1248
Сила волі
— Казна та Політика
Україна залучить більше прямих іноземних інвестицій, ніж інноваційно-технологічні гіганти Японія і Корея, інтегровані в ЄС Чехія, Естонія та Литва і "нафтові магнати" Венесуела та країни ОПЕК. Це - не чергові обіцянки українських політиків. Це - прогноз звіту Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) за результатами опитування, проведеного в рамках World Investments Prospects Survey. Опитування, присвяченого перспективам 2007-2009 років. Тоді за Україну як за другий найкращий вибір для розміщення капіталу проголосували 7% міжнародних інвесторів.
Перспективи залишилися лише на папері. З 2007 по 2010 рік, за даними Світового банку, Київ залучив $32,1 млрд. прямих інвестицій. Це вдвічі менше, ніж за той же період іноземним бізнесом було вкладено в саму лише Японію. Йти в Україну активніше іноземному капіталу завадила фінансова криза, багаторічні війни між різними гілками влади і дуже важкі умови для роботи бізнесу. І якщо перші дві причини вже, здається, пішли в минуле, то остання міцно пустила коріння в нашій країні. "За експертними оцінками, той набір законів зі спрощення умов ведення бізнесу в Україні, що вже прийнятий, оцінюється в підвищенні на 20 місць у рейтингу Doing Business", - обіцяла в березні поточного року заступник голови адміністрації президента Ірина Акімова. Але настав листопад, і свіже спільне дослідження Світового банку і IFC Doing Business-2012 знову констатувало, що Україна не тільки не піднялася, але навіть опустилася на три позиції в цьому глобальному рейтингу. За два роки падіння склало 10 позицій. І проблема не у відсутності реформ в принципі. А в тому, що в Україні явно не вистачає сили політичної волі, щоб проводити їх швидко і до кінця.
Злетіти не змогли
Формально галочки, що символізують проведення реформ, у новому рейтингу Doing Business-2012 стоять навпроти чотирьох сфер з десяти. Досить непоганий результат, адже рік тому позитивні зміни були відзначені у трьох сферах, в позаминулому році - лише в одній. З моменту публікації попереднього звіту уряд зміг провести реформи в сферах відкриття бізнесу, виконання контрактів, процедури банкрутства та сплати податків.
Найбільший стрибок зроблений у сфері регулювання відкриття бізнесу. За рік по цьому пункту Україна піднялася відразу на шість позицій, з урахуванням минулого року - на 24 щаблі. Допомогли зниження вимог до розміру статутного фонду компаній, скасування дозволу на друк в МВС, введення декларативного принципу в дозвільній системі, модельного статуту і т.д. "У порівнянні з минулим роком стало легше реєструвати компанію. Сьогодні для цього потрібно менше документів, менше інстанцій потрібно обходити", - ділиться враженнями Євген Іваниця, генеральний директор Jysk (мережа магазинів товарів для дому). Крім того, в Україні стало легше отримати кредит. Головним надбанням країни в цьому питанні за звітний період стало прийняття закону про захист прав кредиторів, каже Теа Трамбіч, співавтор дослідження Doing Business-2012. Але на цьому українські досягнення і закінчуються.
Незважаючи на те, що формально в податковій сфері відбулися поліпшення, оцінка цих покращень все ж стала головним розчаруванням для українських політиків. Хоча уряд і прийняв Податковий кодекс, в рейтингу Doing Business Україна не зрушила ні на йоту. У пункті "сплата податків" країна, як і раніше, на ганебному 181-му зі 183-х місці.
На це є свої причини. "Методологія оцінки даного пункту така, що ми розглядаємо період з 1 січня по 31 грудня року. У даному випадку - 2010-го. А Податковий кодекс в Україні набув чинності з 1 січня 2011 року. Тому його зміни ще не враховані в поточному дослідженні", - вважає Теа Трамбіч. Але в інших питаннях причини провалу куди прозаїчніші. Це відсутність реформ чи навіть реальне погіршення умов для роботи в нашій країні.
Найбільше часу і нервів бізнес, як і раніше, витрачає на створення нового виробництва. Щоб отримати дозвіл на будівництво, в Україні підприємець витратить більше року - 375 днів, і ще 274 дні у нього піде на те, щоб підключити електрику. За рівнем проблем з підключенням електрики Україна опинилася на 169-й позиції. Звучить парадоксально: система електромережі в нашій країні настільки розвинена, що, здавалося б, проблем з електрикою у бізнесу виникати не повинно. Але щоб її підключити, інвестору доведеться пройти 11 процедур. Це відразу відсунуло Україну в кінець рейтингу, що зовсім не дивно - в інших країнах зробити це можна набагато швидше. У Німеччині, наприклад, на це підуть 17 днів і лише три процедури, в сусідній Молдові - 7 процедур і менше п'яти місяців.
Третім вантажем на шиї інвестпривабливості України висять умови для зовнішньої торгівлі. Вони ніколи не були особливо зручними в нашій країні, але в останній рік експортерам та імпортерам особливо важко. Намагаючись підвищити відрахування до держбюджету, митники стали часто завищувати митну вартість товарів на українському кордоні. Компанії, опитані Світовим банком, стверджують, що всього за рік вартість експорту та імпорту одного контейнера вантажу в Україні зросла більш ніж удвічі - до $1,8 і $2,15 тис. відповідно. Дорожче коштуватиме постачання на території СНД хіба що в Білорусі, де ціна експорту та імпорту контейнера сьогодні становить $2,2 і $2,6 тис. відповідно. За це Київ і отримав у новому рейтингу своє чергове "незадовільно".
Втім, навіть при цьому українським політикам, вважайте, пощастило. "Методологія рейтингу побудована таким чином, що вона не враховувала введення експортних квот, а потім експортних мит для аграрних компаній", - каже Теа Трамбіч. Якби рейтинг включав непередбачене квотування і мита на сільгосппродукцію, Україна могла б відкотитися ще ближче до хвоста рейтингу. Другою "пом'якшувальною обставиною" для уряду стало те, що в рейтингу враховують лише факт прийняття законів, але не те, як вони реалізуються на ділі. Скажімо, одне з найбільших досягнень Україна зробила в питанні відкриття бізнесу. Але при тому, що з весни минулого року прийнято 18 законів у цій сфері, майже половина з них не працюють. "Зареєструвати компанію стало простіше, але з дозвільними документами та ліцензіями ситуація значно не покращилася", - вважає Олена Кібенко, керуючий партнер юридичної фірми "Кібенко, Оніка і партнери".
Залишаються лише на словах не тільки реформи, а й спроби зробити роботу українських держорганів більш прозорою. "Спроби зробити роботу держорганів більш відкритою - це спільний тренд для більшості держав", - відзначає Теа Трамбіч. Але якщо в країнах ОЕСР більшість документів для будь-якого виду роботи давно можна отримати онлайн або в спеціалізованому агентстві, в країнах нашого регіону, обережно натякає представник Світового банку, для такої прозорості ще багато чого потрібно зробити. Наприклад, формально в Україні давно працює єдине вікно для низки процедур. "Але ми не бачимо, щоб єдине вікно працювало в повній мірі", - каже Трамбіч.
Черепашачими темпами
Прем'єр-міністр Молдови - хороший оратор, вміє подобатися співрозмовникам і знаходити з усіма спільну мову. Але крім цих якостей, в українського президента є й інші причини заздрити йому. Володимир Філат схоплює на льоту, ЄС вважає його одним з найбільш тямущих своїх східних партнерів-реформаторів. Doing Business навіть нагородив Молдову нагородою Top Ten Reformers (десять ключових реформаторів) за стрімкі темпи реформ.
Україна також проводить реформи - й автори дослідження це визнають. "Минулого року уряд України провів реформи в трьох галузях, в нинішньому році - ще в чотирьох. Це хороший тренд. Але для того щоб впровадити багато з них, потрібно чимало часу - до двох-трьох років. Тому ефект від багатьох реформ Україна відчує - а Doing Business покаже - через кілька років", - констатує Теа Трамбіч. І все ж не все так гладко, і у жорсткої посадки України в рейтингу є й інше пояснення. Темпи реформ нинішньої команди надзвичайно повільні, в той час як наші сусіди давно взяли надзвукову швидкість.
З дванадцяти держав, які проводили найстрімкіші реформи, за версією Doing Business цього року, чотири - родом з нашого регіону. Це Молдова, Македонія, Латвія і Вірменія, а Росія і Білорусь входять до тридцятки найдинамічніших країн. "Країни Східної Європи і Центральної Азії - одні з тих, хто реформується і рухається до вершини рейтингу найбільш швидкими темпами. Зараз їхнє середнє місце в рейтингу - 77е", - відзначає представник Світового банку.
На тлі цих держав український забіг здається черепашачим. Хороший приклад - ситуація з закриттям бізнесу (в новому рейтингу Doing Business ця позиція називається "процедура банкрутства"). Це - одна з тих сфер, в яких Київ зробив прорив. "Україна прийняла законодавство у сфері банкрутства та ввела дуже строгі часові рамки для цього процесу", - каже Теа Трамбіч. Але незважаючи на реформу, Київ просунувся не вперед, а назад - з 150-го на 156-е місце. Адже за той же час більшість країн нашого регіону зробили акцент саме на реформі процедури банкрутства. Те саме - і в питанні примусу до виконання контрактів (де, незважаючи на реформи, Київ скотився на один щабель) і в питанні сплати податків.
Мабуть, в Україні або реформи саботують сильніше, ніж в інших державах, або країні не вистачає сили політичної волі. Коли в 2008 році Білорусі відмовили у праві купувати російську нафту і газ за внутрішньоросійськими цінами, і в торговому балансі країни різко утворилася мільярдна дірка, президент Олександр Лукашенко швидко зорієнтувався, що робити. І щоб залучити до Білорусі іноземний капітал, дав команду ввести Мінськ у топ-30 країн за рівнем легкості ведення бізнесу. Вже через півтора роки в рейтингу Doing Business-2010 країна піднялася на 24 сходинки - до 58-го місця. З такою ж наполегливістю вгору рейтингом рухалася Грузія під керівництвом Михаїла Саакашвілі. Сьогодні по їхніх стопах йде Володимир Філат.
Український президент і прем'єр також заявляють про бажання реформувати державу. У лютому прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що через пару років в рейтингу Doing Business Україна буде перебувати вже в першій сотні. Але на відміну від керівництва інших держав, результати їхніх намірів поки дорівнюють нулю. При цьому укладачі Doing Business давно помітили, що 85% всіх реформ в країні відбувається в перші 15 місяців діяльності нового уряду. У другій половині його починає затягувати передвиборна боротьба, і реформи, особливо найбільш радикальні і довгострокові, не точкові, зводяться нанівець. Команда Віктора Януковича при владі вже 20 місяців. Тобто якщо вірити спостереженням Світового банку, далі темпи змін швидшими ставати не будуть. У дитячих казках часто йдеться про те, що черепахи хитріші за зайців, і незважаючи на те, що рухаються набагато повільніше від своїх конкурентів, за рахунок винахідливості завжди приходять до фінішу першими. Але підстав вважати, що так буде й у випадку з Україною, сьогодні немає.
Ірина Красильникова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
