Корупція: український рецепт — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Корупція: український рецепт

Казна та Політика
3635
Масштаби корупції в Україні доводять, що "механізм економіки" неабияк заіржавів і вимагає термінової профілактики. Антикорупційної. Чи зможуть дії уряду змінити ситуацію?
"Я працював у країні, у порівнянні з якою Росія біліша за біле. Це - Україна. Абсолютно корумпована країна". Усього однією дошкульною фразою Леннарт Дальгрен, екс-гендиректор шведської компанії IKEA в Росії, пояснює, чому українці досі одні з небагатьох на континенті, хто не може купувати стильні, якісні і при цьому дешеві меблі легендарної компанії. "Я зустрічався з Кучмою в 2004 році і з усіма українськими прем'єр-міністрами по кілька разів. І з Ющенком, коли він став президентом, і нещодавно з Януковичем. Усі вони заявляли, що хочуть нам допомогти. Але ми не змогли домовитися. Тому що в системі IKEA немає коштів на підкуп, - говорив Дальгрен в інтерв'ю російським ЗМІ. - Звичайно, проблема не в президентах чи прем'єр-міністрах, проблема в місцевих чиновників. Та й з чого б це земля в Києві коштувала в три рази дорожче, ніж в Москві або в Лондоні?!"
Сьогодні у Дальгрена є маса однодумців. Минулого тижня віце-прем'єр Андрій Клюєв закликав транснаціональні компанії вкладати гроші у виробництво в нашій країні. "Ми звертаємося до найбільших світових корпорацій: створюйте виробництва саме в Україні", - заявив він слідом за подібною заявою його колеги Бориса Колеснікова. Але закликів недостатньо: багато закордонних компаній не йдуть в Україну зовсім не тому, що не бачать її на економічній карті світу. Як і Леннарта Дальгрена, їх зупиняють безпрецедентні масштаби корупції в Україні: західні компанії, які звикли не платити хабарів, у нашій країні просто неконкурентоспроможні. "Крім кримінального переслідування, у них просто немає можливості легально виділити бюджет "на корупцію", оскільки компанії працюють виключно в "білій зоні", - говорить Олена Кібенко, керівний партнер юридичної фірми "Кібенко, Оникій і партнери". Згідно з дослідженням, проведеним Діловою радою "Україна-США", саме корупція стала головною причиною того, що всього за півроку - з другого півріччя 2010 по перше півріччя 2011 року - відсоток компаній, що збиралися інвестувати в Україну, впав з 59 до 46%.
Найгірше те, що всупереч палким обіцянкам влади вирішити проблему корупції в Україні, зсув відбувається не в кращу, а в гіршу сторону. Не допомагає нічого: ні антикорупційний закон, який набув чинності в липні 2011 року, ні значний пакет заходів з дерегуляції економіки, на які уряд покладає такі великі надії. Згідно з опитуваннями підприємців, ситуація з корупцією в Україні стає дедалі важчою. Минулого тижня Віктор Янукович ініціював ще ряд законопроектів, які повинні знизити кількість корупційних схем в Україні. Але щоб закони запрацювали, з корупцією треба боротися в усіх вертикалях влади та в цілому змінювати менталітет українців.
Взагалі-то навіть у західних країнах корупція не завжди вважається злом. Ще в середині 60-х Самюель Хантінгтон, американський політолог, засновник та головний редактор журналу Foreign Policy, запропонував оригінальний погляд на корупцію. На його думку, корупція може мати позитивний економічний ефект, якщо система державного управління працює неефективна: у таких випадках корупція виявляється корисною заміною верховенства права і працює як мастильний механізм для "іржавої" економіки. Спочатку 90-х Девід Остерфельд, ще один американський політолог, продовжив цю думку і запропонував розрізняти два види корупції - ту, яка обмежує економічні можливості, і ту, яка їх розширює. У першому випадку компанії можуть дати хабар, приміром, щоб захиститися від конкурентів, у другому - щоб "умовити" чиновників не виконувати шкідливі для бізнесу закони або не давати їм можливість затягувати процедури і вставляти палиці в колеса бізнесу. Перший вид корупції приносить шкоду. Ставлячи компанії в нерівні умови роботи, він заважає оптимальному розподілу ресурсів (насамперед грошових) серед учасників ринку. Другий вид, або "розширена" корупція, навпаки, допомагає ринку ефективно розподіляти ресурси і в результаті прискорює економічне зростання.
Проблема України в тому, що вона є унікальним поєднанням і першого, і другого, коли одна частина компаній "дає на лапу", щоб усунути конкурентів з ринку, а ще частина - для того, щоб зуміти протистояти ініціативам, які гальмують розвиток бізнесу. Причому обмежує економічні можливості корупція не просто розвинена, а така, що давно набула загрозливих масштабів і вражаючі прояви. Такі, як у випадку з корупцією в Одеському порту. Згідно з даними сайту Lb.Ua, в січні 2011 року начальники митних постів в одеських портах запросили до себе керівників транспортних і експедиторських підприємств, що працюють там, і сказали, що їм доведеться неофіційно платити готівкою за кожен вивезений контейнер. Такса за роботу, озвучена митниками, - $200 за внутрішній транзит і $500 - за імпорт.
Через такі "тарифи" в роботі митниці, податкової, реєстраційних і сотень інших державних служб, за оцінками Віктора Януковича, українське суспільство щорічно втрачає 20 млрд. грн. Україну вважають найбільш корумпованою країною в Європі - понад 90% підприємців, опитаних компанією Ernst & Young, вказали на широке поширення хабарництва в країні.
Дарія Рябкова, Олена Снєжко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас