1921
Чи можливе повторення фінансової кризи
— Казна та Політика
Весь світ відзначає чергову річницю початку глобальної фінансової кризи. 15 вересня 2008 року найбільший американський інвестиційний банк Lehman Brothers оголосив про банкрутство. Наприкінці вересня хвиля кризи докотилася й до України. Чи можливе повторення? Експерти міркують про ситуацію на українському фінансовому ринку сьогодні.
З днем народження, кризо! Повторимо?
Lehman Brothers став першою і найбільшою - з часів банкрутства в 1990 році банку Drexel Burnham Lambert - жертвою кризи. На момент колапсу активи Lehman Brothers становили близько 640 млрд доларів.
Заява про банкрутство, підписана 15 вересня 2008 року, перервала існування банку зі 158-річною історією. Фінансова установа, яка пережила дві світові війни, азійську фінансову кризу 1997-го і крах найбільшого хедж-фонду Long-Term Capital Management в 1998-м, не змогло подолати кредитну кризу 2008-го.
"Кредитні організації по всьому світу вже зазнали більше 500 млрд доларів списань та втрат через те, що іпотечна криза США поширилася на інші ринки", - написало того фатального дня агентство Reuters.
Не залишилася осторонь і Україна. 30 вересня Національний банк ухвалив рішення про виділення безпрецедентного на той час рефінансування в 5 млрд гривень Промінвестбанку для покриття розриву в оборотних коштах.
У жовтні-листопаді 2008 року почалася справжня паніка: приватні особи достроково знімали кошти з рахунків фінансових установ, банки закривали кредитні ліміти на контрагентів, інвестори хаотично виводили вільні кошти в офшори. Значно зріс попит на іноземну валюту. Паніка тривала до весни 2009 року, після чого всі ті, хто встиг "відкешитись" на максимум, стали чекати, що ж буде далі.
Що змінилося відтоді?
"Українську економіку в її нинішньому вигляді я б не називав перспективною. Застійна, депресивна і летаргічна - ці слова підходять більше", - описує ситуацію Володимир Дінул, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.
Трохи оптимістичніше дивиться на положення Леонід Білозерський, аналітик компанії "Брокерський дім "Відкриття". На його думку, перспективи України з фундаментальної точки зору виглядають набагато краще, ніж у країн єврозони. Незважаючи на прагнення в ЄС, головним стратегічним партнером України залишається Російська Федерація. Варто зазначити, що найближчими роками, незважаючи на поступове зниження ціни на нафту, в РФ прогнозується стабільний попит на продукцію вітчизняних підприємств і, як не дивно, з деяких позицій, як, наприклад, вагонобудування, наші північні сусіди не можуть диктувати свої умови в силу відсутності альтернатив продукції українського машинобудування.
"Водночас захисна позиція українських політиків щодо входження російського капіталу в структуру власності українських підприємств провокує ескалацію чергового газового конфлікту, за результатами якого ми можемо отримати як зменшення ризиків для інвесторів в разі перегляду ціни в бік зменшення, так і зниження курсу національної валюти та погіршення позицій виробників на зовнішніх ринках в результаті зростання собівартості продукції та зменшення її рентабельності", - говорить Білозерський.
Через три роки не лише в українській економіці, але і в банківському секторі залишилося чимало проблем.
По-перше, останнім часом кредитні установи серйозно переглянули своє ставлення до андеррайтингу, але в результаті виявили, що якісних позичальників не так вже й багато. Тому одна з головних проблем сьогодні - неможливість повернути кредитування хоча б до передкризових рівнів.
По-друге, гострою залишається проблема "поганих" боргів. Більшість з них висить на балансах банків, та обсягів банківських резервів недостатньо для списання цих кредитів. Реалізація застави - це тривала і часто нерозв'язна процедура. "Погані" кредити ось уже три роки отруюють банкам життя, і, як з ними впоратися, банкірам поки не дуже зрозуміло.
По-третє, велика частина кредитного портфеля банків як і раніше номінована в іноземній валюті. "Гривня в ситуації, коли дефіцит України з торговельних операцій за 7 місяців 2011 року становить 6,7 мільярда доларів - це що завгодно, але не острівець стабільності. Якщо припустити навіть помірну девальвацію гривні, то банки надалі будуть мати справу зі збільшенням неплатежів і зростанням "поганих" кредитів", - відзначає Дінул з Eavex Capital.
По-четверте, після девальвації гривні в 2008-2009 роках, вартість обслуговування кредитів суттєво зросла. Це стосується і юридичних, і фізичних осіб. Грошей у населення не додалося, а ось обслуговувати кредит, безумовно, їм стало складніше.
П'ятою проблемою, про яку говорять експерти, стало кадрове питання. "Справа в тому, що так зване кумівство, яке мало місце в силу необхідності прилаштувати своїх родичів і друзів, нормально співіснувало, тоді коли професіонали робили свою роботу. Але в умовах кризи і скорочення кількості робочих звільнення торкнулися в основному саме професіоналів, а не людей, взятих по блату", - нарікає Білозерський.
Чи є ймовірність повторення кризи?
"Осіння нестабільність фінансових ринків впливає на Україну. Змінюється ціна основних експортних товарів, ситуація на боргових ринках впливає на можливість і вартість запозичень, що виникла на тлі безлічі публікацій про світову кризу нервозність населення створює підвищений попит на іноземну валюту. Очевидно, що зараз не простий час на фінансових ринках, однак приводів для паніки я не бачу", - коментує заступник голови правління української "дочки" Сбербанку Росії Дмитро Золотько.
Очевидно, що кризи ніхто не хоче. Керівники міжнародних фінансових інститутів, національних урядів та регуляторів постараються зробити все, щоб вона не повторилася.
Але, на думку аналітиків, в урядів залишилося вкрай мало реальних механізмів для впливу на ситуацію. "Крім того, у західній пресі дуже популярна теза про те, що якість сьогоднішніх керівників глобальних фінансових систем та урядів у багатьох випадках залишає бажати кращого. Тому ризик повторення кризи, звичайно, існує", - вказує Володимир Дінул.
Які події можуть виступити потенційним тригером нової кризи? Якщо говорити про глобальну ситуацію, то в західній пресі люблять порівнювати Грецію з Lehman Brothers. Що, однак, не зовсім коректно.
Якщо говорити про Україну, то багато що буде залежати від сигналів, які країна стане отримувати зі світових фінансових ринків. І тут ми можемо фантазувати скільки завгодно.
"Наприклад, таким чином. Як ми пам'ятаємо, криза в Україні розпочалася з осадження вкладниками на той момент нездатного до розрахунків банку Промінвестбанку. Якщо уявити, що один або два найбільші європейські банки, які мають великі дочірні банки в Україні, починають відчувати труднощі і ця інформація потрапляє в українську пресу, то я дуже жваво бачу повторення ситуації з ПІБом у варіанті 2008 року", - міркує Дінул.
Наскільки чутливі банки до проблем на міжнародних ринках?
Світові макроекономічні проблеми не можуть не вплинути на економічну ситуацію в Україні. На думку аналітиків банку "Форум", ключовими показниками для українського експорту є ціни на сталь, які при уповільненні темпів зростання світової економіки стрімко знижуються.
З іншого боку, більшу частину всього імпорту України становить газ. Спрогнозувати ціни на блакитне паливо в 2012 році проблематично через нестабільність політичних відносин з Росією. Також слід зазначити, що при виникненні глобальних світових проблем іноземні інвестори виводять свої інвестиції з України і переводять їх в менш ризикові.
Фондування, якщо абстрагуватися від проблем з ліквідністю кількох останніх тижнів, які Володимир Дінул вважає штучними, не представляється сьогодні проблемою для банків. Фондування може знадобитися, якщо сценарій "ПІБ-2008" або якийсь аналогічний стане розгортатися знову.
В цілому ж, якщо говорити про український фінансовий сектор, то його слід розділяти на банки і публічні ринки. Банківський сектор залежить від глобальних проблем, але не дуже сильно. Ринок публічних фінансів залежить від глобальних ринків з коефіцієнтом кореляції 0,99.
Основною подією поточного місяця має стати засідання ФРС США 20-21 вересня, на якому очікується схвалення заходів з пом'якшення монетарної політики. Цілком ймовірний запуск третього раунду кількісного пом'якшення, що призведе до підвищення ліквідності на світових ринках і зростання фондових індексів. Рішення про подальший напрямок монетарної політики США вплине і на курс долара в середньостроковій перспективі.
Що робити приватним інвесторам і вкладникам?
Вкладники, приватні інвестори та уряд України отримали багато корисних уроків у 2008 році. Ситуація з валютними кредитами навряд чи знову повториться в нашій країні, адже сьогодні особа, яка має валютні доходи, просто не зможе отримати позику у валюті. "НБУ тримає руку на пульсі банківської системи, і в разі необхідності, на нашу думку, зможе адекватно відреагувати на розвиток ситуації. Одним з найбільш консервативних варіантів збереження заощаджень і раніше є долар. Незважаючи на дискусії про втрату цією валютою статусу світової резервної, на ділі вона все так само затребувана при збільшенні ризику на ринках", - підкреслюють аналітики банку "Форум".
"Практика показує, що найбільше втрачають ті вкладники, які починають в паніці розривати депозити і обмінювати валюту заощаджень. Приводів для паніки немає, незважаючи на загальну нестабільність. Необхідно розуміти, що ситуація на світових ринках веде до високої волатильності, мінливості, але це зовсім не означає, що якась валюта найближчим часом впаде", - резюмує Дмитро Золотько зі Сбербанку Росії.
Що стосується фондового ринку, то в сьогоднішній період нестабільності перед інвесторами стало питання, чи настав час купувати чи варто піти у захисні активи.
"Для стабільного отримання стабільного доходу ми рекомендуємо приватним інвесторам купувати облігації, які наразі стали доступними для дрібних інвесторів з сумою 10 тисяч гривень, при цьому даний інструмент вигідно відрізняється від депозиту вищими ставками і, що найголовніше, високою ліквідністю", - зауважує Леонід Білозерський з "Брокерського будинку "Відкриття".
Водночас для консервативних інвесторів з горизонтом інвестування в кілька років підійдуть так звані "дивідендні" папери таких підприємств, як Харцизський трубний завод, Північний і Центральний ГЗК, дивідендна прибутковість яких коливається від 15% до 30% і наступного року повинна збільшитися в 1,5-2 рази (при обліку поточних цін).
"З фундаментальної точки зору найбільш привабливими сьогодні виглядають вітчизняні машинобудівники "Мотор Січ", "Луганськтепловоз", Стаханівський і Крюківський вагонобудівні заводи. - говорить Білозерський. - Напередодні приватизації привабливі підприємства теплогенерації, при цьому інфраструктурні компанії завжди будуть в ціні. Що стосується страхування від ризиків падіння фондових ринків, то зараз на Українській біржі торгуються ф'ючерси на індекс та опціони на ф'ючерс, продаж яких дає інвесторам можливість застрахуватися від ризиків зниження цін на акції".
Взагалі, при покупці акцій більш актуальне питання - нема в що інвестувати, а коли входити і виходити з позиції. Уоррен Баффетт якось написав своїм акціонерам, що найкращі придбання його керівники робили в розпал побоювань з приводу будь-яких глобальних потрясінь.
Може, зараз саме той момент, коли потрібно починати інвестувати? В яку сторону піде ринок, має стати зрозуміло вже найближчим часом.
Артем Румянцев
За матеріалами: Банки.ua
Поділитися новиною
