0 800 307 555
0 800 307 555

Біля останнього рубежу

Казна та Політика
913
Росія цього тижня виявилася як ніколи близька до вступу до Світової організації торгівлі. Останню перешкоду у вигляді Грузії практично подолано, оскільки південний сусід погодився з умовами, які, швидше за все, влаштують і РФ. Російська влада узяла паузу на їх розгляд, але по суті справи це формальність на випадок, якщо в пропозиції Грузії виявляться правові нюанси, які принципово змінюють її суть. Якщо ж таких пунктів немає, то на прийняття Росії до СОТ можна очікувати вже в грудні.
Розтягнутий на 17 років процес вступу Росії до СОТ різко прискорився після кризи 2008 року. Країни і міждержавні об'єднання, які виявляли непоступливість на ранній стадії переговорів, останні два-три роки стали набагато лояльнішими до прийняття найбільшої економіки світу з тих, що в організацію поки не входять. Багато в чому свою роль тут зіграла як зміна політичного керівництва - наприклад, у США, так і бажання в умовах кризи відкрити для себе новий ринок.
Ключові переговори з ЄС для Росії успішно завершилися ще в грудні 2010 року. Таким чином, на початок поточного року залишився тільки один член організації, в якого до РФ були питання - Грузія. Механізм приєднання до СОТ устоявся зараз в такому вигляді, що будь-який її учасник, незалежно від того, наскільки він малий, може заблокувати входження будь-якого кандидата.
Основним каменем спотикання між Грузією і Росією було питання про Абхазію і Південну Осетію - в даному разі, в його економічному розрізі. Росія хотіла вести справи як і раніше, тобто по суті маючи єдиний економічний простір без кордонів і тарифів. Грузія ж розраховувала на те, що кордони між Росією та республіками будуть мати всі необхідні атрибути, включаючи митний контроль. Для Росії погодитися на ці умови було все одно що денонсувати своє власне визнання цих держав.
У перші місяці 2011 року з даної проблеми не було жодних зрушень. Грузія раз у раз виставляла "переглянуті" умови, які за фактом нічим не відрізнялися від попередніх, Росія їх одразу ж відправляла назад.
Зрештою це нескінченне бодання стало серйозно дратувати європейців. Вони самі щойно провели важкий переговорний процес і добилися від Росії чималих поступок. Зрив багаторічного процесу через вкрай малозначиме з точки зору світової торгівлі питання в плани керівництва ЄС і, особливо, представників ділових кіл, явно не входив.
Тут у європейців та інших членів СОТ було тільки два варіанти дій - змусити поступитися або Росію, або Грузію. Перший варіант був слабо здійсненним, оскільки Москва явно не збиралася втрачати обличчя, а з численних заяв тандему випливало, що якщо прямо зараз прийняття в СОТ неможливе, то Кремль може й ще трохи почекати. Насправді відсутність домовленостей могла призвести до затримки вступу ще на пару років, що було неприйнятно вже для країн ЄС.
З іншого боку, набір важелів впливу на Грузію з боку основних гравців СОТ набагато різноманітніший (досить згадати фінансову та іншу допомогу закавказьких держав) і тому продавити вирішення суперечки через Тбілісі було просто легше. Звичайно, для Грузії відмова від частини своїх умов теж означає деяке приниження, але принаймні, фактичне статус-кво щодо Абхазії і Південної Осетії для цієї країни не зміниться за будь-яких поступок.
Крім того, існує ще й організаційний нюанс. Хоча, як уже говорилося, прийняття нового члена на основі консенсусу є усталеною традицією в СОТ, в писаних правилах цей момент ніяк не відображено. Навпаки, Марракешські угоди від 1994 року передбачають процедуру голосування, за якою для вступу тієї чи іншої держави потрібно набрати 2/3 голосів чинних країн-учасників. У такому розкладі позиція Грузії жодної причетності взагалі не має, а удар по репутації Тбілісі буде ще сильнішим.
Тому за допомогою нейтральних посередників Грузію все-таки вдалося переконати змінити позицію (хоча самі європейські дипломати версію тиску на Тбілісі наполегливо заперечують). Останній набір пропозицій був грузинами прийнятий, і Росія, у свою чергу, не відкинула їх зразу. Російські переговірники взяли тайм-аут на обговорення, але, найімовірніше, угода буде схвалена.
Якщо умови і справді повністю влаштовують Москву, то угода з Грузією може бути підписана вже в найближчі пару тижнів. Остаточно ж процес вступу Росії буде оформлений на саміті міністрів торгівлі країн-учасниць, який розпочнеться 15 грудня.
"Коммерсант", втім, відзначає, що незважаючи на можливий прорив у переговорах з СОТ, на якісь істотні зміни у російській економіці наступного року чекати не варто. Де-факто Росія вже живе за правилами цієї організації, підтягнувши законодавчу базу протягом останніх 18 років. Ті ж зміни в тарифній політиці та інших значимих для міжнародної торгівлі аспектах, які ще не здійснилися, будуть проводитися в життя поступово. Прихильники вступу Росії в організацію кажуть, що це дозволить країні збільшити щорічне зростання ВВП приблизно на відсотковий пункт, але коли саме це станеться, не вказують.
Об'єктивно головним переможцем від завершення переговорної нервування є Євросоюз, для якого Росія є третім за значимістю торговим партнером. Не варто забувати і про те, що допомога в прийнятті РФ в організацію не буде забута і Москва може віддячити Європі, наприклад, кредитами на вирішення основної проблеми континенту - боргової кризи.
Дмитро Мигунов
За матеріалами:
Газета.Ru
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас