2187
Рикошет по "соціалці"
— Казна та Політика
Прийняття парламентом у першому читанні "невинного" закону про держгарантії судових рішень призвело до сплеску народного обурення. І не дивно - адже однією рукою ВРУ хотіла зробити країну цивілізованішою, а іншою - скоротити пільги. Самим пільговикам це передбачувано не сподобалося.
Іменем Європи
Прагнучи бути ближче до Старого світу, український парламент поступово наближає вітчизняні законодавчі стандарти до євросоюзівських зразків. Дивного в цьому мало: адаптація норм є однією з першочергових ознак бажання держав-претендентів увійти до складу ЄС. Але в Україні, де цей процес і без того проходить не дуже швидко, іноді благі наміри ведуть парламентаріїв на шлях, який тяжко назвати стандартним. Наприклад, результативне голосування за довгоочікуваний проект закону про гарантування державою судових рішень раптово обернулося серйозним скандалом.
З давньою проблемою невиконання українською державою рішень як національних судів, так і Європейського суду з прав людини (за що Київ неодноразово засуджували і в Брюсселі, і в Страсбурзі) народні депутати вирішили розібратися на початку осені. Проект закону "Про гарантії державою виконання рішень суду" був зареєстрований у ВРУ 8 вересня. Голосування по ньому було проведено вже наступного дня. Одномоментно прийняти закон "взагалі", незважаючи на всі бажання, парламентаріям не вдалося. Та навіть з урахуванням опору опозиції і комуністичної частини парламентської більшості, документ зібрав 246 "за" в першому читанні, а потім 238 голосами був відправлений на скорочену підготовку до другого. При бажанні подібну тягу до стрімкості можна було пояснити твердістю намірів народних обранців: виконувати побажання Європи в Україні вирішили методом "Краще пізно, ніж ніколи".
На перший погляд, суть законопроекту №9127 полягає в благородній меті забезпечити виконання тих рішень судів, відповідальність за виконання яких несе держава (тобто - де відповідачем виступали державні органи, державні підприємства тощо). Поштовхом до законодавчого пориву стало "пілотне" рішення Європейського суду на користь одного з громадян України. Правда, відповідно до вердикту Страсбурга, ввести в дію "гарантуючий" закон Київ мав до 15 січня 2011 року. Хай із запізненням, але український парламент все-таки проголосував за попередній варіант стягнення збитків з держави.
Так, законопроект передбачає, що у випадках, коли боржником виступає держорган - кошти будуть списуватися з його рахунків, а якщо це неможливо - погашатися з держбюджету. Також бюджет країни "перекриє" і позовні вимоги, коли виплати будуть покладені на державні підприємства або ті юридичні особи, майно яких не може реалізовуватися в примусовому порядку - у тих випадках, якщо відповідачі не зможуть розплатитися протягом шести місяців. Крім того, встановлюється, що раз вже "кошти, виплачені за рішеннями суду про стягнення коштів відповідно до цього закону, вважаються збитками державного бюджету", то і посадові особи, дії яких призвели до подібних збитків, повинні бути притягнуті до відповідальності... Автори законопроекту (а ініціатором його виступив Кабмін) визнають, що подібна державна добромисність серйозно вдарить по бюджету. У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що під такі цілі необхідно виділяти близько 3,5 мільярда гривень щорічно. Говорити про те, скільки Україна вже винна своїм громадянам, законодавці не поспішають. Передбачається, що, якщо закон набере чинності, протягом півроку позивачі повинні надати всі рішення судів державній виконавчій службі, після чого борг держави буде підрахований, а ті рішення, документи з яким не будуть пред'явлені вчасно - будуть вважатися вже виконаними. Не забувають автори пояснювальної записки і попередити про те, що стрибати вище голови держава не буде. "(...)У будь-якому випадку, порядок і розмір їх (стягнень за рішенням суду, - "Подробиці") виплат будуть встановлюватися Кабінетом міністрів України з урахуванням реальних фінансових можливостей держави", - свідчить документ.
У будь-якому випадку, навіть з такими далекоглядними застереженнями законопроект виглядає обнадійливо. Проте в парламенті його прийняття навіть у першому читанні супроводжувалося суперечками, з'ясуваннями того, були чи не були фальсифіковані висновки профільного комітету (та й взагалі - який саме комітет тут виступає профільним) і обіцянками опозиції відставити спікера. Причина того проста: більшу частину тексту законопроекту становлять не "гарантуючі" статті (яких всього сім), а включені другим розділом "Підсумкові та перехідні положення", зміст яких міг зацікавити багатьох українців.
Милістю Кабміну?
Пояснювальна записка до законопроекту №9127 чесно попереджає: "...підсумковими положеннями проекту передбачається внесення відповідних змін до Закону України "Про холдингові компанії в Україні" та до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а також до низки інших законів". Обмовка про підприємства ПЕК змусила опозицію запідозрити, що мова може йти про спрощення механізму приватизації газотранспортної системи. Тим часом, при найближчому розгляді виявилось, що і за формулюванням про поправки до "низки інших законів" ховається маса відкриттів.
На ділі скромна "низка" є переліком законів, якими встановлюються пільги для співробітників бюджетної сфери, ветеранів (і війни, і праці), афганців, чорнобильців - всього 16 категорій громадян. Пункти прийнятого в першому читанні законопроекту передбачають помітну зміну у вже звичних правилах гри. Навіть при побіжному знайомстві з гіпотетичними нормами складається враження, що "косметичні", на перший погляд, виправлення можуть істотно вдарити по інтересах значної частини громадян країни.
Про скасування тих чи інших пільг мова в законопроекті не йде. І все ж таки вже існуючі державні "поблажки" можуть помітно змінитися. Так, наприклад, там, де зараз в законах зафіксована 50-відсоткова знижка на комунальні платежі для міліціонерів або, приміром, пожежників, у новому документі зафіксована просто "знижка" - без уточнень, в якому обсязі. Там, де студентам-пільговикам закон надає право на подвійну стипендію - ця стипендія виявляється просто "підвищеною". Там, де мова йде про "першочергові щорічні безкоштовні/пільгові путівки" - путівки залишаються першочерговими, але з загадкової причини втрачають уточнення "щорічні". По суті, практично всі зміни характеризуються саме втратою "конкретики" на користь невизначеності: зникають уточнення про відсотки компенсацій і надбавок, "забуваються" подробиці того, скільки саме мінімальних пенсій має становити "разова грошова допомога" тієї чи іншої пільгової категорії. За великим рахунком, запропонований проект вилучає встановлені законом гарантії обсягів пільг, замінюючи їх обтічним формулюванням "в розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України".
Спроба перевести помітну частину "соціалки" на ручне управління урядом була різко зустрінута опозицією. Посилаючись на порушення процедури, в БЮТ пообіцяли спробувати відставити спікера. Володимир Литвин, в свою чергу, нагадав про те, що партизанське скорочення пільг практикували й раніше, але на заваді тому виступав Конституційний суд. "У зв'язку з тим, що вже дістали мене особисто звинуваченнями про скасування пільг, дозвольте вам коротко протягом декількох хвилин нагадати, що ця практика була введена у Верховній Раді України спільно з Кабінетом міністром Україні з 2000 року", - критикує голова ВРУ невдоволення опозиції.
Прагнення спікера розділити відповідальність на всіх пояснюється нескладно. Перші успіхи проекту №9127 очікувано не зустріли розуміння з боку суспільства. Після півторатижневого затишшя народ свою думку з приводу починань влади висловив максимально просто - багатотисячним мітингом пільговиків під Верховною радою. Спокійним пікетом справа не обійшлася: протестанти "штурмували" будівлю парламенту, закликали до розпуску ВРУ і не дуже доброзичливо реагували на спроби можновладців з ними поспілкуватися.
Активність мітингувальників (а деякими "закликами" вже встигла зацікавитися міліція) помітно стурбувала представників парламентської більшості. Комуністи, які за "антипільговий" документ не голосували, народний гнів цілком схвалюють. Голова ВРУ спішно запропонував працювати над компромісом. "Давайте це запишемо і проголосуємо, а не будемо демонструвати цю ворожнечу. Якщо ви думаєте, що хтось залишиться в цій сесійній залі, після того, коли зайдуть ці люди, то ви глибоко помиляєтеся", - запропонував зробити законопроект "цивілізованішим" спікер. А в ПР ще недавно бажання опозиціонерів відставити Володимира Литвина зустрічали прохолодно і на "пільговому" аспекті, оцінюючи цей намір, не зосереджувалися. А вже 20 вересня, поспілкувавшись з "гостями", глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запевнив, що над законопроектом, що викликав такі нарікання, будуть працювати далі. І хоча спочатку парламент голосував за прискорену підготовку, головний "регіонал" серед нардепів заявив, що поспішати ніхто не буде. "Ми сподіваємося, що протягом двох, якщо знадобиться і більше тижнів, ми знайдемо відповідь на всі питання, які у них є, і в кінцевому підсумку приймемо документ, який, безумовно, буде хворий, але він буде хворий і для держави в цілому, і такою мірою для тих людей, щодо яких приймаються рішення. Також він буде значно м'якшим", - пообіцяв він.
Необхідність прийняття подібного документа в Партії влади пояснюють просто: грошей у країни мало, і саме Кабмін повинен вирішити, як потрібно жити за коштами. Причому, запевняє все той же Олександр Єфремов - на інтересах людей "перепідпорядкування" пільг уряду позначитися не повинно. "...Жодна категорія людей, яка отримувала пільги в енній сумі в нашій державі до цього, вони не будуть відкинуті в отриманні цих пільг. Просто їхні пільги будуть на тому мінімальному рівні, які вони отримували до сьогоднішнього дня", - пояснив глава фракції. Безумовно, подібне болюче питання вирішити до спільного задоволення неможливо. І все ж, якщо держава і справді змушена "затягувати пояс", здійснювати таке "затягування", вносячи побічні статті в не найбільш профільний законопроект, мабуть, все-таки не варто. В Україні ж піти тут за європейським зразком - попередити про скасування або скорочення пільг заздалегідь, провести громадські слухання, прийняти - зважилися лише після скандалів і протестів. Тепер відповідальність за непростий діалог покладено на Сергія Тігіпка - людину, яка вже вважається "батьком" найбільш непопулярних реформ. До чого призведе таке спілкування - незабаром стане ясно. Парламент збирається заслухати віце-прем'єра вже найближчої п'ятниці, 23 вересня. А протестувальники, в свою чергу, обіцяють відстоювати свої права й надалі. Не виключено, що замаскований удар по пільгах відгукнеться владі сильніше, ніж вона могла припустити спочатку...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
