181
ЄЦБ може продовжити скупку облігацій проблемних країн на вторинному ринку
— Казна та Політика
Саміт зони євро, який пройде 26 жовтня в Брюсселі, може піднести інвесторам сюрпризи. Незважаючи на заплановане збільшення ресурсів стабфонду EFSF, європейські лідери можуть попросити ЄЦБ продовжити скупку облігацій проблемних країн на вторинному ринку, зазначають експерти. Навіть розширений EFSF на відміну ЄЦБ має лише обмежені кошти.
"Ми повністю підтримуємо ЄЦБ в його діях з підтримання цінової стабільності в зоні євро, включаючи його нестандартні заходи в нинішніх виняткових умовах на фінансових ринках", - цитує Reuters проект заяви європейських лідерів за підсумками саміту. Під "нестандартними заходами" мається на увазі викуп держоблігацій проблемних країн блоку, повідомили джерела агентства. Продовження скупки держоблігацій з боку ЄЦБ буде одним з ключових елементів всеосяжної угоди з вирішення боргової кризи в регіоні, підтвердило Bloomberg.
ЄЦБ вийшов на вторинний ринок держоблігацій зони євро в травні 2010 року. Спочатку центробанк купував бонди Греції, пізніше до них додалися цінні папери Ірландії та Португалії. В серпні цього року ЄЦБ повідомив, що почне підтримувати також держоблігації Італії та Іспанії, щоб знизити їх прибутковість, що підскочила через кризу. З моменту початку програми ЄЦБ викупив з ринку бонди на загальну суму 169,5 млрд євро. Дії центробанку призвели до значних внутрішніх протиріч: торік у відставку пішов член керуючої ради ЄЦБ Аксель Вебер, а минулого місяця покинути керівництво банку пообіцяв ще один німець - Юрген Штарк.
Спочатку придбання ЄЦБ держоблігацій проблемних країн було лише тимчасовим заходом. Естафету мав підхопити EFSF, розширення повноважень і ресурсів якого було повністю ратифіковано всіма країнами зони євро до 13 жовтня. Німеччина розраховує збільшити за рахунок сторонніх коштів фінансові можливості фонду з нинішніх 440 млрд євро до більш ніж 1 трлн євро, розповів Reuters лідер партії "зелених" у бундестазі Юрген Тріттін з посиланням на виступ канцлера Ангели Меркель перед парламентаріями. За його словами, власникам грецьких облігацій доведеться погодитися на списання їх вартості в діапазоні від 50 до 60%.
Аналітики вважають, що згода ЄЦБ на подальший викуп держоблігацій потрібна тому, що навіть з урахуванням імовірного розширення ресурси EFSF не нескінченні. "Очікується, що стабфонд буде збільшено більш ніж до 1 трлн євро. Ресурси МВФ і, можливо, країн теоретично можуть дати загальний обсяг 2 трлн євро. Однак ринок облігацій зони євро перевищує 3 трлн євро. Стабфонд як і раніше занадто малий, щоб запобігти будь-якому можливому негативному сценарію. І якщо ЄЦБ висловить свою готовність допомогти при необхідності, це прекрасна ідея", - сказав Berenberg Bank Крістіан Шульц.
Питання, однак, в тому, чи захоче ЄЦБ взяти на себе такі зобов'язання. Нинішній його голова Жан-Клод Тріше неодноразово заявляв про те, що хоче перекласти скупку держоблігацій на EFSF. Але з 1 листопада його змінить італієць Маріо Драгі, який може зайняти іншу позицію. Експерти вважають, що в кінцевому рахунку все залежатиме від формулювань. "Якщо європейські лідери відкрито попросять про це, то відповідь швидше за все буде негативною, бо під питання ставиться незалежність центробанку", - пояснив Шульц. У Берліні це, схоже, розуміють. "Ми лише закликаємо до нестандартних заходів, а не до скуповування держоблігацій... Ми схиляємося до того, що буде краще, якщо ЄЦБ сам зробить заяву, що він має намір робити", - повідомила вчора Ангела Меркель.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
