4079
Рахунок має бути сплачений
— Казна та Політика
Фінансова стабільність України знову під питанням. Працівники бюджетної сфери скаржаться на затримки з виплатою зарплат. Експерти нерідко пов'язують це з проблемами єдиного казначейського рахунку. Уряду знову бракує грошей, як це було в 2009-му при Юлії Тимошенко?
Ручні механізми
Поки фахівці все голосніше згадують про наближення "другої хвилі кризи", вітчизняна влада обіцяє зробити все можливе, щоб українські громадяни постраждали якнайменше. "Всі завдання повинні бути націлені на те, щоб забезпечити купівельну спроможність людей на внутрішньому ринку. Рівень життя знижуватися не буде. Це принципово", - наполягає Микола Азаров. Але схоже на те, що інтереси частини українців можуть бути істотно ущемлені ще до того, як по економіці нашої держави вдарить горезвісна "хвиля".
На цей раз у групі ризику знову опинилися співробітники бюджетної сфери. Протягом майже місяця (з другої половини вересня) Україною наполегливо поширюється інформація про затримки зарплат вчителям і лікарям. Найчастіше говорять про вже місячне "запізнення" на кінець жовтня (про що регулярно повідомляють і читачі "Подробиць"), але перебої з виплатами, схоже, траплялися і раніше. Просто не завжди вони стосувалися захищених статей бюджету, до яких і належить заробітна плата...
Найбільш частим поясненням причини виникнення проблем служить призупинення руху коштів по рахунках Держказначейства. На те, що Київ заважає регіонам вільно розпоряджатися власними коштами, місцева влада скаржаться все частіше. У першій половині жовтня прогримів скандал в Донецьку. Мер міста Олександр Лук'янченко пригрозив Держказначейству судом за те, що електромережі позбавили світла будинок ветеранів за несплату, винуватцем якої була названа Державна казначейська служба України. "Казначейство протягом 3-х днів не проводило операції з оплати рахунків", - обурювався донецький градоначальник. Але до подачі позову діло так і не дійшло. Після відновлення руху по рахунках "бунт" порівняно швидко себе вичерпав. "Був збій, але в області немає заборгованості із зарплати бюджетних установ. Усі стратегічні бюджетні платежі зроблені. У нас немає необхідності подавати до суду", - запевнив губернатор Андрій Шишацький.
Ситуація з проблемами Держказначейства все наполегливіше нагадує складні обставини кінця 2009 - початку 2010 року. На той момент, нагадаємо, стан єдиного казначейського рахунку досяг історичного мінімуму. У жовтні 2009-го на рахунку лежало всього близько 3,5 мільярда гривень, а за підсумками січня 2010-го в загальнобюджетному розпорядженні залишалося вже трохи більше одного мільярда. Уряд Юлії Тимошенко тоді пішов на "прості" заходи: ручне управління перерозподілом коштів, через що на місцях не фінансувалися багато статей витрат, часом "зачіпляючи" і захищені. "Регіональна" опозиція, що в лютому-березні 2010 року стала владою, неодноразово критикувала екс-прем'єра за економічні провали і обіцяла не допустити повторення подібного. "Хочу всіх запевнити, що Міністерство фінансів забезпечить у повному обсязі фінансування всіх витрат, як це доручив президент Віктор Янукович, як зобов'язався уряд", - обіцяв в березні 2010 року "свіжопризначений" міністр фінансів Федір Ярошенко. Проте через майже півтора роки складається враження, що нова влада не змогла відмовити собі в спокусі використовувати методи влади попередньої.
Між богами
Найчастіше дивну "поведінку" Держказначейства пояснюють ймовірними "борговими" труднощами уряду. "Необхідність розраховуватися за раніше залученими боргами практично вичерпала ресурси Кабміну. Що дало про себе знати в кінці вересня, коли під час найбільшого цього року погашення ОВДП майже на тиждень були заблоковані казначейські рахунки центральних і муніципальних органів влади", - пояснює ситуацію аналітик ІГ "Арт капітал" Олег Іванець. Вперше про подібне повідомив наприкінці вересня Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності, коли на кону стояли серйозні суми, необхідні для обслуговування двох серій облігацій внутрішньої державної позики. Однак технічний дефолт, про який відразу заговорили експерти, минулого місяця не стався. Увечері того ж дня, 28 вересня, Міністерство фінансів провело найбільшу в цьому році одноразову виплату за ОВДП - понад 3,5 мільярда гривень. Незважаючи на це опозиціонери з БЮТ продовжували сумніватися в безхмарному майбутньому українських фінансів. На що і пішла різка реакція верхівки уряду. "За відсутності дефолту кричати на всю країну, на весь світ, що у нас дефолт - не по-державному", - заявив 3 жовтня перший віце-прем'єр, пояснивши, що "не було ніяких зупинок, у нас понад 20 мільярдів гривень на казначейському рахунку, і понад 3 мільярди доларів".
Складно сказати, які саме "20 мільярдів гривень" мав на увазі перший заступник Миколи Азарова, але за даними сайту Держказначейства, на початок жовтня залишок на єдиному казначейському рахунку становив 6,3 мільярда гривень (на 1 вересня - понад 11 мільярдів). Тим часом в жовтні ситуація із затримками проплат, очевидно, себе не вичерпала. Повторне повідомлення про блокування руху грошей (на цей раз - з 17 жовтня) з'явилося 19 жовтня. Незважаючи на те, що симпатики уряду продовжують зі скепсисом ставитися до подібних новин, обслуговування боргів, схоже, Мінфіну і справді дається не так вже й легко.
Ознакою "боргових" труднощів уряду служить і те, як йому вдається розміщувати нові облігації, щоб на отримані кошти погасити борги за старими. Так, наприкінці вересня Мінфін досяг "підлоги", коли на черговому аукціоні з розміщення державних цінних паперів він не отримав жодної заявки. Трохи простіше виглядала і ситуація на початку жовтня. Підвищувати планку дохідності за ОВДП Мінфін не поспішав. На озброєння був узятий інший метод - з 4 жовтня Мінфін виводить на ринок ОВДП з індексованою вартістю (тобто з "прив'язкою" до коливань курсу гривні), які зі зрозумілих причин користувалися більшою популярністю (хоча попит і на них падає). Таким чином, у жовтні Міністерству фінансів вже вдалося "прилаштувати" цінні папери загальною вартістю понад 5 мільярдів гривень, але поки здійснено ще не всі заплановані виплати.
Складно сказати, як довго уряду вдасться успішно викручуватися з одних боргів, роблячи інші. Не виключено, що гарною підмогою міг би стати довгоочікуваний транш МВФ, але переговори з Фондом ще попереду. Та деякі експерти припускають, що внутрішній технічний дефолт, про який заговорили після припинень руху на єдиному казначейському рахунку - варіант не найбільш імовірний. У руках влади є ще один інструмент. "Я думаю, що в умовах України говорити про дефолт за внутрішніми зобов'язаннями не зовсім грамотно. Наш Національний банк - лише номінально незалежна структура. Але очевидно, що він працює у зв'язці з Міністерством фінансів. Вони, скоріше, підуть на розкручування інфляції, ніж на оголошення дефолту по внутрішніх зобов'язаннях. Уявіть, що у вас є верстат і ви можете нескінченно друкувати гроші. Ви оголосите дефолт по гривні?", - задається питанням виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Додаткова емісія і справді на деякий час дала б простір для маневру при обслуговуванні боргів. Правда, за несприятливих умов вона загрожує великим зростанням інфляції і девальвацією гривні...
Ні інфляція, ні втрата гривнею позицій не допоможуть "забезпечити купівельну спроможність людей", про яку говорив прем'єр. У навколокризовій обстановці фінансові труднощі громадян з великою ймовірністю призведуть до подальшого падіння популярності влади. Позначитися на рейтингу ПР за рік до парламентських виборів можуть і вправи з єдиним казначейським рахунком. Навряд чи затримки зарплат, навіть якщо вони будуть короткочасними, зміцнять довіру до Кабміну. І не можна сказати, що в правлячому таборі цього не розуміють. Недарма президент багато говорить про необхідність підвищувати мінімальні зарплати і пенсії, а прем'єр обіцяє, що в 2012-му зарплати педагогів збільшаться на 20 відсотків. Передвиборчий бюджет-2012 обіцяє бути цікавим. Але його ще потрібно буде виконати. Так, щоб і кредитори не засмутилися, і виборці не розсердився. А поєднати це буде непросто.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
Хто має право не сплачувати податок на прибуток (вимоги)
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
