В очікуванні другої хвилі — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

В очікуванні другої хвилі

Валюта
5736
7 жовтня голова європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Антоніо Борхес в Москві заявив - під час прийдешньої другої хвилі економічної кризи сильно постраждає Східна Європа. Країнам цього регіону потрібно зміцнити свої економіки. Попередження стосується й України.
Останнє європейське попередження
На брифінгу в Москві глава європейського департаменту МВФ був песимістичний - другій хвилі глобальної економічної кризи бути. І що стосується його "підзвітного" регіону, то приготуватися перш за все треба східноєвропейським країнам. Стару-добру Західну Європу як завжди будуть рятувати. А ось Східну - не факт. Тим більше, що в цьому регіоні розташовані й країни, які не є членами ЄС, а отже, їх порятунок менш цікавий і Євросоюзу, і Міжнародному валютному фонду. Такий інтерес саме до Західної Європи можна легко пояснити - саме там зараз вирішується доля євро, та й усієї економіки ЄС. На вирішення цієї проблеми кинуто всі сили. Так, звично раціональні, прагматичні у фінансовому плані німці готові навіть пробачити частину боргу Греції. Правда, в обмін на часткову відмову від суверенітету. "Греція за два кроки від банкрутства, а ми, в свою чергу, не згодні робити поблажки постійно. Отже, щоб борги були частково списані, Афінам хоча б тимчасово потрібно відмовитися від чогось, наприклад, від певної частки національного суверенітету", - сказав заступник голови бундестагу, член правлячої партії "Християнсько-демократичний союз" Міхаель Фукс. Інші країни ЄС налаштовані не так радикально щодо Греції. Але й вони розуміють - без порятунку цієї держави економіка Європи приречена. "Якщо ми не допоможемо Греції, велика ймовірність того, що "вірус" пошириться на Італію та Іспанію, і тоді нам доведеться боротися з найгіршим з можливих сценаріїв", - заявив міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс. При цьому він порівняв Грецію з Lehmann Brothers - банком, аварія якого викликала глобальну економічну кризу завдяки своєрідному "ефекту доміно".
Та порятунку однієї Греції недостатньо. Вже настав час прикривати такі "слабкі ланки" в ЄС, як Італію та Іспанію, чиї економіки перебувають за два кроки від краху. На минулому тижні той же Борхес встиг схвилювати громадськість, заявивши в Брюсселі, що МВФ може викупити іспанські та італійські суверенні облігації, намагаючись взяти кризу під контроль. Пізніше він роз'яснив свої слова, уточнивши, що фонд може кредитувати уряди, але не може купувати їх облігації на ринку. "МВФ не має можливості купувати на ринку облігації. Однак ми зробимо все, що в наших силах, щоб відновити довіру до банків Іспанії та Італії", - пояснив Борхес. Його установа далеко не перша, що намагається врятувати італійську та іспанську економіки "негласно" і в обхід своїх обов'язків. Так, у серпні глава ради директорів Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше змушений був пояснювати викуп його банком боргу Іспанії та Італії. "Ми не повинні і ми не будемо цим займатися", - сказав Тріше. Тим не менш, скупку єврооблігацій "проблемних" країн єврозони на вторинному ринку ЄЦБ виробляв і, за словами Тріше, мав продовжувати. Однак робити це Тріше обіцяє обережно - вилучаючи з обігу євро, витрачені на закупівлю італійських та іспанських держоблігацій.
Таким чином, до Східної Європи нікому діла нема. За словами Борхеса, це зумовлено тим, що в разі краху економіки західноєвропейських держав кризи в східноєвропейських не уникнути. "Ми звертаємо особливу увагу на фінансові наслідки, оскільки якщо проблеми у фінансовому секторі Західної Європи будуть продовжуватися, це безперечно вплине на країни Європи, що розвиваються", - заявив Борхес. "Пріоритетом номер один має стати прагнення зробити ці країни більш життєздатними, міцнішими", - пояснив Борхес. За його словами, країни, що розвиваються, такі як Росія, переживають все більш швидкий відтік капіталу і серйозне падіння фінансових ринків відтоді, як світовий економічний прогноз погіршився в серпні, а європейська боргова криза загострилася. Торкнулися подібні процеси й України, яка теж може дуже серйозно постраждати від другої хвилі кризи.
Криза по-українськи
Кризові процеси в Європі і по всьому світу особливо жорстко позначаться на Україні. Економіка нашої країни і зараз перебуває не в найкращому стані. Заявлені реформи або проводяться таким чином, що практично не приносять жодних позитивних результатів (адміністративна реформа, податкова і пенсійна реформа), або затягуються (земельна реформа). Вкладати гроші в Україну ніхто не поспішає: умови надто невигідні. Так, за останній час мінімум дві великі торговельні мережі - "Фокстрот" і "Епіцентр" опинилися під жорстким пресом силовиків. Не щастить і іншим підприємствам. В Україну повернулася "азаровщина". Розвивати бізнес в Україні стає невигідно. "Так, у нашій країні дешева робоча сила, а світова економічна тенденція - це розміщення виробничих потужностей західних господарів на сході. Але Україна не витримує конкуренції відразу за двома найважливішими критеріями. З одного боку, вона не має логістичних переваг розвинених країн, з іншого не має російської дешевої сировини. Тому Україна, з точки зору розміщення західноєвропейських виробництв - далеко не країна номер один, навіть серед східноєвропейських сусідів", - заявив ІА "Regnum" економіст Олексій Комаров. "Україна має радикально переглянути стратегію свого існування, виробити ідею, яку вона може дати оточуючим. Поки нічого схожого не спостерігається", - пояснює він. Показовим є катастрофічне падіння інвестиційної привабливості України серед компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. Даний показник у третьому кварталі 2011 року перебуває на рівні 2,56 бала за п'ятибальною шкалою, в той час як у попередньому кварталі він склав 3,39 бала. Причини названі - економічна, правова і політична нестабільність.
Не поспішають допомагати Україні і європейські банки. Адже в банківській сфері в нашій країні теж останнім часом спостерігаються зовсім не обнадійливі процеси. Так, ініціатива Національного банку України щодо зміни порядку обміну іноземної валюти призвела до того, що в країні різко впала кількість валютних операцій. "Ми вже зараз бачимо, що обсяг продажів населенню дуже суттєво і раптово впав. У деяких регіонах обсяг купівлі валюти зменшився вдвічі, в деяких вчетверо", - сказав заступник голови НБУ Юрій Колобов 9 вересня. Таким чином, мовляв, українська валюта утримується від падіння. Паралельно Нацбанк проводить перевірки, під час яких штрафує банки, які порушують режим обміну валюти або висувають завищені вимоги щодо документів до громадян. Іноземні банки, які, за повідомленням деяких ЗМІ, в серпні почали процедуру виведення своїх фінансових коштів з України, така ситуація може тільки зміцнити в їх небажанні працювати в нашій країні. Крім того, подібні кроки Нацбанку (введення паспортного режиму при обміні валюти) на думку спостерігачів свідчать про швидкий крах української валюти. "Ця постанова - дуже поганий провісник того, що через кілька місяців курс гривні може впасти. І те, що за останній місяць НБУ втратив 3 мільярди доларів золотовалютних резервів - тому свідчення", - говорить народний депутат Арсеній Яценюк, який свого часу встиг побувати в.о. голови НБУ. І дійсно, на початку жовтня в Нацбанку визнали - у вересні золотовалютні резерви зменшилися на 8,5%, або на 3 255,65 мільйона доларів, склавши на 30 вересня 34 950,18 мільйона доларів. Це не дає приводу для оптимізму.
У підвішеному стані опинився і черговий кредит від МВФ. Поки українська сторона покладає надії на жовтневий візит делегації фонду. В кінці цього місяця буде вирішуватися проблема кредиту МВФ Україні. Місія Фонду, яка раніше, в березні, працювала в Києві, не стала рекомендувати раді директорів МВФ приймати позитивне рішення щодо виділення чергового траншу для країни. МВФ очікував від України затвердження пенсійної реформи та розв'язання проблеми занижених тарифів на газ для населення. У серпні Фонд повідомив про візит місії в період з 29 серпня по 9 вересня, однак потім заявив про перенесення візиту на кінець жовтня. Тепер же українська сторона розраховує на транш в 3 мільярди доларів. Але навіть це, малоймовірне до того ж, вливання не врятує українську економіку, яка і без всякої кризи ледь животіє.
Борис Рудь
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас