556
Облігаторови сльози
— Казна та Політика
Ще на початку року на ринку корпоративних облігацій спостерігався справжній бум. Тільки з січня по серпень, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), було випущено корпоративних облігацій більш ніж на 18 млрд грн. Для порівняння: у 2010 р. цей показник склав в Україні всього 9,4 млрд грн. Справедливості заради відзначимо, що обсяг ринкових випусків цінних паперів (ЦП) був значно меншим.
"Цього року обсяг випусків облігацій, які продавалися на ринку, був на рівні 5-6 млрд грн. що, в принципі, дуже добре. Тому що за весь минулий рік ми змогли нарахувати ринкових випусків всього на 2 млрд грн.", - говорить Валерія Гонтарєва, голова ради директорів групи компаній "Інвестиційний капітал України".
За її словами, до 80% розміщень облігацій припадає на банки з російським капіталом. Зокрема, цього року розміщення проводили "Сбербанк Росії" (близько 750 млн грн.), Промінвестбанк (1,5 млрд грн.), "ВТБ Банк" (майже 1 млрд грн.), "Банк Російський Стандарт" (100 млн грн.).
Активне відродження ринку корпоративних облігацій можна пояснити тим, що ринок ОВДП останнім часом вже не настільки цікавий з точки зору прибутковості. Проте інвестори вважають, що робота з держпаперами незабаром може знову опинитися перспективною справою. Тим більше що віра в надійність корпоративних позичальників ще не відновилася.
Корпоративні пристрасті
Аналітики збігаються в думці, що сподіватися на успішне розміщення нових випусків корпоративних облігацій не варто. "До кінця року ринку корпоративних облігацій не буде", - вважає Сергій Швець, начальник управління цінних паперів казначейства "Райффайзен Банку Аваль". Крім того, учасники ринку відзначають, що поки відкладені майже всі рішення про розміщення корпоративних паперів.
"У нас сьогодні "висять" 10 угод і чекають на нормалізацію ситуації", - говорить Гонтарєва. Фондовики і банкіри відзначають, що купувати корпоративні облігації поки дуже ризиковано.
"Ми, як андеррайтер, цього року окрім банківських не наважилися випустити жодної корпоративної облігації", - зазначила Гонтарева. Це й не дивно, адже фондовики досі не змогли забути масових дефолтів і реструктуризацій з корпоративних бондів в розпал фінансової кризи.
"Зараз папери емітентів низької якості продати абсолютно нереально", - відзначає Сергій Швець. Якщо взяти до уваги ризики, супутні купівлі ЦП українських емітентів, стає зрозуміло, що немає нічого дивного в тому, що коло емітентів корпоративних облігацій обмежилося в основному банківським сектором.
Слід зазначити, що інвестори досі не отримали грошей за багатьма випусками корпоративних облігацій, емітованих ще до кризи. У тому числі і за випусками облігацій деяких фінустанов. За словами власників облігацій "Надра Банку", хоча у них вже давно є необхідне рішення суду, з ними досі не розрахувалися.
"Ще з лютого 2010 р. у нас є виконавчий лист. Але рік і вісім місяців він не виконується. І коли ми звернулися до суду з приводу бездіяльності виконавчої служби, нам відповіли, що ми не надали підтвердження невиконання виконавчого листа", - скаржиться Валерія Гонтарєва. Повчальні й інші приклади.
"Ми отримали рішення Севастопольського суду про те, що "облігація не є кредитним договором, отже, не може бути включена до ліквідаційної маси, а значить, наша компанія не може потрапити в пул кредиторів компанії "Коктебель", - розповідає Валерія Гонтарєва. Очевидно, правові ризики і надалі гальмуватимуть процес розвитку ринку корпоративних облігацій.
Зміна курсу
Однак у тому, що багато емітентів досі не розрахувалися з власниками облігацій, частково винні й самі покупці бондів, які не зовсім точно оцінювали ризики при формуванні портфеля ЦБ.
"При схваленні рішень про купівлю облігацій враховувалося не те, наскільки емітент здатний генерувати гроші, а те, наскільки потім буде легко ці облігації продати. Інакше кажучи, оцінювався ринковий ризик, а не кредитний", - визнає Андрій Потапов, начальник управління фінансових ринків "ІНГ Банку Україна". За його словами, у цій сфері мало що змінилося.
Незважаючи на те що заробити на розміщенні корпоративних паперів цього року вже навряд чи вдасться, фондовики сподіваються "зробити гроші" на вторинному ринку корпоративних бондів, скупивши їх подешевше у нерезидентів. "90% банківських облігацій цього року придбали нерезиденти. Тому, можливо, ми незабаром побачимо дуже цікаві пропозиції з боку нерезидентів на вторинному ринку", - прогнозує Гонтарєва.
Ринок держпаперів
Казенний інтерес
На початку минулого року ставки при розміщенні ОВДП часом досягали 24% річних. Проте цього року вони істотно впали. "Ще на початку року ситуація на ринку ОВДП виглядала досить оптимістично. Мінфін справлявся з поставленими перед ним завданнями: залучав необхідний обсяг грошових коштів, і ставки з ОВДП постійно знижувалися", - каже Олег Сердюк, начальник відділу операцій на фондовому ринку "ОТП Банку".
Вже до кінця весни поточного року ставки за короткостроковими ОВДП при розміщенні становили 7,5%, а за трирічними паперами - 10% річних. Такі низькі ставки тоді вдавалося підтримувати в основному за рахунок високої ліквідності в банківській системі. За оцінками аналітиків, навесні потенційно вільні кошти в банківській системі перевищували 40 млрд грн.
Зараз ситуація на грошовому ринку кардинально змінилася: залишки коштів банків на коррахунках скоротилися. Наприклад, на початку вересня вони становили лише 9,4 млрд грн. Востаннє настільки низька ліквідність банківського сектора спостерігалася п'ять років тому - в середині 2006 р. Природно, подібна ситуація не могла не позначитися на результативності первинних аукціонів Мінфіну з розміщення ОВДП.
"Основним джерелом фінансування покупки облігацій у банків були залишки коштів на коррахунках, - говорить Андрій Потапов, начальник управління фінансових ринків "ІНГ Банку Україна". - Те, що відбувається зараз на грошовому ринку (зменшення ліквідності в банківській системі), не можна вважати тимчасовим явищем".
На думку експерта, втілюється в життя запланована стратегія фінансових регуляторів, спрямована на боротьбу з інфляцією. Подібну думку висловлюють й інші учасники ринку. Микита Михайличенко, аналітик "ВТБ банку", запевняє: "Зниження ліквідності стало наслідком політики, спрямованої на підтримання стабільності курсу та зниження рівня інфляції. Частина грошей пішла з банківської системи за рахунок інтервенцій на валютному ринку, частина - за рахунок погашення банками рефінансування та ще частина - у зв'язку з необхідністю резервування".
Природно, відсутність покупців призвела до зростання прибутковості ОВДП на вторинному ринку, що може вкотре зіграти злий жарт із емітентами корпоративних ЦП. Експерти відзначають, що виросла прибутковість і українських єврооблігацій.
"Внутрішній ринок ОВДП став більш схожим на ринок єврооблігацій, оскільки рік тому на наш ринок прийшло відносно багато нерезидентів, - пояснює Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії "Драгон Капітал". - Зараз, коли банки не купують ОВДП, продаж нерезидентами своїх пакетів цих паперів зможе призвести до того, що ціни значно знизяться (що, в свою чергу, збільшить прибутковість вкладень в дані ЦБ)".
Фондовики визнають, що іноземні інвестори масово виводять свої кошти з Україною, в тому числі розпродаючи пакети ОВДП. За оцінками опитаних Бізнесом експертів, тільки за останній місяць на ринку було продано держоблігацій приблизно на 2,5 млрд грн.
Незважаючи на низький попит на первинне розміщення ОВДП з боку банків, уряд у найближчому майбутньому буде змушений знову виходити як на ринок єврооблігацій, так і на внутрішній ринок. "Наступного року потреба уряду у грошах складе близько $10 млрд. При цьому, за офіційними даними, на кінець серпня на рахунках у держави було приблизно $5 млрд", - говорить Михайличенко.
Звичайно, частково профінансувати брак грошей можна за рахунок приватизації, але, ймовірно, уряд буде змушений і в майбутньому залучати гроші на публічних ринках. У таких умовах відсоткові ставки при розміщенні ОВДП повинні рости, а в цьому випадку держава знову виступить конкурентом приватному сектору в питанні залучення грошей інвесторів.
"У планах у Мінфіну зібрати з ринку ще 9 млрд грн. Чи не настане Мінфін знову на ті ж граблі, на які він встав у 2008 р., коли зрозумів, що гроші з внутрішнього ринку доводиться брати дуже дорого? Ми можемо знову отримати двозначні прибутковості з ОВДП", - вважає пан Потапов. Низька ліквідність у банківській системі призвела до того, що останнім часом Мінфін планомірно гасив старі борги без залучення нових коштів шляхом здійснення нових облігаційних позик.
Зокрема, 28 вересня Мінфін ледве зібрав 5 млрд грн., щоб погасити ОВДП, випущені ще в 2008 р. На думку експертів, щоб розрахуватися за ОВДП, Мінфін може запозичувати гроші на міжнародному ринку. Однак, враховуючи поточний стан зовнішніх ринків запозичень, зробити це буде дуже важко. "Плани Мінфіну із залучення грошей нереальні. Чи не буде дефолту?" - запитує Валерія Гонтарєва.
Станіслав Дубко, директор рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг"
Банки - не найкращий інвестор для підприємств. Структура покупців корпоративних облігацій в розвинених країнах демонструє, що банкам належить не найбільша частка в загальному обсязі. Це пояснюється тим, що, з одного боку, можливість покупки ЦП банками дуже сильно залежить від їх ліквідності.
З іншого - підприємства розглядають випуск корпоративних облігацій як джерело незабезпеченого фінансування, який, в ідеалі, дешевший, ніж банківське кредитування. А його банки не завжди можуть їм запропонувати.
Тому найкращі інвестори для підприємств - це недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування. Їх "довгі" гроші менш чутливі до змін ліквідності на ринку. У багатьох розвинених країнах ринок облігацій став альтернативою ринку акцій в неспокійні часи. Інакше кажучи, в момент кризи інвестори вкладають гроші в папери з фіксованим доходом.
Але в Україні "довгих" грошей майже немає. Тому зараз на нашому ринку різко обвалюються ціни не тільки на акції, а й на корпоративні облігації. Більше того, ми, по суті, повернулися в 2003 р., коли розвиненого ринку облігацій ще не було, і тільки банки виходили з великими емісіями. На мій погляд, це пов'язано з тим, що права інвесторів облігацій в Україні не захищені. Але не тому, що в нашому законодавстві не вистачає якихось норм щодо захисту прав облігаціонерів, а, скоріше, через стан нашої судової системи.
Валерія Гонтарєва, голова ради директорів групи компаній "Інвестиційний капітал України"
Те, що зараз відбувається на світових ринках капіталу, ставить з ніг на голову всю економічну науку. Наприклад, раніше вважалося догмою, що суверенні облігації мають бути надійнішими, ніж корпоративні. Зараз ця аксіома вже не працює.
Справа в тому, що, рятуючи банки, держави перевели борги на себе. А від зміни місць доданків сума в результаті не змінилася. Криза нікуди не поділася. Ці борги стали непідйомними. І тепер стався "вибух" в портфелях ЦБ багатьох держав. Стало очевидно, що суверенні позичальники дуже небезпечні. Наприклад, Європа не знає, що робити з грецькою суверенною позикою. Ці гроші треба повертати.
Тому цілком можливо, що корпоративні облігації будуть надійнішими за держоблігації, випущені в тій же країні. Наприклад, на мою думку, євробонди багатьох корпоративних позичальників виглядають краще, ніж держпапери України.
Начебто співвідношення боргу до ВВП в Україні не дуже погане. Але всі ми знаємо, що у разі поганої ситуації на зовнішніх ринках нам ні під які ставки грошей не дадуть. Тому ліквідність нашої держави залишається під загрозою.
Ганна Уляницька
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
