1826
Останній шанс для України
— Казна та Політика
Проблеми вітчизняних товаровиробників, що виникли у зв'язку з членством у Світовій організації торгівлі (СОТ), змушують політиків замислитися про доцільність форсованого підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом (ЄС).
Переговори про створення ЗВТ з ЄС стали можливими після того, як Генеральна рада СОТ ухвалила протокол про долучення України до організації в лютому 2008 р. Президент Віктор Ющенко тоді висловив упевненість, що саме членство в СОТ дозволить Україні пройти "найефективніший шлях в інтеграції вітчизняної політики в рамках діалогу з ЄС".
Членство в СОТ мало принести відчутні переваги і нові можливості для економіки. Український національний комітет Міжнародної торговельної палати тоді розрахував, що вступ мав стимулювати додатковий приріст ВВП в обсязі $1,5-2 млрд., а за сприятливих умов - до $4 млрд. Також очікувалося зростання обсягу іноземних інвестицій.
Водночас прорахунки і помилки, які були допущені в процесі формування зобов'язань України перед організацією, значно послабили позиції вітчизняних товаровиробників. У тому числі через це від’ємне сальдо торговельного балансу в 2010 р. збільшилося в порівнянні з 2009 р. в 1,6 рази, до $9,3 млрд., а за перше півріччя 2011 р. - $5,5 млрд. - в 2,3 рази більше, ніж у першому півріччі 2010 р.
Сьогодні проти українського експорту в рамках СОТ діють обмеження за 37 товарними групами загальним щорічним обсягом понад $1,2 млрд. Уряд має намір почати переговори про перегляд умов свого членства в СОТ. В іншому випадку Україна втратить можливість порушувати це питання протягом наступного трирічного періоду. Вирішити економічні питання в рамках СОТ важливо і в контексті завершення переговорного процесу про асоціацію та ЗВТ з ЄС.
"Якщо ми сьогодні приєднаємося до ЗВТ з ЄС, не переглянувши умови вступу до СОТ, то надалі нам буде дуже важко вже робити два кроки назад. Тобто всі дії щодо перегляду договору в СОТ необхідно зробити до часу приєднання України до ЗВТ з ЄС", - сказав директор Асоціації "Виноградарі та винороби України" Сергій Петренко.
Він підкреслив, що європейська сторона вже зараз створює несиметричні умови приєднання країни до ЗВТ. "З одного боку, наші ринки відкриваються для європейських ринків а, з іншого, - європейські ринки для нас закриті за технологічними стандартами, зокрема, харчова продукція. Більше того, на наших ринках ми не можемо регулювати питання недобросовісної конкуренції з країнами - членами СОТ та європейського економічного простору", - зазначив він.
"Ратифікуючи угоду про вступ до СОТ, ми зробили доповнення і зафіксували, що Україна повинна мати чіткі програми адаптації ризикованих галузей її до більш жорсткої конкуренції. Таких програм, на жаль, не було прийнято. І сьогодні ми споживаємо імпорту значно більше, ніж експортуємо. При цьому за багатьма групами продукції, починаючи від сировинних, науково-технічних, промислових, кадрових, у нас є всі можливості виробляти в Україні", - сказав "екс-прем'єр-міністр, співголова міжфракційного об'єднання в парламенті "Європейський вибір" Анатолій Кінах (Партія регіонів).
За його словами, незважаючи на існуючі проблеми в рамках нашого членства в СОТ, більш тісне співробітництво з ЄС для України важливе передусім "як джерело інвестицій та передових технологій". "Частка ЄС у товарообороті з Україною становить 28%, в той же час прямих іноземних інвестицій - понад 70%. Це близько $36 млрд. Тобто країни ЄС це, в першу чергу, стимули та джерела модернізації вітчизняної економіки", - вважає парламентарій.
На його думку, сьогодні дуже важливо посилити державний захист інтересів національних виробників. "Близько 10 років тому ми ввели захисне вивізне мито на насіння соняшнику, в деякі періоди воно було до 30%. Це дало стимул його розвитку і переробці на території України. Країна сьогодні знаходиться в першій трійці держав світу з експорту соняшникової олії, тобто продукції з високою доданою вартістю. Це приклад розумної протекціоністської політики", - додав депутат.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що треба дбати і про споживачів. "У більшості галузей, де захищають виробника в Україні, якість товарів і ціна гірші, ніж в тих, де немає такого захисту. Є захист на автомобільному ринку. Але поки ті, хто може дозволити собі, віддають перевагу іноземному авто, в крайньому випадку - іноземному авто українського складання перед українськими авто українського складання, тими ж "Славутами". Це один із прикладів, які показують, що якщо ми захищаємо національного товаровиробника, в першу чергу страждає споживач", - сказав експерт.
За його словами, немає потреби робити якісь обмеження на внутрішньому ринку. "Потрібно не захищати наш ринок від товарів і послуг, а створювати умови всередині країни, щоб ті ж іноземці воліли виробляти товар у нас. Або створювати умови, щоб ми могли генерувати достатньо валютних прибутків, щоб купувати це у вигляді імпорту", - додав він.
Зазначимо, в Єврокомісії раніше підкреслювали, що поняття "асоційоване членство" в базових документах ЄС не існує. Є лише кілька варіантів угоди про асоціацію з ЄС. Перший - це угода про стабілізацію та асоціацію, підписана з декількома західнобалканськими державами, які є потенційними кандидатами на членство. Ще один варіант угоди про асоціацію з ЄС, що припускає перспективу членства в цій організації, був підписаний з Туреччиною. Інший тип домовленостей, що надає перспективу членства в ЄС, - це так звані європейські угоди, які були укладені між Брюсселем та країнами Центральної та Східної Європи, які вже увійшли до Євросоюзу. Решта типів угод про асоціацію перспективу членства в ЄС не надають (Марокко, Туніс, Алжир, Єгипет, Йорданія, Ізраїль, Ліван і навіть Чилі). Для України приєднання до ЗВТ з європейськими країнами - це єдиний шанс в майбутньому порушувати питання про членство країни в ЄС.
Ксенія Лазоренко
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
