1158
Євросоюз зрушився з мертвої точки
— Казна та Політика
Біржові торги в понеділок проходили в "зеленій" зоні після антикризового саміту-марафону в єврозоні. За підсумками зустрічей в минулі вихідні було оголошено про створення програми рекапіталізації європейських банків на суму понад 100 млрд євро. Глава Європейської ради Херман ван Ромпей запропонував проводити саміти єврозони регулярно і перетворити їх на своєрідний економічний уряд.
Лідери ЄС досягли прогресу на шляху до вироблення стратегії подолання кризи суверенного боргу єврозони. Єдина Європа наблизилася до угоди про рекапіталізацію банків і про методи збільшення обсягу фонду стабілізації, проте остаточні рішення відкладено до наступної зустрічі, яка відбудеться в середу. Крім того, не вирішено питання про те, яких збитків мають взяти на себе приватні інвестори - власники грецького боргу.
У Брюсселі лідери країн-членів ЄС погодилися при необхідності піти на "обмежені зміни" Лісабонського договору, щоб допомогти єврозоні вийти з кризи. Про це після недільного саміту заявив Херман Ван Ромпей.
Ніяких подробиць переговорів, що стосуються можливих змін угоди, поки не оприлюднено, однак президент Франції Ніколя Саркозі заявив про "приголомшливі деталі, у яких необхідно розібратися", повідомляє Російська служба Бі-бі-сі.
Саркозі поступився Німеччині, яка виступала проти його наміру залучити для подолання кризи кошти ЄЦБ. Натомість єврозона може вдатися до допомоги країн, що розвиваються, таких як Бразилія і Китай.
Саркозі визнав, що пропозиція Франції про багаторазове збільшення фінансової потужності Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) за рахунок перетворення його в банк з можливістю запозичення в ЄЦБ на даному етапі не пройде, тому що його не приймають ні Німеччина, ні ЄЦБ.
"Жодне рішення не буде життєздатним, якщо воно не отримує підтримки з боку всіх європейських інститутів", - заявив французький президент на спільній прес-конференції з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
За словами Меркель, залишаються дві альтернативи щодо залучення додаткових ресурсів у EFSF, і жодна з них не передбачає участі центробанку. Ван Ромпей, зі свого боку, зазначив, що не відкидає можливості участі ЄЦБ у якійсь формі.
Як кажуть лідери регіону, намічене рішення може передбачати надання фондом EFSF часткових гарантій покупцям знову випущених італійських та іспанських облігацій і одночасне створення спеціальної структури для залучення фінансових ресурсів у великих економіках, що розвиваються, щоб гарантувати облігації на вторинному ринку.
Поки, однак, складно сказати, чи переконає все це інвесторів у тому, що держоблігації єврозони надійні - після планованого масштабного списання грецьких боргів.
Багато часу на саміті пішло на процедурні узгодження з Великобританією і Польщею, що не входять до євроблоку. Їх представники наполягали, що пошук шляхів виходу з кризи має здійснюватися за участю усіх 27 держав ЄС, у тому числі тих десяти, які не використовують єдину європейську валюту. Через це довелося призначати ще один повноформатний саміт ЄС у середу, коментує Reuters.
Франко-британські шпильки
За даними джерел Bloomberg, Саркозі висловив невдоволення тим, що британський прем'єр-міністр Кемерон і міністр фінансів Осборн критикують заходи єврозони і читають лекції, вказуючи, як діяти. Саркозі відповів, що якщо Великобританія хоче брати участь у пошуку рішення, потрібно було вступити в євро, передає Bloomberg.
Британський прем'єр Девід Кемерон, зі свого боку, зажадав гарантій захисту британських інтересів у разі зміни європейської угоди. Він послався на ризик того, що без цього країни єврозони почнуть самостійно приймати рішення, які будуть мати наслідки для єдиного ринку ЄС.
Світ чекає
У Вашингтоні, Пекіні та інших світових столицях також наростають побоювання з приводу потенційної загрози світовій економіці. Від Європи вимагають готової комплексної стратегії подолання кризи до 3-4 листопада, коли у Франції відбудеться саміт "Великої двадцятки".
Ще потрібно остаточно досягти угоди про скорочення грецького боргу, зміцнення європейських банків, вдосконалення економічного керівництва в єврозоні та максимізації фінансового потенціалу EFSF.
Меркель повідомила журналістам, що рішення, які намічено прийняти в середу, будуть не останнім кроком до подолання кризи. Але перш їй необхідно заручитися підтримкою парламенту в своїй правоцентристській коаліції на чергову серію непопулярних заходів фінансової допомоги кризовим країнам.
Під час недільного саміту лідери блоку прийняли рамкову програму рекапіталізації європейських банків, яким, за оцінками регуляторів, буде потрібно 100-110 млрд євро, щоб впоратися з можливими збитками за грецькими та іншими держоблігаціями єврозони. Таку оцінку дали на зустрічі з міністрами фінансів ЄС експерти Європейського управління з банківського нагляду (European Banking Authority). За їхніми даними, саме така сума буде потрібна банкам, щоб рівень достатності капіталу першого рівня становив 9%.
Раніше в п'ятницю і суботу міністри фінансів країн блоку в рамках підготовчих нарад домовилися про виділення 8 млрд євро Греції та обговорили необхідність більш істотних списань по боргах.
За даними дослідження, проведеного міжнародними кредиторами, для того щоб грецький борг, який оцінюється в 160% ВВП, став стійким в довгостроковому періоді, приватним власникам необхідно погодитися на списання 50-60%.
Один з високопоставлених представників німецького банку, близький до переговорів, повідомив, що банки пропонували 40-відсоткове добровільне списання боргу, але уряди вимагають скорочення його на 60%, передає Reuters. Це набагато більше, ніж 21-відсотковий збиток, про який було досягнуто згоди з інвесторами 21 липня, відзначає Reuters. І багато чиновників задаються питанням, чи можна досягти списання в добровільному порядку, чи ж для цього потрібен примусовий дефолт, який спровокує ринковий хаос.
Опитані економісти, багато з яких якраз представляють банки регіону, очікують збитків приблизно в 50% належних їм зобов'язань.
За матеріалами: bfm.ru
Поділитися новиною
