0 800 307 555
0 800 307 555

Українські депутати виявилися найбільш обкладеною пільгами категорією населення

Казна та Політика
4284
Спроба переконати громадян у тому, що у держави немає грошей, а тому незахищені верстви населення повинні затягнути пояси, не витримує критики. Навіть не беручи до уваги масштаби розкрадання держказни, обурює цинічна дискримінація пересічних громадян.
Приміром, обмежуючи пенсії і підвищуючи пенсійний вік для простих громадян, депутати навідріз відмовилися обмежити пенсії собі. Адже в парламенті сьогодні працюють близько ста пенсіонерів. Аналогічна ситуація і з законопроектом №9127. У ньому жодного рядка про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата", який передбачає чималу кількість пільг народним обранцям. Не кажучи вже про Конституцію, яка гарантує повну їх недоторканність.
Сірі й убогі
Основні привілеї народних обранців закріплені в Законі "Про статус народного депутата України". З 38 статей документа 36 присвячені правам, привілеям та пільгам депутатів і лише дві - їхнім обов'язкам. Одна з останніх зобов'язує щорічно подавати декларацію про доходи. А друга систематично порушується, оскільки зобов'язує депутатів дотримуватися Конституції, особисто брати участь у засіданнях ВР, дотримуватися вимог трудової дисципліни, підтримувати зв'язок з виборцями тощо.
Сьогодні мінімальний заробіток народного депутата України становить близько 17 500 грн на місяць (середня зарплата в Україні - 2694 грн, мінімальна зарплата - 985 грн, мінімальна пенсія - 784 грн). Крім того, депутати щорічно отримують матеріальну допомогу в розмірі 35 тис. грн, незважаючи на те що практично вся життєдіяльність парламентарія забезпечується за рахунок казни. За державні гроші депутат забезпечений житлом, транспортом, про його здоров'я безкоштовно піклуються найкращі лікарі, казенним коштом він відпочиває в VIP-санаторіях. Чимало пільг зберігається і після складання депутатських повноважень. При відставці депутату виплачується відразу 12 зарплат. Далі протягом двох років йому платять 100% зарплати. А після того і до пенсії - 50% зарплати. Пенсії у депутатів теж достатні.
Втім, депутатська зарплата далеко не єдиний дохід парламентаріїв. Наприклад, Ринат Ахметов, згідно з декларацією, в 2010-му заробив 34,2 млн грн. При цьому зарплата цього народного депутата (який, до слова, жодного разу не відвідав минулого року парламент) склала 211 тис. грн. Правда, у прес-службі мільярдера запевнили, що всі виплати ВР за 2010 рік, як і за попередні, олігарх передавав на добродійні цілі. У спікера Володимира Литвина бізнесу немає. Але крім зарплати в парламенті в розмірі 242,8 тис. грн, торік він заробив 424,8 тис. грн науковою і викладацькою діяльністю. Віце-спікер Микола Томенко отримав зарплату в 264,4 тис. грн і ще 70 тис. грн заробив науковою та творчою діяльністю.
Народні обранці не гребують матеріальною допомогою. Так, в 2010-му від неї не відмовився депутат Олександр Третьяков, дохід якого за рік склав майже 65 млн грн (з них депутатська зарплата - 158,2 тис. грн). У нинішньому році від матеріальної допомоги відмовилися лише 12 народних обранців з 450 (зокрема, Ринат Ахметов, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Наталія Королевська та ін.)
При цьому будівля під куполом не найпопулярніше для щоденного відвідування місце - далеко не всі депутати ходять на роботу. Та й навіщо, адже достатньо наявності картки (наприклад, за пенсійну реформу проголосувало 248 карток, у той час як в сесійній залі особисто були присутні 143 депутати). І сенсу в такій присутності практично немає. Закони приймаються за помахом руки. Так само плідно працюють і в комітетах. Наприклад, за тиждень з 12 по 16 вересня, за словами спікера Володимира Литвина, в засіданнях парламентських комітетів брали участь 44 народні обранці, а 400 депутатів взагалі не ходили на роботу. Втім, знову-таки, навіщо відвідувати комітети, якщо всі документи готують Адміністрація президента або Кабмін?
Захищені Конституцією
Тема скасування депутатських пільг активно використовується політсилами для загравання з електоратом. Тільки нинішнім скликанням ВР були підготовлені понад півтора десятки відповідних законопроектів. Але далі декларацій справа не йде. Як правило, такі зміни ініціюють опозиційні політсили, але, прийшовши до влади, забувають про свої обіцянки.
Тим часом ще 15 квітня 2000 року на Всеукраїнському референдумі 87% населення проголосували за скасування депутатської недоторканності. Але узаконити волевиявлення народу жоден склад парламенту так і не спромігся.
Протестуючи проти обмеження VIP-пенсій, депутати посилалися на те, що це обмежить їхні права, передбачені ст. 22 Конституції. Вона забороняє звужувати права громадян при прийнятті нових законів. Але в українських реаліях вийшло так, що дана норма поширюється виключно на депутатів і ніяк не стосується простого населення. Адже і пенсійна реформа, і законопроект №9127 значно обмежують права українців за виборчим принципом. У цілому ж законопроект про скасування пільг суперечить як мінімум 12 статтям Конституції і низці чинних законів (зокрема, Закону "Про державні соціальні стандарти та гарантії", згідно з яким соціальні гарантії встановлюються тільки законами).
Але крім такої дорогої для депутатів 22-ї статті, Конституція містить і 24-у, яка свідчить, що громадяни мають однакові конституційні права і свободи і є рівними перед законом. При цьому не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками політичних переконань, походження, майнового стану... чи за іншими ознаками. Тобто всі привілеї та пільги народних депутатів, членів КМУ, суддів, прокурорів тощо по суті порушують це положення Конституції. Тому, за логікою, спочатку депутатам варто було б скасувати всі пільги та привести законодавство у відповідність до ст. 24 Конституції (або ж дискримінацію має ліквідувати Конституційний Суд). А вже потім, згідно зі ст. 22 Конституції, не допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод під час прийняття нових законів.
Вілен Веремко
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас