61
Все більше продають квартир за договорами довічного утримання
— Нерухомість
Українські пенсіонери почали частіше укладати договори довічного утримання. За такими угодами майбутній власник помешкання оплачує комунальні послуги та щомісяця відраховує власнику певну суму.
У 2011 кількість квартир, які продали за договорами довічного утримання, зросла на 20%. На це зокрема вплинув низький рівень платоспроможності населення. Адже більшість громадян не здатна придбати житло за ринковою ціною або взяти іпотеку. А помешкання, що купують у літніх людей, значно доступніші. За такими угодами слід оплачувати комунальні послуги та робити грошові внески. Найбільший попит - на однокімнатні оселі, бо вони найдешевші - від 17 до 22-х тис. доларів. А щомісяця слід відраховувати близько тисячі гривень.
"Двокімнатні десь 22-26 тис. дол., щомісячні виплати близько 1200 гривень. Трикімнатні - десь 26-32 тис. дол. і щомісячні виплати близько 1,5 тис. гривень", - розповідає експерт із нерухомості Михайло Вулах.
Що старіший власник, то більшу суму необхідно віддавати щомісяця. Але самостійно знайти охочих продати житло складно. Бо літні люди бояться бути ошуканими. Домовитись із ними допомагають різноманітні центри та фонди підтримки пенсіонерів. Приміром, у столиці таких - до десятка. Та варто пам’ятати, що перехід права власності за подібними договорами не дає змоги одразу розпоряджатися помешканнями.
"Набувач не може відчужити, тобто продати обміняти, подарувати це майно до смерті відчужувача. Такого права в нього немає. У пенсіонера є право у разі, якщо набувач відмовляється чи ухиляється від виконання своїх обов’язків з утримання цього пенсіонера, звернутися до суду", - попереджає юрист Ольга Левенчук.
Наразі є два типи подібних угод - про довічне утримання та ренту. Але останні не дуже поширені, тому що органи БТІ відмовляються реєструвати їх. Хоч закодавство і не забороняє укладати такі договори, проте відсутні конкретні інструкції, як це слід робити
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
