541
Рубіні: Для порятунку капіталізму потрібен баланс між ринковим розвитком та держпідтримкою
— Казна та Політика
Кожна економічна модель, яка не займається питанням нерівності, рано чи пізно стикається з кризою легітимності. Про це пише в статті, яку в середу публікує "РБК daily", професор економіки Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні.
"Заклопотаність трудящих і середніх верств населення з приводу зниження рівня життя на тлі концентрації влади в руках економічної, фінансової та політичної еліт виражається різними способами", - зазначає економіст. Приклади численні - "арабська весна", демонстрації в Лондоні, протести середнього класу в Ізраїлі, студентські хвилювання в Чилі, невдоволення корупцією і нерівністю в Китаї... рух "Захопи Уолл-стріт" в США", - а причини зрозумілі: "високий рівень безробіття, туманні перспективи підвищення кваліфікації та освіти для молоді, корупція, включаючи її легальну форму - лобізм, різке зростання фінансового нерівності".
Зростаюча заборгованість приватного і державного секторів та пов'язані з цим майнові та кредитні бульбашки частково є відображенням цієї нерівності, вважає Рубіні. Слабкий ріст доходів усіх верств населення крім хіба що супербагатіїв призвів в останні десятиліття до того, що утворився розрив між доходами і бажаними витратами. Відповіддю на це в англомовних країнах стала активізація надання кредитів, що призвело до зростання заборгованості приватних домогосподарств. Європа компенсувала цей розрив безкоштовною освітою, медичним обслуговуванням, але ці витрати повністю за рахунок податкових надходжень не відшкодовувалися. В обох випадках боргове навантаження опинилося в якийсь момент непідйомним, резюмує експерт.
"Зараз компанії розвинених країн через падіння попиту і освіти надлишкових потужностей скорочують робочі місця, але це, в свою чергу, веде до подальшого ослаблення попиту, - вказує автор статті. - Наслідком різкого зниження трудових витрат у США стало сильне зменшення частки зарплат у ВВП країни. Перерозподіл від праці до капіталу, що триває десятиліттями, від зарплат до прибутків, від бідності до багатства і від домогосподарств до концернів призвів зараз до тяжких наслідків ще й тому, що власники капіталу і багаті домогосподарства мають більш низьку квоту споживання".
Проблема ця не нова, вважає Рубіні і погоджується з тезою Карла Маркса про те, що нічим не обмежений фінансовий капіталізм і перерозподіл доходів і майна від трудящих до капіталу здатні призвести до самознищення капіталізму. "Нерегульований капіталізм може призвести до періодів надлишку потужностей, недостатнього споживання і повторюваних руйнівних криз, що характеризуються утворенням кредитних бульбашок і стрибкоподібним ціноутворенням на ринку житла", - пише Рубіні.
"Освічена європейська буржуазія вже давно усвідомила: щоб уникнути революцій необхідно захистити права трудящих і створити соціальну державу для перерозподілу багатства. Це розуміння посилилося після Великої депресії, коли держава взяла на себе відповідальність за економічну стабілізацію шляхом збереження середнього класу, введення прогресивної шкали оподаткування та створення умов для економічного розвитку всіх членів суспільства. Пішли три десятиліття соціальної та економічної стабільності з кінця 40-х до середини 70-х років: нерівність різко знижувався, середні доходи швидко росли", - нагадує економіст.
Однак помилки європейської моделі добробуту, на думку Рубіні, сприяли сильній дерегуляції. Ці недоліки виявилися в гігантських бюджетних дефіцити, зарегулюванні та слабкості економічного розвитку. Зрештою, пише він, ганебно провалився і принцип необмеженої свободи підприємництва англосаксонської моделі. "Нам необхідно повернутися до рівноваги між ринками та наданням держтоварів і послуг. Це означає відхід і від англосаксонської моделі нерегульованих ринків, і від моделі фінансується за рахунок держдефіциту добробуту, властивої для континентальної Європи. "Азійська" модель зростання, якщо така і існує, запобігти збільшенню нерівності також не змогла", - констатує економіст.
"Кожна економічна модель, яка відповідним чином не займається питанням нерівності, рано чи пізно стикається з кризою легітимності. Якщо ми не відреагуємо, то протести стануть більш потужними і суспільно-політична нестабільність ще більше послабить економічне зростання і добробут", - попереджає Рубіні.
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
