Великий куш: Депутати не стали розмінюватися на дрібниці з хабарами — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Великий куш: Депутати не стали розмінюватися на дрібниці з хабарами

Казна та Політика
1879
21 вересня народні депутати відмовилися знизити суму, яку потрібно вважати хабарем в особливо великих розмірах. Експерти запевняють, що голосування з цього питання не показове, оскільки проблему треба шукати в повній відсутності системи антикорупційної боротьби.
Відхилений народними обранцями законопроект Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії хабарництву припускав знизити поріг суми хабара в особливо великих розмірах з 500 до 300 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян і посилити відповідальність за корупційні дії, вчинені службовими особами, які перебувають на особливо важливих посадах.
Окреме місце відведено в законі хабарництву в правоохоронних і судових органах. Так, за отримання хабара в особливо великому розмірі, поєднане з очевидно незаконним затриманням, притягненням завідомо невинного до кримінальної відповідальності, а також винесення суддею свідомо неправомірного вироку і рішення відповідно до закону мало каратися довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.
І останній ключовий аспект документа - до людей, засуджених за отримання хабара в особливо великих розмірах, не повинна застосовуватися амністія.
Ще на стадії подання законопроекту, який, до речі, вноситься на розгляд парламенту вже втретє, його автор - представник фракції НУ-НС, лідер партії "Громадянська позиція" - Анатолій Гриценко вже був готовий до того, що депутати провалять закон і цього разу.
"Хотів би помилитися, але знаю, що більшість отримала команду не голосувати. Я вношу конструктивну пропозицію, може, вона спонукає до роздумів. Якщо ви не готові зараз ввести в дію цей закон, я вношу пропозицію ввести його в дію з 1 січня 2015 року. Принаймні, тоді наведемо порядок з хабарниками в судах, прокуратурі, серед слідчих", - заявив з парламентської трибуни народний депутат. Та переконати колег йому не вдалося і законопроект Гриценка був відхилений.
На перший погляд, це виглядає дивно, враховуючи оголошену президентом України тотальну боротьбу з корупцією. Однак у Партії регіонів пояснюють: Віктор Янукович виступає за системну боротьбу з хабарництвом, а провалена сьогодні ініціатива Анатолія Гриценка не більше, ніж латання дірок.
"Президент проголосив не просто боротьбу з корупцією, а системну боротьбу. Ми не будемо латати дірки, і приймати закони під окремих депутатів, які вносять їх за принципом: аби засвітитися. Президент оголосив системну боротьбу. Послаблень ніяких не буде. Тому що або ми переможемо корупцію, або ми втратимо державу", - пояснив представник парламентської фракції ПР Михайло Чечетов.
В опозиції дотримуються діаметрально протилежної точки зору. "З корупцією ніхто не бореться, і боротися не буде. З приходом до влади Віктора Януковича вона тільки зросла. Тіньова економіка теж", - заявив член фракції "БЮТ-Батьківщина", народний депутат Михайло Волинець.
Підтримує його і представник фракції НУ-НС, перший заступник голови парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль. На його думку, ні провалений сьогодні закон, ні інші антикорупційні законопроекти не можуть вирішити в Україні проблему хабарництва.
"Нема кого садити. Всі свої. Опозиція не займає посад. Кого могли, того під всякі перевірки вже підвели. А своїх садити начебто незручно. Напередодні виборів це буде розцінюватися як компрометація партії влади. А кому це треба?" - підкреслив Москаль.
На підтвердження своїх слів навів статистичні дані, надані комітету Верховної Ради Міністерством внутрішніх справ. Відповідно до них, в Україні фіксується все менше випадків хабарництва та корупції.
"Після ухвалення президентського закону "Про засади запобігання та протидії корупції "під корупціонерами земля повинна горіти. Але нічого не горить. Всі показники попадали. У чому справа? Закон поганий? Наче ні. Що міліції потрібно? Для боротьби з корупцією їм не треба спецназу, їм потрібні мізки. Що, мізків немає? Швидше за все, немає у Могильова. Він нічого не робить. Раніше хоч якихось зваричів затримували, мерів з хабарами. А що сьогодні? Тиша і благодать. СБУ хоч якось проявляє себе, десь вони когось ловлять, саджають, подають ознаки життя. А МВС, де зосереджено 90% всього оперативного складу, демонструє зниження всіх показників", - обурився Геннадій Москаль.
Політолог Михайло Погребинський також вважає, що проблема не в якомусь прийнятому або не прийнятому законі, а у відсутності цілісної програми боротьби з корупцією.
"Справа не в законі. Справа в політичній волі і в наявності або відсутності сильної програми боротьби з корупцією, як було в європейських країнах. А закон у нас в принципі є. Я не вважаю, що той закон, який не був сьогодні проголосований - це ключова річ, яка показує, що влада не хоче боротися з корупцією. Влада не знає, як з нею боротися. Я не знаю, чому він не був проголосований, може, він був недосконалий. Але буде цей закон чи ні - це в жодному разі не радикальний захід. Радикальним заходом було б, якби у нас був призначений відповідальний за боротьбу з корупцією, у нього були відповідні повноваження, і ми б побачили, що чиновники караються навіть за малі порушення закону. Янукович теж хотів би, щоб це було, але один у полі - не воїн, потрібна команда, яка буде все це робити", - пояснив експерт.
Згідно з рейтингом Transparency International за 2010 рік, за рівнем корупції Україна - на 134-му місці з 178-ми країн. На 134-й позиції разом з Україною - Азербайджан, Нігерія, Гондурас, Бангладеш, Зімбабве, Сьєрра-Леоне і Того.
Євгенія Вецько
За матеріалами:
Фокус
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас