сто відсотків. Втім, на думку Анатолія Кінаха, одними законодавчими вдосконаленнями обмежуватися не варто - Україна необхідний моніторинг ефективності податкової системи. "Система моніторингу повинна бути, і ми готові її запропонувати - об'єктивний аналіз функціонування Податкового кодексу. Зараз ми над цим працюємо", - розповідає президент УСПП.
Олена Снєжко, Ольга Доровських
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
