617
Між двома зонами
— Казна та Політика
Поки щодо ЗВТ з ЄС тільки готувалися утрясти останні деталі, Україна встигла вступити в іншу зону - з країнами СНД. До другого фронту співробітництва в Києві ставляться з ентузіазмом. Але сумніви все ж залишаються: вони стосуються і ступеня безхмарності торговельного майбутнього, і сумісності двох різних зон.
Все йде за планом?
Тиждень, що минає, для України виявився багатим на важливі зовнішньополітичні події. За цей короткий термін президенти Росії та України встигли обговорити в Донецьку міжрегіональне співробітництво; керівництво ЄС відклало заплановану зустріч з Віктором Януковичем, а перший віце-прем'єр Андрій Клюєв завершив у Брюсселі переговори з приводу створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Не менш значуще й те, що двома днями раніше прем'єр-міністр в Санкт-Петербурзі підписався під створенням іншої ЗВТ - в цьому випадку бажаними торговельними партнерами нашої держави виявилися старі друзі по СНД.
Цікавий збіг: не встигли у України виникнути проблеми з ЄС через вирок Юлії Тимошенко, як одразу ж налагодилася співпраця в межах Співдружності незалежних держав - тут же привернуло увагу експертного середовища та опозиції. Поліпшення ускладнених відносин з Москвою на тлі брюссельського "похолодання" і справді виглядає дивно. Показово і те, що 18 жовтня президенти двох країн злегка торкнулися теми інтеграції України у МС-напрямку. І Віктор Янукович висловлювався з приводу можливості взаємодії України з Митним союзом уже в інших виразах, ніж кілька місяців тому...
На простоті і зручності співпраці Києва з давніми партнерами був зроблений акцент і в Санкт-Петербурзі. Що могло і порадувати керівництво України, яке розчарувалося в європейській доброзичливості, і яскраво прорекламувало розмах дружніх обіймів Москви, але все-таки стурбувало фахівців. "Цей крок переважно спрямований на те, щоб продемонструвати: не хочете брати нас в ЄС, тоді ми підемо в іншому напрямку. (...) Я бачу тут політичний ризик. Ймовірно, цей серйозний крок спрямований на те, щоб змінити вибір України. Вона і сьогодні однією ногою стоїть в російському Митному союзі...", - побоюється директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. При цьому глава уряду наполегливо не погоджується з "раптовістю" або "антиєвропейськістю" події. "Підписання договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД та підписання договору про зону вільної торгівлі з країнами ЄС - це два пункти одного плану: плану відкриття для української економіки зовнішніх ринків, що необхідно для стабільного економічного розвитку в нашій країні в умовах, коли зовнішні ринки , як відомо, неспокійні", - цитувала прес-служба слова Миколи Азарова.
В принципі, і справді було б неправильно називати підписання угоди про "пострадянську" ЗВТ абсолютною несподіванкою. Двосторонні угоди між країнами Співдружності діють вже не перше десятиліття, а перша спроба оформити зону була зроблена ще на початку 1990-х. Крім того, заново формалізувати торговельні відносини з членами СНД Україна сподівалася ще навесні 2011 року. Тоді, в травні, підписання угоди зірвалося. І ще недавно в українському уряді сумнівалися, що Києву вдасться повернутися до обговорення цього питання найближчим часом. Однак, всупереч попередньому прогнозу Андрія Клюєва, ще до відправлення на саміт глав урядів країн СНД, Микола Азаров сподівався, що угоду вдасться підписати 18 жовтня. Так і виявилося.
Повідомлення про те, що довгоочікуваного консенсусу все ж досягнуто, стало головною сенсацією прем'єрського з'їзду. "(...)Ми вийшли на підписання сьогодні дуже важливого документа, який, по суті, змінює в значній мірі конфігурацію наших торгово-економічних зв'язків на пострадянському просторі. Ми в 1994 році підписали перший договір про вільну торгівлю, але, оскільки він не був ратифікований низкою країн, оскільки спочатку вони не були згодні з певними положеннями цього договору, він фактично не працював. Сьогодні ми всі розбіжності зняли і підписали новий договір про зону вільної торгівлі в СНД", - урочисто оголосив увечері 18 жовтня Володимир Путін, скромно не згадавши про те, що Росія входила до "низки країн", що відмовилися ратифікувати попередню версію угоди. Тепер же, на думку "підписантів" (до їх числа, до речі, поки не ввійшли Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан), територію СНД очікує торговельне благоденство. "За нашими підрахунками, додаткові доходи держбюджету тільки на перший рік угоди (а її хочуть ратифікувати ще до 1 січня 2012 року, - "Подробиці") можуть дати близько 9,5 мільярда гривень", - доповідав прем'єр, повернувшись із Санкт-Петербурга.
Створення ще однієї Зони вільної торгівлі експерти здебільшого сприймають зі стриманим схваленням. У теорії нічого поганого в цьому немає. На практиці - якщо угода відповідає інтересам України - вона також буде корисною. До переваг угоди зазвичай відносять не тільки намір відмовитися від мит (або хоча б знизити їх), а й гіпотетичну адаптацію норм всередині Зони під стандарти СОТ, а також створення механізму врегулювання спірних питань - правда, як видно, головним регулювальником все-таки стануть суди на території РФ... При цьому безперечно, що позитивність оформленої 18 жовтня угоди багато в чому залежить від її "дієздатності". "...Є велике питання в тому, наскільки серйозні поступки є з боку Москви, тому що зберігається можливість того, що ЗВТ в повну силу так і не запрацює - за ініціативою Росії", - припускає професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.
Дружба міцнішає...
Вигоди від роботи потенційної ЗВТ багато в чому залежать від поступок, які країни-партнери готові робити один одному. Незважаючи на те, як оптимістично вільну зону з країнами СНД оцінює прем'єр, він не заперечує - безпроблемною угода для України не є. "Для нас найбільш чутливе - це цукор, безумовно", - поскаржився глава уряду, згадуючи про перелік вилучень, який йде на додачу до підписаної у вівторок угоди. Офіційно договір оприлюднений не був, але, якщо вірити його проекту, опублікованому "бютівцем" Сергієм Терьохіним, українському цукру в найближчі роки і справді доведеться несолодко. Планують поки зберегти помітні імпортні мита і на частину інших українських товарів - наприклад, на горілку і етанол. Але, вступивши до ЗВТ з СНД, Київ може не тільки ще деякий час втрачати на торгівлі своїм, а й не мати особливих переваг при купівлі чужого. Перелік товарів, від експортних мит на які країни-"подпісантки" не збираються відмовлятися, різниться. Але для України найчутливішим моментом може виявитися посилення позиції членів Митного союзу стосовно енергоносіїв. Мита на нафту і нафтопродукти при торгівлі з нечленами МС Росія і Казахстан збираються визначати за "спеціальною формулою". Не простіша і ситуація з газом. Якщо припущення відповідають дійсності, про "вільне" здешевлення "блакитного палива" Україні, як мінімум, на деякий час доведеться забути. Знову-таки, члени МС готові розлучатися з природним газом лише з урахуванням 30-відсоткового мита. А якщо бути точним, то конкретно для України Росія збирається і в цьому випадку використовувати ще одну спеціальну формулу, подробиці якої невідомі. Експерти, тим часом, припускають, що скасовувати "націнку" до вступу України до Митного союзу ніхто не захоче.
Торговельні вигоди від Зони вільної торгівлі з країнами СНД ще належить довести. Не зовсім зрозумілі й київські перспективи сумісництва. Як вже згадувалося вище, на думку правлячого табору, створення однієї ЗВТ не суперечить створенню іншої. "Євроінтеграційний напрям ми задекларували законом, у нас є закон про зовнішню і внутрішню політику нашої держави, який ми один з перших прийняли, коли створювали більшість у парламенті. Цей закон був прийнятий з ініціативи президента України, і наш настрій в цьому плані не змінюється. А що стосується підписання зони вільної торгівлі з Російською Федерацією - то це успішно завершений той шлях, який ми почали проходити ще кілька років тому", - переконує голова парламентської фракції ПР Олександр Єфремов.
Вірність єврокурсу вже 20 жовтня проілюструвало завершення переговорів між Україною і Євросоюзом щодо створення Зони вільної торгівлі. "Сьогодні ми пройшли наріжний камінь у наших відносинах - ми завершили переговори щодо зони вільної торгівлі", - повідомив європейський комісар з питань торгівлі Карл де Гюхт. Тепер основною проблемою Києва буде підготовка політичної частини Угоди про асоціацію, з приводу якої серйозні різночитання існували і до того, як Брюссель обурився через підсумок справи Тимошенко...
А ось "торговельної" частини переговорів, на думку їх учасників, що вже ніщо не завада. У тому числі - і паралельна Зона вільної торгівлі. "Ми повинні відзначити, що всі ці країни СНД вже співпрацюють в зоні вільної торгівлі, і зараз вони оновили цей договір. Я не бачу ніяких проблем", - зазначає Карл де Гюхт. Але радіти власній багатовекторності Києву, схоже, все одно рано. Двадцять першого жовтня стало відомо, що "подвійна" Зона не подобається іншій стороні. "Загроза цієї угоди (ЗВТ з СНД, - "Подробиці") виходить головним чином від того проекту угоди про ЗВТ з ЄС, який Україна зараз готує", - переконаний відповідальний секретар Комісії Митного союзу Сергій Глазьєв.
Реакція Митного союзу на ЗВТ між Україною та Євросоюзом і раніше була негативною. Тут нічого дивного немає. А от переконання в тому, що торговельна дружба з Європою завадить Києву співпрацювати з іншими членами СНД, вже виглядає цікавіше. Оскільки формально ніщо не заважає нашій державі одночасно входити до кількох подібних зон, основна проблема, мабуть, полягає в тих надіях, які ініціатори покладають на ЗВТ з СНД. Не виключено, що в Москві останню розглядають як свого роду розминку перед розширенням Митного союзу, що і підозрюють експерти. Будь-які заходи, які роблять Україну ближчою до МС (наприклад, нещодавнє бажання Миколи Азарова вивчити техстандарти, прийняті в ЄврАзЕС), в Росії вітають все наполегливіше і наполегливіше. А ось дотримання паритету для Києва простішим не стає.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
