5506
Паспорт гривню береже?
— Валюта
Під кінець року майбутнє гривні залишається туманним. Багато експертів попереджають: домогтися стабільності нацвалюти буде не так вже й просто. Але в Нацбанку переконані, що національній грошовій одиниці поки ніщо не загрожує. Головне - це, що завдяки новим правилам обміну її від тіньового ринку захистили.
Чим ближчий кінець року, тим з більшими побоюваннями Україна заглядає в своє "валютне" майбутнє. Неминучість девальвації залишається під питанням: частина експертів сподівається на те, що гривні вдасться уникнути всіх ризиків і найближчими місяцями утримуватися на рівні, порівнянному з нинішнім. Однак багато фахівців уточнюють: досягнення цього не таке вже й просте завдання.
Приводів переживати за долю національної грошової одиниці і справді останнім часом більш ніж достатньо. У вересні погіршилося сальдо платіжного балансу країни, а Нацбанк був змушений компенсувати збільшені "апетити" населення (минулого місяця українці купили валюти набагато більше, ніж продали - 3,5934 мільярда доларів проти 1,5 мільярда). Не дуже радують і прогнози. "...Значний дефіцит бюджету, висока інфляція, зростання державного боргу, дефіцит балансу, який вже понад 7 мільярдів гривень і продовжує зростати. Ці три чинники цілком можуть призвести до обвалу", - перераховує голова комітету економістів України Андрій Новак суто українські ризики. Не найкращим чином йде справа і з "зовнішньої" точки зору: Європа зайнята вирішенням власних проблем; зацікавленість в українських товарах з нагнітанням кризової атмосфери може падати; російський газ, поки не домовилися про інше, дорожчає, а інвестиційна привабливість нашої держави (особливо, якщо йдеться не про вливання з Кіпру) ризикує знизитися. "Швидше за все, в найближчі два квартали ми побачимо різке зниження припливу інвестицій в країну. Це один з основних факторів, що впливають на девальвацію гривні, яка вже до кінця року може ослабнути до рівня 8,3 гривні за долар", - цитує "Комерсант- Україна" аналітика ІК Phoenix Capital Олександра Лозового.
Керівництво країни опинилось в непростій ситуації. З одного боку, якщо гривня справді переоцінена, краще опустити її плавно, а не кидати, як це було восени 2008 року. До того ж погіршення кон'юнктури зовнішнього ринку може сприяти бажанню посприяти інтересам вітчизняного експорту. І все ж зниження вартості гривні - це ризик, якого владний табір, схоже, намагається уникати. "...Питання в тому, чи піде на це (на девальвацію, - "Подробиці") Національний банк України, тому що сьогодні вони повністю контролюють ситуацію, вони взяли для себе рівень 8,0 як такий фетиш багатства, скажімо так, народного. І поки вони так вважають, курс буде стабільним", - зазначає у відеоблозі на "Главкомі" фінансовий аналітик Ерік Найман.
В НБУ, судячи з регулярних повідомлень, переконані, що в українському валютному "Багдаді" все спокійно. "Економічних підстав для ослаблення національної валюти, тим більше, значного, немає", - повідомив 28 жовтня директор генерального економічного департаменту НБУ Ігор Шумило. На подібні заяви слід було очікувати: бюджет-2012 розписаний з розрахунку саме на курс вісім гривень за долар. "Деякі періоди курс гривні може незначно знижуватися, але в цілому на цей рік гривня виглядає стабільною і міцною валютою", - розповів про те, на яку поведінку Кабмін чекає від національної валюти внаступного, передвиборного, року, перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.
Якщо судити із заяв представників влади, на сьогодні одним з головних досягнень на шляху до стабільності гривні залишається перемога над несвідомістю населення і "тіньового валютного ринку". Пересічні українці, з точки зору регулятора чинили "неправильно": викуповували значні обсяги валюти і вилучали гривневі депозити, прагнучи убезпечити власні заощадження. Але було б дивно, якби девальваційні очікування зовсім не позначилися б на поведінці громадян - пам'ять про попередній крах гривні померкнути ще не встигла.
І все ж з народним фактором НБУ, схоже, вдалося впоратися. "Тиск на готівковому валютному ринку формується не тільки фізичними особами, а й представниками тіньового бізнесу. За винятком останніх тижнів не населення збуджувало ситуацію", - уточнює Ігор Шумило. Широко відоме рішення центробанку про введення нових правил обмінних з 23 вересня принесло-таки свої плоди. "Ситуація на валютному ринку, у зв'язку з наведенням порядку з купівлею валюти, поліпшується. З початку місяця (жовтня, - "Подробиці") обсяги купівлі населенням готівкової валюти впали майже в два рази. Ми відфільтрували ту покупку, яка не спрямована на потреби населення", - роз'яснює директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст.
Незважаючи на такі успіхи, не можна сказати, що скептичне ставлення до вирішення НБУ принципово зменшилося. Предметом дискусій, як і раніше залишається необхідність не тільки встановлювати резидентність покупця/продавця валюти, а й знімати копію з його документів. Після першої хвилі гніву в Нацбанку допускали принциповий перегляд нових правил гри. "Ми не виключаємо, що через деякий час, коли громадяни звикнуть до нових правил, і всі хвилювання вляжуться, ми дозволимо банкам здійснювати обмін валюти в незначній сумі без надання клієнтом паспорта", - прогнозував наприкінці вересня глава регулятора Сергій Арбузов.
Проте через місяць стало зрозуміло, що на такі послаблення ніхто йти не готовий. Вільний обмін "незначних сум" все ще залишається лише мрією. Національний банк погодився-таки відкоригувати правила купівлі/продажу валюти, але ці зміни важко назвати принциповими. Отже, з 28 жовтня (і по 1 вересня 2012 року - в НБУ наполегливо підкреслюють, що йдеться про тимчасову поблажливість) в українців, які продають валюту менш ніж на 150 тисяч гривень, все ж не будуть знімати "ксерокс" документів. Але без надання обійтися не вийде, більш того - їхні дані будуть фіксуватися в електронній формі. Тим часом правила покупки залишаються колишніми - через ксерокопію з печаткою.
Ефект несподіванки і побоювання за збереження особистих відомостей, схоже, спрацювали на славу - призупинити валютний ентузіазм населення вдалося. Але при цьому важко сказати, наскільки справедливий НБУ в оцінках того, що йому вдалося побороти саме "тіньові" устремління. Деякі експерти впевнені, що нові обмеження простим українцям не перешкода. Інші ж вважають, що ні про що більше, ніж про створення непотрібних незручностей не йдеться - адже для "чорних" потреб необов'язково купувати валюту тільки через обмінники. "Щоб забезпечити нашу тіньову економіку, потрібно не мільйон, не два і не десять мільйонів, для цього потрібні мільярдні суми готівкової валюти. Преса пише про те, що на базі банків існують конвертаційні центри, які конвертують валюту для забезпечення тіньової діяльності. З боротьбою в цьому напрямку - у нас нуль результатів. Там ніхто і не збирається боротися. Насправді, охочий купити сто мільйонів доларів - і так без проблем їх купить. А ось охочий придбати 50 доларів - буде мати масу проблем", - переконаний президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Не слід забувати і про те, що населення навряд чи є єдиним "двигуном" девальвації. Доля української валюти зараз залежить від багатьох ризиків. Внутрішні складності, збільшення боргових зобов'язань, ризики надмірної емісії, ринкові прогнози і скепсис інвесторів - приводів для занепокоєння достатньо. При цьому багато фахівців вважають, що допомогти дотримати статус-кво може Міжнародний валютний фонд. "Я бачу потребу в коштах Міжнародного валютного фонду... Але є ще одне - ці гроші дуже дешеві, на відміну від інших. До того ж це гроші так званої останньої інстанції, які просять тоді, коли з інших джерел взяти занадто складно. А нам не так просто позичає", - упевнений екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Слід пам'ятати і про те, що успішна взаємодія з МВФ не тільки приносить згадані "дешеві гроші", але і служить свого роду маркером відносної стабільності становища справ у країні і ознакою її інвестиційної небезнадійності. А можливість відродити згаслу співпрацю в України є - місія Фонду саме зараз працює в Києві...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
