1149
Німецькі економісти скептично оцінюють підсумки саміту єврозони
— Казна та Політика
Європейські політики називають справжнім проривом пакет заходів з вирішення боргової кризи в єврозоні, схвалений 27 жовтня на саміті в Брюсселі. Німецькі експерти цього оптимізму не поділяють.
Списання приватними інвесторами половини грецького боргу на суму в 100 мільярдів євро, виділення Афінам нового пакету допомоги на 130 мільярдів, рекапіталізація банків та підвищення ефективності Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) до трильйона євро - всі ці рішення, схвалені 27 жовтня в Брюсселі на саміті країн єврозони, європейські політики назвали проривом. Більшість німецьких економічних експертів набагато більш стримані в оцінках.
Проміжний крок
Це часткове вирішення лише деяких проблем - такий лейтмотив коментарів німецьких економістів. Схвалений на саміті пакет заходів - не прорив, а лише проміжний крок, вважає професор Єнського університету Андреас Фрайтаг (Andreas Freytag). На його думку, боргова криза закінчиться тоді, коли зникне EFSF, який є "провідним елементом, який утримує уряди від реформ".
Фрайтаг розглядає схвалені в Брюсселі рішення як своєрідний сигнал для країн, економіка яких не в найкращому стані, не займатися скороченням витрат і структурними реформами. Адже в критичній ситуації колеги по єврозоні прийдуть на допомогу. "Доти, доки європейські платники податків несуть відповідальність за грецькі, португальські, італійські, а потім коли-небудь і за французькі і німецькі проблеми, не буде жодного завершення боргової кризи", - впевнений професор Андреас Фрайтаг.
Приховані загрози і структурна слабкість
З ним згоден і Томас Майєр (Thomas Mayer), головний економіст Deutsche Bank. За його висловом, зроблені на саміті кроки є "ще однією віхою на шляху до стабілізації європейського валютного союзу, але це, звичайно ж, не остаточне врегулювання кризи". Тим не менш, Майер вважає, що те, що трапилося, необов'язково буде сприйнято як сигнал до того, що з реформами в проблемних країнах можна не поспішати.
Підстави так думати дають "приховані загрози, які містяться в підсумкових документах саміту, щодо того, що Євросоюз, МВФ і Європейський центральний банк продовжать дуже строгий контроль над ситуацією в Греції", пояснив Майєр. Він, як і Андреас Фрайтаг, не сумнівається, що головна проблема полягає в структурній слабкості економік південно-європейських країн зони євро.
Все залежить від Італії?
У зв'язку з цим професор Фрайтаг вказує на те, що Греції необхідне не тільки списання боргів, а й реальна девальвація валюти. А для цього Афінам потрібно вийти з єврозони. "Я переконаний в тому, що Греція не вічно буде там перебувати", - прогнозує Фрайтаг.
За словами Томаса Майєра, найважливішим завданням для південно-європейських країн є підвищення їх конкурентоспроможності, щоб "вони могли йти в ногу з Північчю, залишаючись з нею в єдиному валютному союзі". Йдеться про Грецію і про Португалію, які, як вважає Майер, навряд чи впораються з цим завданням. Глибокої реструктуризації економіки не уникнути й Італії з Іспанією.
"Якщо Італія буде хитатися, то не вистачить і трильйона євро", - заявив газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung людина з найближчого оточення глави бундесбанку Йенса Вайдмана (Jens Weidmann), яка побажала залишитися невідомою. За словами джерела, чи принесе саміт єврозони в підсумку успіх, залежить зараз від Риму.
Рольф Венкель, Володимир Дорохов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Приватизація принесе рекордні доходи за 10 років — очікування Мінекономіки
«Податок на Google» приніс Україні понад 13 млрд грн у 2025 році
Кабмін запровадив єдину систему класифікації територій за європейським зразком
З кого податкова може автоматично стягувати борги
МВФ та Україна готують нову програму фінансування
ЄС відкрив конкурс проєктів на 17 млн євро для підтримки громадянського суспільства України
