5067
Банки покидають квадрат
Як писали "ЭИ", про створення агентства на базі чотирьох держбанків (Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку і банку "Київ") було заявлено ще в липні поточного року, а вже до жовтня планувався перший випуск іпотечних облігацій, але, як повідомив голова правління Ощадбанку Сергій Подрєзов, процедурні моменти зайняли трохи більше часу. "Не буду говорити, коли він відбудеться, цього року чи наступного", - заявив він, але підкреслив, що це не так вже й принципово, головне - уникнути помилок, допущених перед кризою і на її початку. "Потрібно врахувати те, на чому обпеклися, - валютні ризики, переоцінений метр і те, що 45% позичальників - спекулянти-перекупники", - зазначив банкір.
При цьому Подрєзов впевнений, що папери АРІК користувалися б попитом серед інвесторів. По-перше, після того як Державна іпотечна установа викупила свою емісію, на ринку не обертаються іпотечні облігації, а цей папір привабливіший, ніж корпоративні бонди, через наявність покриття. До того ж, прибутковість таких облігацій можна зробити плаваючою і прив'язати до курсу долара, як вже спробували зробити з ОВДП.
Нацбанк, зі свого боку, готовий надати облігаціям деякий протекціонізм, спростивши процедуру випуску, схему обліку і застосовуючи знижений коефіцієнт при розрахунку норм резервування.
Комерційні банки підтримують вихід нового інструмента, але не поділяють ейфорії щодо різкого пожвавлення іпотечного ринку після його появи. "Банкам цікавий будь-який інструмент, що дозволяє отримати довгий ресурс, і якщо іпотечні облігації будуть терміном на 3-5 років, нам це підходить, - каже заступник голови правління "Ерсте Банку" Світлана Черкай. - Але ще хотілося б побачити кошти накопичувального пенсійного фонду та отримати можливість впливати на дострокове розірвання депозитних договорів".
На думку голови правління банку "Фінанси та кредит" Володимира Хливнюка, якість іпотечного портфеля в банків не найкраща. "Колектори викуповують іпотечні портфелі з дисконтом набагато більше 50%, - нагадав він. - Якщо загальний обсяг іпотеки у нас 10 млрд. грн., то з десятою частиною цієї суми можна було б поекспериментувати, але 75% портфеля у нас у валюті, а ситуація на світовому ринку змушує очікувати подальшого погіршення його якості".
При цьому банкір впевнений, що іпотечні портфелі потребують стандартизації, і чим швидше це буде зроблено, тим легше буде працювати, коли на ринок все-таки прийдуть інвестори. Правда, станеться це аж ніяк не завтра. "Нам потрібен масовий позичальник, який відповідає посиленим вимогам до надійності, з першим внеском не менше 25%, готовий взяти кредит під 16% річних і який заробляє при цьому 14-16 тис. грн. на місяць, а це нереально", - скаржиться Хливнюк.
"У країні, де середня зарплата 2,5 тис. грн., квадратний метр житла не може коштувати $1000. І $800 теж не може, - упевнений голова правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Ігор Юшко. Правда, на його думку, питання не в тому, чи зможуть банки знизити кредитну ставку на пів-відсотка. "Навіщо ми шукаємо бліх у відсоткових ставках?
Проблема лежить зовсім в іншій площині. Житло по $800 за квадрат - це бізнес не для забудовника, не для ріелтора і не для інвестора, це бізнес для чиновника, який відає дозвільною документацією", - упевнений банкір. На його думку, якщо позбутися від цієї бюрократії, що породжує корупцію, ціна за квадратний метр цілком може опуститися до $600 для кінцевого споживача при 30% рентабельності. А це, в свою чергу, опустить планку потенційного позичальника до 7-8 тис. щомісячного доходу. Що, погодьтеся, виглядає набагато реалістичніше.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
